Занимательная орнитология. Часть 2.

И для полноты впечатления еще пара слов о нардепе 6 созывов. Дважды он проходил в Раду как член «Партии регионов». В 2019 году был избран в парламент по мажоритарной системе в округе № 159 в Сумской области. В 159 избирательный округ входит Глухов, Глуховский, Путивльский, Середино-Будский, Ямпольский, часть Кролевецкого, Конотопского и Шосткинского районов.

Эй сумчане, неужели у вас там никого получше не нашлось? Деркачей спасать не надо, вид этот в Красной книге не состоит. Или у вас там всем рулит “негласная агентура” из-за поребрика? Или пример Донбасса ничему не научил?

Ведь известно, что Андрей Деркач был одним из нардепов, которые голосовали за диктаторские законы 16 января 2014 года. В 2016 году Деркач был соавтором скандальной поправки в бюджет об отсрочке внедрения электронного декларирования чиновниками. Еще одно неучтенное доказательство о том, что атом хоть и мал, но как золотник, дорог. А для широкой публики и в том числе избирателям округа №159 полезно знать, не только что этот законопроект родимое пятно потомственного коррупционера, но и что эта поправка поставила под угрозу отмену визового режима с ЕС. А это оскорбление личное и касается не только близкого круга общения.

Что ж, после этого вступления можно выдохнуть и обратиться к вопросу о том, а что же нового в истории с “пленками” записи разговоров Порошенко-Байдена и Порошенко-Путина. Каковы последствия заявления главы контрразведки США Эванины? Что день грядущий готовит герою этого популярного введения в орнитологию коростеля (деркача), одного из представителей семейства пастушковых?

Андрей Деркач помогал Руди Джулиани в расследовании безосновательных обвинений о коррупции Байдена и его сына Хантера. А раз о тебе заговорили в Вашингтоне наравне с небезизвестными двумя мастерами (из табакерки страшного и ужасного Руди) по борьбе с коррупцией в Украине — Львом Парнасом и Игорем Фруманом, надо быть не только хорошо одетым, но и пристойно представленным.

Скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты…вслед за Эврипидом и Сервантесом повторяем мы одну из казалось бы очевидных жизненных истин.

Оказалось, что в последние несколько месяцев интересы Деркача в Вашингтоне представляли в качестве лоббистов небезизвестный, хоть и сильно бывший, народный депутат Верховной Рады и, по-совместительству, бывший гражданин Украины Андрей Артеменко (тот самый который предлагал махнуть Крым не глядя) и некто (с менее яркой окраской) Набил Бадер. Этот последний кого-то там в Вашингтоне набил, но явно ошибся адресом. Правильный адрес — 1600 Пенсильвания-авеню.

И все бы ничего,  да вот как уже упоминалось 7 августа 2020 заговорил Эванина, а тут и брачный сезон деркачей подошел к своему логическому завершению. И пошло-поехало. 15 августа 2020 отдел Министерства Юстиции США курирующий иностранных лоббистов получил письмо датированое 28 июля 2020 года о том, что с 31 июля 2020 года Артеменко и Бадер отказались представлять интересы Деркача. А сам Артеменко, на сей раз выступающий в роли законопослушного гражданина прокомментировал, что у него и партнера нет намерений утаивать секреты или заниматься противозаконной деятельностью и, что он с партнером полностью сотрудничают (вероятно впервые за всю профессиональную карьеру) со следователями и воздержатся от дальнейших комментариев. И с чего бы такие весомые заявления?

Сопоставим три даты… Письмо Артеменко-Бадера датировано 28 июля, отказ представлять Деркача от 31 июля, а заявление Эванины от 7 августа 2020. Вывод прост….расследование началось задолго до 28 июля, вероятно вскоре после того, как пленки Деркача стали широко доступны. Так что к завершению брачного сезона деркачей у следствия было достаточно весомых доказательств внезапно сделавших пару Артеменко-Бадера законопослушными гражданами.

Удивительно, но авторы статьи о коростелях из Вики правильно предсказали последствия этих событий. И чтобы не возвращаться в часть 1 для удобства читателей «ЛО» напомним, что “кричат птицы в мае и первой половине лета, в остальное время ведут себя бесшумно, особенно на зимовках. От опасности спасается побегом. Бегает коростель быстро петляя в траве и меняя направление движения. Более половины популяции размножается на территории России”. С учетом того, что эту информацию из интернет-портала “Politico” Андрей Деркач комментировать не стал, похоже что в Ростове условия размножения деркачей (или по ихнему коростелей) более благоприятны. Так что, сумчане, прощайтесь с Андреем Деркачом. Ростовчане! Ждите Андрея Коростелева.

9 Comments on "Занимательная орнитология. Часть 2."

  1. З самого початку, після оприлюднення записів, чекав на офіційну відповідь на цей вкид. Але ж чекати потрібно було досить довго… Добре, що відповідь надійшла з США, тобто ніяких «оскаржень» не буде. Мені не було зрозуміло, чому ЄС та Порох мовчали досить довго, я думаю, що одна з причин була як раз — дочекатися розгляду цей дези у США. Дуже цикаво, яка ж буде реакція у владних колах України, хоча, думаю, влада буде замовчувати цей інцидент і «коростеню» ничого не буде…

  2. …сумчане, прощайтесь с Андреем Деркачом. Ростовчане! Ждите Андрея Коростелева…
    Мне больше по душе, чтоб его как на заглавной картинке…

  3. У мене є багаторічний знайомий з одного села, що на Сумщині під Глуховом знаходиться. То я зовсім не дивуюсь, що вони багато років обирали до ВРУ саме Андрія Деркача… 🙁 Окрім того, я на Сумщині бував в якості журналіста, й у мене склалося однозначне враження: «ЧОРНА ДІРА» на тілі України — трохи менша, ніж Луганщина, але теж «чорна» і теж «діра»… 🙁

  4. …сумчане, прощайтесь с Андреем Деркачом. Ростовчане! Ждите Андрея Коростелева (с)
    *****
    З його батьком таке вже ставалося 🙂
    Кожен журналіст при бажанні може розповісти не одну історію про «ашіпкі й очепатки» в газетах — бо вони передаються в мас-медійному середовищі з вуст у вуста. Розповім і я таку… 🙂
    Сталося це приблизно в 1998 році — адже чув я таке ще на початку своєї журналістської кар’єри. Є така газета «День». Не знаю, як зараз, але попервах вона виходила у двох варіантах: українською та російською мовами. В таких випадках матеріал пишеться якоюсь однією мовою, тоді його «трахають» Promt’ом чи іншим перекладачем, літературно редагують і дають на друк в іншомовний варіант газети.
    Хто стикався з «машинним» перекладом — той знає, що треба уважно стежити за тим, як робот перекладає ті чи інші слова або словосполучення. Однак в гарячці редакційного життя за всім не завжди можна угледіти…
    Отож в газеті «День» одного разу вийшла крихітна, нічим особливим не прикметна заміточка про роботу СБУ, де згадувався, зокрема, й голова СБУ Леонід Деркач. Тобто, це український варіант газети «День» нічим особливим е вирізнявся. Бо російський вирізнявся (ще й як!!!) тим, що там головою СБУ був… «Леонид КОРОСТЕЛЬ»!!! Себто, Promt (чи яким там перекладачем користувалися в газеті «День») старанно переклав прізвище «Деркач», а редактори російського варіанту цього не помітили й випустили все на друк…
    Коротше, вилилося все це в грандіозний скандал та особистий дзвінок «товарища Коростеля» Ларисі Івшиній — головному редакторові газети «День». І розмова у них була дуже-дуже серйозною й непростою, можете мені повірити… Такі розмови зазвичай додають людині трохи сивого волосся… 🙁

  5. деркач — не птах, а стертий віник

    • Деркач це пташка (https://uk.wikipedia.org/wiki/Деркач_(птах)). От і Тимур зі мною згоден. А він профі. Але дякую Вам і Вовку за додаткове значення.

      • Дякую, шановний Ustym! Українська мова дуже гнучка і багатогранна. Люди (й особливо письменники) дуже часто звертають увагу на т.зв. синонімічні ряди — бо особливо в художніх текстах вважається моветоном постійне вживання одного і того самого слова навіть в сусідніх реченнях. Не кажучи вже про одне речення… За цим треба слідкувати й «урізноманітнювати синонімічний ряд».
        🙂
        Значно менше уваги звертається на ряди омонімічні — а це теж буває суттєвим! Зокрема, Академічний тлумачний словник української мови справді дає наступні визначення:
        http://sum.in.ua/s/derkach
        =====
        ДЕРКАЧ 1, а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.
        ДЕРКАЧ 2, а, чол.
        1. Стертий віник.
        2. перен. Про щось обсмикане, обірване.
        =====
        Отже, в даному разі мають рацію всі — і Ви та я, і Вовк та rudolf_bochkin 🙂

        • Можна, також, вживати літературний (або «вільний») переклад прізвища Деркач. Це, безумовно, Дятєл, та, як oдин з видів, це долбо-Дятєл!

  6. ….Тобто, ставимо крапку в тих галімих плівках?
    Вони є «empty nothing»!!!(пусте нічого)

Leave a comment

Your email address will not be published.


*