Но вот последние события показали удивительный феномен. Несмотря на то, что было изложено выше, на деньги меценатов и спонсоров целый ряд американских, а на самом деле – не только американских ВУЗов, начал разводить стада пони, розовой масти. Причем, как выяснилось, эти пони не только демонстрируют известные качества, но очень любят жрать, а после того, как хорошенечко отожрутся, справляют нужду в руки, которые и обеспечивали им и возможность сытно кушать, и получить осанку, а главное – насыщенный розовый цвет.
И что характерно, делают они это ровно таким образом, как известная на всю Европу девочка по вызову Грета Тумберг, которую никогда не интересовало то, как россия уничтожает природу не только добывая нефть, но и каким-то дичашим вывалом тайги, которую она продала китайцам, ее не интересовало то, что россияне взорвали дамбу Каховской ГЭС, за которой последовала экологическая катастрофа, ее не волновали и не волнуют сейчас угрозы россии взорвать Запорожскую АЭС и возможная ядерная катастрофа, ничего из этого ее удивительным образом не интересовало, хотя сама себя она называет экоактивисткой.
На самом деле, она всегда была розовой пони, которая на заказ исполняла разные номера и определенные деятели могли на ней ездить и делать более замысловатые упражнения, которые она выдавала за борьбу за экологией. То есть, розовые пони плодятся, размножаются и жируют, просто паразитируя на тех, кто вообще создал им среду обитания. Но вот ситуация с войной ХАМАС против Израиля начинает прямо влиять на кормовую базу поней. Уже известно о том, что Грета потерла свои посты в социальных сетях, где она позировала с такими же плакатами, какие были в Гарварде.
Видимо, часть ее спонсоров уже помахали ей рукой и это не то, чтобы она совсем останется без бабла, но в таком случае останутся спонсоры, которые легко вычисляются финансовыми органами, и поскольку она уже привыкла к определенному образу жизни и не сможет отказаться от оставшихся спонсоров, то очень скоро ее начнут называть не экоактивисткой, а «дедушкиной девочкой». Но куда более интересными являются изменения кормовой базы поней в США. Дальше мы приводим большую цитату из вражеской прессы, но она того стоит. Плюс к тому, они тоже цитируют другой источник и поскольку это Financial Times, то мы приводим весь текст, с небольшими изъятиями, не имеющими отношения к теме.
«Крупные доноры американских университетов начали отказывать в финансировании тем из них, что заняли двусмысленную позицию после нападения боевиков ХАМАС на Израиль или допустили антиизраильские выступления в студенческих кампусах. В результате таких действий университеты лишатся миллионов долларов… Под огонь критики попали такие университеты, как Гарвард, Стэнфорд, Университет штата Пенсильвания. Президент последнего Лиз Мейджил заявила во вторник, что он «выступает категорически против атак ХАМАС на Израиль и антисемитизма», но признала, что учебному заведению следовало бы раньше обозначить свою позицию. Несмотря на это, предприниматель и президент Всемирного еврейского конгресса Рональд Лаудер, сын основательницы косметической компании Estée Lauder (Forbes оценивает его состояние в $4,6 млрд), сообщил о прекращении финансирования Университета штата Пенсильвания. «Закрыл свою чековую книжку» и Джон Хантсман, бывший послом США в Китае и губернатором штата Юта.
Лесли Векснер, основатель компании по торговле женской одеждой и косметическими товарами Limited Brands (состояние – $6 млрд), сообщил наблюдательному совету Школы управления Кеннеди при Гарвардском университете, что его фонд прекращает ее финансирование «из-за удручающей неспособности занять четкую и недвусмысленную позицию против варварского убийства израильских граждан».
Ранее бывший министр финансов США Ларри Саммерс осудил администрацию Гарвардского университета, президентом которого он когда-то был, за то, что она никак не отреагировала на подписанное 30 студенческими организациями заявление, в котором вина за атаку ХАМАС возлагалась исключительно на Израиль. В результате нападения группировки, которая в США признана террористической организацией, погибло около 1400 израильтян.
Юридическая фирма Davis Polk сообщила FT, что отозвала предложение о работе трем выпускникам школ права в Гарвардском и Колумбийском университетах за пропалестинские заявления, которые «вступают в прямое противоречие с системой ценностей нашей компании».
Вот так и проходит слава мирская. Так рушится репутация. Так сливается в унитаз настойчивая работа поколений достойных людей. Хотели поиграться в розовых лошадок – играйтесь, в демократическом обществе за это не рубят головы, не вешают на строительных кранах и не забрасывают камнями, но без последствий такое не останется. Можно только представить, как выпускники Гарварда, которые задней ногой открывали двери юридических компаний и собственно говоря, для этого туда и поступали, получили шок, узнав о том, что ряд ведущих компаний прекратили принимать на работу выпускников, у которых на руках диплом Гарварда или Пенсильванского университета, который превратился в черную метку. А как звонко цокали копыта пони, как громко они ржали и как на их шерстке лоснился розовый оттенок!
Всьо ОК!
стАдо рівномірно розподілиться по Тегаранам, Пхєньянам та поїде на мосКВУ. Або – у всілякі Амєзія інтернешнл, на крайняк – будуть пасти верблюдів у шейхів оБману чи кАтару правого полудупія лівої півкулі…
Ібо – нєфіґ дзюрити проти вітру, цистіт може трапитись
До речі, хвороба “поняшна” заразна, подивіться що робиться по Європі…
Я думаю, що ці випускники зможуть чудово працевлаштуватися в Лаптєстані, Північній Кореї, Ірані, Ерітреї або Зімбабве. Чого щиро їм і бажаю!
Все правильно-“битие определяет сознание!”. А бить можно по разному, кого, и весьма больно – долларом, что мы и видим по статье. А кого или мордой в асфальт с последующей отсидкой суток или Хаймерсами и иже с ними, тоже очень хорошо….
Неужели таки началось ?
Впрочем, все закономерно. Долго, слишком долго всевозможные терпимости и “ничего личного, только бизнес” стимулировали разномастных мерзавцев творить свои все более и более кровавые мерзости.
Грузия, Молдова, Сирия и, наконец, Украина….
Глядя на достаточно вялую реакцию на свои гадости пресловутой “мировой общественности”, (исключая конечно США, за что им поклон и благодарность огромная) ублюдки таки решились на давно желанный ими “мировой пожар” .
Похоже, что таки ошиблись.
Еврейская диаспора оказалась мощной и вполне сознательной.
Не смотря на некоторое “позеленение” с примесью колорадской ленты у Нетаньяху….
Силы, уверенности и непреклонности Израилю. Глядишь и у нас……
Байден про новый мировой порядок – https://t.me/insiderUKR/63709
Так он прав. Пар таки вышел.
Причина , это другой вопрос.Что поломалось, что износилось и так далее. Пока нужно принимать меры для сохранения Мира.
Того самого Мира, в котором будет можно жить и планировать свое будущее.Пока у негодяев различного толка есть возможность устраивать кровавые мерзости в своих, не важно каких интересах, это невозможно.
Существование общества в режиме день прошел, да и….с ним, недолговечно…. Эсэсэр тому пример.
тут ключове – “єврейська діаспора”. У нас, на жаль, такої фінансово потужної немає
Невже?
А вот ещё одна история, как раз в тему:
https://exler.ru/blog/s-veb-forumom-ne-slozhilos.htm
Щось мене не дивують ці виступи студентів і професорів. Очевидно, що вийшли вони на протест цілком свідомо, плекаючи свої погляди роками, якщо не десятиліттями. Дивує мене позиція спонсорів, які раптом “прозріли”. А перед тим вони нічого не бачили, не розуміли, що за їхні внески розвивалось лівацьке кодло? Напевно, сподівались, що якось в науковому чи-то навчальному середовищі самі розберуться. Мій досвід підказує, що в цьому середовищі можна почути різне: від креативних прагматичних ідей до абсурдних догматичних, що інколи починаєш сумніватись в адекватності носіїв таких поглядів, коли і де людина встигла набратись їх як вірусів. Однак такий носій, як правило, є спеціалістом у своїй справі, тут нічого не скажеш. І таких “чокнутих”, як дехто висловлюється, напевно серед науковців відносно більше, ніж де-будь. Як-ніяк вони – генератори “ідей”, які потім проходять обговорення та рецензування серед колег. І тут достатньо одного такого завірусованого і переконаного в своїй правоті, якого будуть терпіти, щоби не накликати на свою голову клеймо “гонителя” новаторів. І ось тут прорвало. Буває. Помилились. Можливо прозріють, а скоріш за все, підуть далі шукати галасливих своїх однодумців і співати разом ” суровьіє годи проходят…” (десь чув таке 🙂 ).
А якщо серйозно, то коли навчають когось чомусь, то це не наука (science), а освіта (education). Тому виникають великі сумніви, що ось ці спеціалісти з “права etc” є науковцями, зрештою як і у нас. Інакше не мали б ми такі прогалини в законодавстві, так само як і в економіці держави, куди “науковці-економісти” впроваджують свої наукові здобутки. Щось мені підказує, що таких “рожевих поні” й у нас вистачає, тільки вони притихли, бо ВІЙНА, яку так й не ризикнула офіційно оголосити наша сучвлада (с).
а хіба ви не наблюдали їх в Україні з 14 по 19 рік? Це вони лили лайно на Пороха та саботували реформи. Після перемоги гниди, вони заткнулись, отримав посади, на яких вони руйнували те, що українці збудували за п’ять років. Навіть сьогодні, на п’ятому каналі такі поні, до речі, випускник Гарварда, тягнуть у наше суспільство нєтакерюцьке на Утро Фєвраля.
Перепрошую, на щастя ТВ не дивлюсь взагалі. Це Ви про кого?
Тобто, тепер університетам доведеться просити гроші у арабів і китаю, в обмін на квоти на навчання ядерних фізиків і авіаконструкторів?
Модератор.
Хотів спочатку , чесно кажучи, видалити. Але стримався…..
Ядерну фізику та авіабудування в гарвардах не вивчають. Так що будуть менше їсти. А про такі протести, наприклад, в МТІ чомусь не чути.
Абсолютно справедливе зауваження.
Тут варто було б акцентувати увагу на тому, що част-густо підтримують всіляких радикалів, не обтяжуючи себе необхідністю адекватних знань та розумінь їх дій саме фахівці, чия спеціалізація знаходиться таки достатньо далеко від наук природничих…Та, здебільшого, дуже близько до різноманітних літературних та глибоко абстрактних професій….
https://www.harvard.edu/programs/
Как бы в школу Women, Gender, and Sexuality лаборантом устроиться? Оригинально б вышло, лаборантом начинал, лаборантом и закончить! 🙂
Мне когда-то давно не то чтобы предлагали, скорее мимоходом сообщили, что была вакансия программиста “без комплексов” (в смысле придется на все это смотреть) в местную студию.
Цей перелік дисциплін, та й самих шкіл, підтверджує гуманітарний напрям цього університету. З анотацій бачимо, що фізика, хімія – це загальні дисципліни переважно для Ph.D. (по нашому для аспірантів), навіть є електротехніка для бакалаврів. Можливо погано шукав, однак не знайшов кількість виділених академічних годин вказаних дисциплін – це багато що б прояснило. Так і в наших університетах їх читають не фізикам, не хімікам, не електротехнікам для загального розвитку. Для них є свої, більш глибокі та деталізовані дисципліни. У будь-якому разі ядерної фізики чи авіабудування тощо як окремих дисциплін тут нема. А ось “Near Eastern Languages and Civilizations” є, то мали б розуміти, що відбувається на Близькому Сході.
У-у-у…
Прямо третья строчка – Прикладная математика. Астофизика – это что такое? Биоинженерия? Biomedical Engineering. Это все на первой странице.
Вторая страница начинается прямо с Computer Science. И тут же рядом Electrical Engineering. Как насчет Materials Science and Mechanical Engineering и тут же рядом просто Mechanical Engineering (страница 3)?
Там еще много чего интересного можно накопать с точки зрения инженерных наук.
“Можливо погано шукав, однак не знайшов кількість виділених академічних годин вказаних дисциплін – це багато що б прояснило.”
Ну-у-у… Я помню что вы преподаватель (физики?), но я сейчас наступлю вам на мозоль, так что вы не сильно обижайтесь. Если я вам покажу информацию вы уверены, что поймете что это такое?
Прямо с той страницы что я вам дал, два клика мышки и вуа-ля:
https://www.physics.harvard.edu/undergrad
Оттуда в меню Academics->Physics courses
https://courses.my.harvard.edu/psp/courses/EMPLOYEE/EMPL/h/?tab=HU_CLASS_SEARCH&SearchReqJSON=%7B%22PageNumber%22%3A%221%22%2C%22PageSize%22%3A%22%22%2C%22SortOrder%22%3A%5B%22IS_SCL_SUBJ_CAT%22%5D%2C%22Facets%22%3A%5B%22IS_SCL_DESCR_HU_SCL_SESSION%3AFull%20Term%3ASession%22%2C%22LOCATION_DESCR_LOCATION%3ACambridge%20Campus%3ALocation%22%5D%2C%22Category%22%3A%22HU_SCL_SCHEDULED_BRACKETED_COURSES%22%2C%22SearchPropertiesInResults%22%3Atrue%2C%22FacetsInResults%22%3Atrue%2C%22SaveRecent%22%3Afalse%2C%22TopN%22%3A%22%22%2C%22ExcludeBracketed%22%3Atrue%2C%22Exclude300%22%3Afalse%2C%22SearchText%22%3A%22(%20(ACAD_ORG%3APHYS)%20)%20(%20)%22%2C%22DeepLink%22%3Afalse%2C%22CombineClassSections%22%3Atrue%7D
P.S. Из дочкиного выпуска одна пошла в Гарвард именно на физику.
P.P.S. Но вы правы, что Гарвард – не совсем технический университет в привычном нам смысле. Заборы строить так же хорошо как в Мухосранском Заборостроительном там не научат. Гарвард в меньшей степени знания, в большей – networking. Когда вы учитесь вместе с будущим Президентом и десятком будущих сенаторов, а так же многими другими будущими сильными мира сего, в будущем будет цениться несравнимо выше чем те знания, которые вы там получили. Как то так.
P.P.P.S. В Гарварде учатся дети элиты не просто так, не потому что они прошли по конкурсу и умнее всех остальных. И даже не потому, что папа позвонил и договорился. В отличие от простых студентов, которые обычно за обучение не платят даже официальных сумм, дети элиты попадают туда без конкурса в обмен на немаленькие пожертвования от их семей в фонд университета. Что и есть весьма немалой статьей доходов университета.
Дякую за таку розгорнуту відповідь. Відразу поясню, що мозолів зараз не маю, тому ображатись не буду 🙂 .
Очевидно, що мені ближчими є наші реалії, де кожен відомий університет готує фахівців певного базового напряму, що відображається в його назві. Перелік спеціальностей відомий, кожна з них має бути сертифікованою саме в цьому університеті. Для кожної спеціальності є затверджений перелік дисциплін, кількість навчальних годин яких розраховується в кредитах (30 год.). Це все відображається в додатку до диплома.
Звісно, що перелік усіх дисциплін подивився, деякі з них є, напевно, новаторськими. Кожну веде певна кафедра, але для кого, для якої спеціальності (що власне мене насамперед цікавить)?
Беремо фізичні дисципліни, для прикладу, з бакалаврату (з чого починається навчання): астрофізика для A.B. (Bachelor of Arts);
електротехніка для S.B. (Bachelor of Science – хто це, науковець широкого профілю?), A.B., Ph.D.;
матеріалознавство та машинобудування для A.B., S.B., Ph.D.; машинобудування для S.B.; та й вже сама фізика для A.B., Ph.D.
Очевидно, що для магістрів є більш розгалужені дисципліни. Однак ті, про які сперечаємось, фактично для Ph.D., як бачу, магістри їх не вивчають. А для аспірантів, як правило, це спец- чи вибіркові дисципліни.
Про Computer Science згадувати не будемо, оскільки її запихають всюди, де тільки можна, хоча що це за наука не знають самі ж програмісти.
Так головне питання таке – яка ж все-таки у них спеціальність та ким потім працюють. Фізики у нас це вчителі чи викладачі, а в Гарварді як? Якщо так само, то очевидним є те, що викладачі (та не тільки вони) мають знати трохи більше, ніж за своїм фахом.
PS. За посилання на програми дисциплін дякую, дійсно не мав часу так глибоко копати. Є певні відмінності від європейської системи, але це вже інше питання.
PS2. “Из дочкиного выпуска одна пошла в Гарвард именно на физику” – уточніть, будь-ласка, пішла на спеціальність, чи записалась на курс фізики?
PS3. А за це Ваше зауваження “Гарвард в меньшей степени знания, в большей – networking” великий жирний лайк. Сподіваюсь, що тепер майбутні Президенти будуть добре думати, куди поступати вчитись: репутація наробляється роками, а втрачається за мить. Побачимо, як далі буде.
“уточніть, будь-ласка, пішла на спеціальність, чи записалась на курс фізики?”
Поступила на физику в Гарвард.
Местная система образования очень сильно отличается от привычной нам. Хотя есть и определенные сходства – как в совке была кафедра Истории КПСС в каждом вузе и перечень обязательных предметов по коммунизму, тут в каждом университете обязательно определенное количество предметов “общеобразовательных”, либеральных наук и прочая… Причем даже в одном университете для разных специальностей перечень таких обязательных специальностей может быть разным. Вот в нашем университете есть две специальности – “Математика” и “Вычислительная математика” (есть еще и “Прикладная математика” тоже). Так вот если для одной требуется иностранный язык, то для другой дополнительные два семестра какой угодно науки (хоть химии, хоть астрономии) плюс два предмета из серии общественных наук. Пойди пойми… Соответственно кафедры общественных наук и соответственно специальности для тех, кто не хочет в инженеры, есть в каждом университете.
Но с другой стороны существует большая гибкость в выборе предметов согласно интересам. В той же физике нужно сначала пройти несколько основополагающих курсов, а потом выбирай согласно своим интересам из большого списка. Ссылку на список предметов кафедры физики Гарварда в количестве 270+ курсов я вам и дал.
“Bachelor of Science – хто це, науковець широкого профілю?”
у-у-у… Вы что, совсем-совсем не заглядывали дальше совковой системы образования?
“Про Computer Science згадувати не будемо, оскільки її запихають всюди, де тільки можна, хоча що це за наука не знають самі ж програмісти.”
Ага… Из той же серии.
Вот я смотрю что у меня дочке нужно изучать… Главное как можно индивидуально подбирать программу… Меня зависть берет. Хочу обратно в университет! И это при том, что она далеко не в Гарварде.
Вот кстати и программа на все специальности:
https://advising.college.harvard.edu/academic-planning-for-students/curriculum-and-requirements/
https://handbook.college.harvard.edu/sites/projects.iq.harvard.edu/files/collegehandbook/files/fields_of_concentration_8.31.23_final_with_additional_edits_unsecured_.pdf
1. При чому тут совкова система освіти? Приходить до вас ось такий бакалавр наук, і у вас не виникає питання, яких наук? Ще краща ситуація, коли хоче працювати викладачем. Те, що було хорошим 100-200 років тому, не означає, що й зараз є актуальним. Між іншим, це і є основною претензією до європейської класифікації спеціальностей. Те саме й з доктором філософії.
2. Щодо Computer Science я серйозно пишу. Ось була у нас зустріч з представниками самої крутої комп’ютерної фірми. Показували вони в презентації своє бачення навчального процесу в університетах, так на одному слайді була фраза: “Академічна освіта – фундаментальні дисципліни з комп’ютерних наук”, ми попросили уточнити, про які йдеться. У відповідь – ступор. Можливо, у ваших краях краще знають, чим відрізняються комп’ютерні науки від комплексу курсів з мов програмування. У нас програмісти ще думають над цим, хоча викладають це все всі університети – ведучі й підвальні, коледжі, гімназії, школи… Звикли все називати наукою, навіть, коли сопляка навчили ніс підтирати 🙂
3. Так, можливість вибору дисципліни в зручний час – це суттєва перевага західної системи освіти. У нас тут, дійсно, совок совком – всі заходять, всі виходять одночасно.
“При чому тут совкова система освіти?”
Вот ваш дальнейший ответ как раз пример того причем совковая система образования. Существует _другая_ система, которую вы пытаетесь оценить с точки зрения известной вам системы.
“Приходить до вас ось такий бакалавр наук, і у вас не виникає питання, яких наук? Ще краща ситуація, коли хоче працювати викладачем.”
Я не преподаватель, поэтому не могу сказать как там производится отбор. А когда ко мне приходят бакалавры и магистры, у меня не возникает вопроса “каких наук”. Мало того, когда я прихожу куда-то и где-то там в процессе нужно показать мой украинский диплом (эвалюированный как M.S. если что), то ни у кого тоже не возникает вопрос ни “каких наук”, ни “а что это за университет”.
“Ось була у нас зустріч з представниками самої крутої комп’ютерної фірми.”
Имя, сестра, имя!!!
“Можливо, у ваших краях краще знають, чим відрізняються комп’ютерні науки від комплексу курсів з мов програмування.”
У-у-у, как все запущено. Языки программирования – это первый курс, ну второй. Введение в программирование так сказать.
Если интересно, заходите на сайты американских (ну или каких других) университетов, там и перечень курсов и краткая аннотация курса, и силлабус, и даже какие книжки используются для этого курса.
И да, если, скажем, кафедра физики хочет запустить свой курс компьютерных наук, а сами на компьютере только электронной почтой пользуются, то дальнейший разговор о “о каких фундаментальных дисциплинах идет речь” можно и не начинать. Даже меня, еще в совке, учили много чему кроме языков программирования, и книга Дональда Кнута уже тогда была известна.
Andriy : 22nd Жовтень 2023 о 04:39
У цих куррікулумах є інформація про організаційне забезпечення (планування, навчальні цілі… Цю воду й у нас вміють наливати). Мене більше цікавить змістовне наповнення дисциплін, тоді зміг би оцінити їх рівень. Однак таку інформацію не прийнято оприлюднювати!
Так вопрос – а нуждается ли Гарвард в оценке его образования?
И таки да, если знаешь о чем речь идет, то можно понять что там будут преподавать. Куррикулум обычно дает перечень необходимых и опциональных предметов с их кодом и названием, потом идем на перечень предметов и читаем по каждому что это за предмет, а еще можно найти силлабусы, в нашем университете их выкладывают в расписании классов.
А еще кроме мировых рейтингов университетов существуют мировые рейтинги по отдельным специальностям. Вот смотрю Гарвард и вижу что согласно разным рейтингам он где-то в пятерке лучших в мире по физике. И в десятке по Computer Science.
“Если интересно, заходите на сайты американских (ну или каких других) университетов, там и перечень курсов и краткая аннотация курса, и силлабус, и даже какие книжки используются для этого курса.”
Ха-ха, так це треба не нам (мені) розказувати, а саме тим крутим фірмачам, які вирішили, що можуть загрібати собі найкращу робочу силу, тобто тих навіть не випускників, а ще студентів, розповідаючи, що ми вчимо їх не тому, що їм ось зараз потрібно. Ще це все накладається на теперішні реалії, коли в університетах сховалось 100% випускників шкіл, самі знаєте, від чого. Ось так і воюємо на різних фронтах.
Хочете знати назву фірми, то набирайте в пошуку https://jobs.dou.ua/top50/ , там її знайдете якраз на 2 місці, а то ще мене звинуватять в антирекламі.
Щодо іншої системи навчання – вважаєте американську ідеальною без недоліків? Ну тоді спостерігайте демонстрації вчених з гарвардськими дипломами. Зі сторони, напевно, також цікаво подивитись. До речі, у нас донедавна також бігали політики-“професори” з тими ж дипломами, а потім виявлялось, що вони прослухали якісь там курс, а всім розповідали, що закінчили Гарвард. Зате як звучало! Щось їх зараз не чути, між іншим.
“можуть загрібати собі найкращу робочу силу, тобто тих навіть не випускників, а ще студентів”
На найкращу, а найдешевшу.
“набирайте в пошуку https://jobs.dou.ua/top50/ , там її знайдете якраз на 2 місці”
Знаю Гугл, знаю Яблуко, знаю MS, знаю ще декілька “крутих” фірм, цих – ні, ніколи не чув.
Що вони потребують і для чого – мені не відомо.
“вважаєте американську ідеальною без недоліків? Ну тоді спостерігайте демонстрації вчених з гарвардськими дипломами.”
Ні, я так не вважаю. Для цього і існують щорічні рейтингі.
І таки да, ми не читаємо мови програмування як окремі дисципліни, а використовуємо їх з першого курсу в інших, паралельно їх вивчаючи.
Щодо силабусів, самі їх пишемо, тому знаємо, що там в основному реклама дисципліни без конкретики. Напевно, розумієте, що шкільний курс фізики відрізняється від університетського, хоча назви співпадають. А якщо порівнювати між університетами, то взагалі все написано за шаблоном. Можна лише здогадуватись, що лабораторна база більш потужна. Хоча бачу в Гарварді один позитив – мене дуже здивувало, що викладають там таку, як вважають у нас гуманітарії, та й не тільки вони, “неактуальну” дисципліну, як електротехніку. Хороший для нас аргумент.
“І таки да, ми не читаємо мови програмування як окремі дисципліни, а використовуємо їх з першого курсу в інших, паралельно їх вивчаючи.”
Тобто не вивчають нічого.
“Щодо силабусів, самі їх пишемо, тому знаємо, що там в основному реклама дисципліни без конкретики.”
Сілабус – це не реклама, це загальні правила щодо вивчення дисципліни, основні теми, підручник, як складається оцiнка, та інше. Наприклад:
https://sites.google.com/berkeley.edu/johncampbell/courses/philosophy-3-the-nature-of-mind/syllabus
Так, рейтинги це велика сила. У нас зі шкіри вилазять, аби хоч якось опинитись в них, вивчивши, як їх підраховують. Як і рейтинги викладачів, тобто університетських науковців, – згадав серед ночі індекс Хірша, аж здригнувся.
Що ви хочете від наших ІТ-компаній, яку світову славу, вони тут у нас зате добре відомі, приваблюючи до себе дешеву, однак найкращу з дешевих робочу силу. Не скажу, що це погано, можливо, що воно стане тою ниточкою, що потягне за собою всю економіку після перемоги. Залишається лише її здобути, а наука може почекати, її й так майже не видно.
“Тобто не вивчають нічого” – я так розумію, що в Гарварді також не вивчають мови програмування, тільки “Комп’ютерну науку”.
“Силабус – це не реклама”, а що тоді, як не реклама – читаємо розділ Prerequisites в наведеному прикладі, до речі, досить оригінальний. Про теми з філософії не коментую, можливо, цього достатньо. А загальні правила на то й загальні, щоби всі писали практично однакові компетенції із затвердженого переліку. Мене більше цікавлять технічні дисципліни, і тут я бачу майже одне й те саме. Для того й існують силабуси, щоби сховати конкретику. Як відомо, чорт ховається в деталях.
Oh-Oh-Oh. Do you think I should be doing all the Google searches for you?
https://csadvising.seas.harvard.edu/concentration/courses/sample-schedule/
Programming 1 and Programming 2 are CS50 and CS51
https://cs50.harvard.edu/x/2023/ – Full course, with lectures, this is programming languages course
https://cs51.io/college/syllabus/ Syllabus!!!
Prerequisites – what you should know or which course(s) you should take before taking this course.
There are a lots of lectures for all the different subjects from all the different universities all over youtube.
Timothy Snyder: The Making of Modern Ukraine (Yale)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLh9mgdi4rNewfxO7LhBoz_1Mx1MaO6sw_
Professor Leonard (Calculus 1)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLF797E961509B4EB5
Julia from Odessa, she is quite famous
https://www.youtube.com/@MathSlopeswithJulia/videos
Is there any more excuses like “I canot find what are they teaching”?
I am done, I am going to sleep.
Та прочитав я це все. На жаль, ми не маємо такого бонусу ще й читати два обов’язкових курси для вивчення мов програмування і т.п. У межах напряму “комп’ютерні науки” у нас навіть ті ж самі дисципліни. Основна проблема – майже 100% випускників шкіл є першокурсниками та дітьми (не мають 18 років). Навіть у совку в університети та інститути попадав лише кожний четвертий. У Європі ще менше. Будь-який компетентний психолог скаже, скільки з них здатні взагалі вчитись. Це не нормально. Як кажуть в Одесі, нам би ваші проблеми, а вам наші. Ви вже звикли до системи освіти, де вмотивовані навчатись самі студенти, у нас, на жаль, система освіти насамперед виконує соціальну функцію, а навчальну – як вдасться. Поки не вирішимо першочергові політичні та військові задачі, не зміниться запит у суспільстві, наша, освітян, задача просто вижити. Ось так.
А взагалі, цікава вийшла дискусія, за що вам вдячний.
What is the most frustrating is that we have a stated problem: “We want to teach … but we don’t know how and what to teach, we cannot find what other institutions teach”.
Ok, maybe I can help, maybe I know better what and where to look for. We find the information and then we realize the STATED problem is not the REAL reason why you cannot provide a quality education.
Можливо, можливо… Ми багато чого хочемо досягнути, однак обмежені в своїх діях тими можливостями, які надає реальний світ. Можете не сумніватись, що нічого революційного в розглянутому разом з Вами матеріалі не побачив. Щось отримали з інших джерел, щось знайшли своїм ходом, бачимо тенденції в освіті, насамперед, в Європі, бо ближче до нас, та й мріємо туди влитись, бачимо ось цю наукову та й навчальну бюрократію, яка вже розрослась, перекоси грантової політики в гуманітарний нахил та інш. Однак, головна наша біда в тому, що ми бідні, оскільки освіта фінансується за залишковим принципом. І не тому, що дурні, а тому що тільки зараз почали насправді скидати совкові кайдани через війну. Так, є люди, які справедливо кажуть – змінюйтесь, однак, коли їм пропонуєш спробувати щось змінити в державній, підкреслюю, освіті, то раптом виявляється, що ми повинні дотримуватись і жити за Законами, яких не читають, а вони є. І тут кулька здувається, бо їх треба змінювати, удосконалювати. І де це робиться, правильно, у ВР. Навіть “свої” депутати у свій час мало чого добились, а тепер й поготів. Тому я вже давно прийшов до висновку, що у нас щось покращиться лише тоді, коли безповоротно зміняться суспільні відносини, якість влади, без цього ніяк. Інші країни проходили цей шлях десятками років, століттями. У нас такої можливості вже немає, бо опинились на межі цивілізаційної боротьби вже навіть не з совком, а з дикунською ордою, на межі виживання. Тому на першому місці тепер – це Перемога, яка дається нам дуже тяжко – в родині є й військові, поранені, серед близьких загиблі, демобілізовані. Скільки ресурсів витрачаємо на їхню підтримку – та скільки можемо, нічого не просимо, бо розуміємо, що в нашій біді, насамперед, винні самі. А могли б їх направляти на розвиток, покращення свого життя. І тут раптом усвідомлюєш, що воно занадто коротке, можна й не побачити кращих часів. Тим не менше, залишаємся впертими оптимістами, що всі перешкоди подолаємо. Ось такий вийшов крик душі, вибачайте, якщо щось не так.
https://auk.edu.ua/en/bachelor-of-software-engineering/
Так я ж про це писав вище, що такі ступені як Bachelor of Science, of Arts дуже розмиті і не відображають сучасні реалії, що й приводить, зрозуміло, до деталізації градації (Bachelor of Software Engineering), а це вже з сайту Гарварда: Bachelor of Liberal Arts та інш. Хоча на мій погляд з поділу Bachelor of Science хоча б на технічний та гуманітарний напрям було б більше користі. Ну не можуть різноманітні сучасні спеціальності скинуті в один казан, тому що дипломи, до прикладу, бакалавра з ядерної фізики та бакалавра, нехай, з готельного господарства чи чогось подібного відрізняються як небо від землі складністю отриманих знань та відповідальністю за їх використання.
RTFM
Нема такого “Bachelor of Software Engineering”, є “Bachelor of Science” та “Bachelor of Arts”. “Bachelor of Science IN SOFTWARE ENGINEERING” якщо треба вказати спеціальность.
Зрозуміло, що бавляться в слова, однак очевидним є бажання виділитись з загального натовпу.
Кандидат наук
Доктор наук
Для впевненості подивився наш диплом, як у ньому пишеться: Bachelor’s Diploma; і нижче “… obtained bachelor’s degree field of study “…”.
Тобто, нема ні Science, ні Arts, і це вже за європейськими стандартами.
https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/formi-dokumentiv-pro-vishu-osvitu
https://www.usnews.com/education/best-colleges/articles/a-guide-to-different-college-degrees
Так, системи Європи і США відрізняються. У нас європейську вже впровадили, а перелік спеціальностей визначено за Міжнародною стандартною класифікацією освіти (ISCED), розробленою ЮНЕСКО: https://uis.unesco.org/sites/default/files/documents/international-standard-classification-of-education-fields-of-education-and-training-2013-detailed-field-descriptions-2015-en.pdf
So, what is the problem? What is confusing? Aren’t you discussing an american educational institution?
Bachelor of Science in Computer Science (BS in CS)
Bachelor of Arts in Mathematics (BA in Mathematics)
Bachelor of Science in Engineering (BSE)
Master of Science in Electrical Engineering (MS in EE)
Master of Business Administration (MBA)
Doctor of Philosophy in Physics (PhD in Physics)
Doctor of Medicine (MD)
I gave you a link of an american university in Kyiv with programs and degrees by american standards.
Maybe it would be easier for you to get information about their programs.
Спробую чіткіше сформулювати свою проблему: як узгоджується перелік спеціальностей в Європі та США (та тих країн, які дотримуються американських стандартів). У Європі він визначений тим документом, посилання на який дав вище. У США як такого стандарту, якого дотримувались би всі навчальні заклади, ніби нема чи не знаходжу. Є такий інформаційний перелік у вікі (https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Bachelor%27s_degrees) з прикладами типових програм тих чи інших університетів. Цього мені поки достатньо для загального розуміння. У цілому, наші програми узгоджуються з типовими, хоча їх наповнення, звісно, залежить від вимог університетів та й самих викладачів. Однак саме цей список викликає деяке здивування. У нас спеціальність Computer Science (ось чому й викликає непорозуміння ця занадто претензійна назва, і це не тільки моя така думка) співпадає з Software Engineering, а наш базовий напрям Computer Engineering сховано в Engineering. Тобто проглядається тенденція в США у виділенні саме інформаційного напряму, ніж інженерного. Напевно, ринок праці впливає на це.
Взагалі те, що мене хвилювало, для себе з’ясував. Я вдячний Вам за щиру допомогу, сподіваюсь, що не занадто багато забрав вашого часу.
“У нас спеціальність Computer Science (ось чому й викликає непорозуміння ця занадто претензійна назва, і це не тільки моя така думка)”
Мне интересно, а кого-то в Гарварде, Стенфорде или Беркли интересует это мнение?
https://en.wikipedia.org/wiki/Computer_science
“співпадає з Software Engineering”
Nope
Software Engineering – это подмножество Computer Science. В каких-то университетах есть отдельно Computer Science и Software Engineering, в каких то Computer Science с дальнейшим выбором направления.
“Computer Engineering сховано в Engineering”
Computer Engineering
Computer Systems Engineering
“У США як такого стандарту, якого дотримувались би всі навчальні заклади, ніби нема чи не знаходжу”
Rrright… Все должны ходить строем.
Звичайно, що США живе за своїми звичками, і ніхто їм не указ.
Однак за змістом напрям чи дисципліну Computer Science колись називали просто і точніше “Інформатика”. Тут вивчають алгоритми, методи обчислень і т.п. – ці теоретичні питання підпадають до прикладної математики (мови програмування використовують як інструмент досягнення мети, формально можна обійтись й калькулятором, але вже не ті часи), а практичні, а саме розроблення програмного забезпечення – до Software and applications development. Тому в Європі вже з нею визначились, у нас розглядають пропозиції, куди її притулити, але ніби погоджуються підпорядкувати її як й інформатику під напрям “Software and applications development and analysis”. Туди ж й “Інженерію програмного забезпечення”. До речі Software Engineering в європейському стандарті відсутня як така. Тобто Computer Science поступово відходить з перших місць та залишається поки як раритет.
Саме в цьому й хотів розібратись, чого це в США дисципліна Computer Science така популярна, але це вже не наша справа, треба, значить треба.
“Інформатика” – це інше.
Computer Science – не тільки в США. Тут також треба визначитися, хто в цій галузі найбільший авторитет. Якщо європейська комісія з освтіти, то вона повинна зобов’язати американські університети виконувати її стандарти, інакше амеріканські фахівці не зможуть робити в Європі або на європейські компанії, а амеріканскі програмні продукти не зможуть бути сертіфікованими.
Інше?
Беремо перше-ліпше пояснення, яке вискочило в пошуку, зокрема з https://www.mtu.edu/cs/what/ :
“Computer science focuses on the development and testing of software and software systems. It involves working with mathematical models, data analysis and security, algorithms, and computational theory. Computer scientists define the computational principles that are the basis of all software.”
Перекладаємо:
“Інформатика зосереджена на розробці та тестуванні програмного забезпечення та програмних систем. Він передбачає роботу з математичними моделями, аналіз даних і безпеку, алгоритми та теорію обчислень. Комп’ютерні фахівці визначають принципи обчислення, які є основою всього програмного забезпечення.”
Можливо Google Перекладач для вас не аворитет, тоді беремо інші мови (французська, німецька, слав’янські), ключове слово те саме. Силабуси вже й не згадую.
“Можливо Google Перекладач для вас не аворитет”
“Не можу вже терпіти ці пекельні борошна”(с)
https://www.cs.washington.edu/academics/ugrad
https://ischool.uw.edu/programs/informatics/what-is-informatics
Тобто німецькою, французькою також борошна? Тоді Google (здається, вона американська) у смітник! Будемо самі перекладати як вміємо. При всьому своєму самоавторитеті, напевно, американська сторона, думаю, зацікавлена, щоби її правильно розуміли в світі.
“Будемо самі перекладати як вміємо.”
Будемо вчитись читати в орігіналі та розуміти сенс замість розуміння слів.
https://www.washington.edu/students/crscat/cse.html
https://www.washington.edu/students/crscat/info.html
“амеріканскі програмні продукти не зможуть бути сертіфікованими.” – ніби якось справляються, ось Windows існує на різних мовах, навіть страшно мовити, українською також.
Ось я і не розумію, як вони це змогли, якщо вони навчалися зовсім не тому.
“Будемо вчитись читати в орігіналі та розуміти сенс замість розуміння слів.” – поки що у Франції державна мова французька, у Німеччині – німецька, в Україні – українська, так що будемо читати в оригіналі та перекладати слова, зберігаючи сенс.
Вибачаюсь, той випадок коли те саме слово має різний сенс в різних країнах:
https://en.wikipedia.org/wiki/Informatics
“In some countries, depending on local interpretations, the term “informatics” is used synonymously to mean information systems, information science, information theory, information engineering, information technology, information processing, or other theoretical or practical fields.”
“In the United States, however, the term informatics is mostly used in context of data science, library science or its applications in healthcare (health informatics)”
“In Germany, the term informatics almost exactly corresponds to modern computer science.”
“Ось я і не розумію, як вони це змогли, якщо вони навчалися зовсім не тому.” – змогли, бо захотіли продати.
Як можна продати щось, що не відповідає місцевим стандартам?
Andriy : 23rd Жовтень 2023 о 22:47
До терміну “Інформатика” у мене зауважень нема, лише до “Computer Science” та його дослівного перекладу “Комп’ютерні науки”, яке за змістом у нас, і не тільки, дублює інформатику, яка, власне, як окрема спеціальність чи дисципліна замінюється іншими, більш сучасними. У школах вона ще залишається, однак там зовсім іншій, початковий рівень її складності. Щодо їх розуміння, так силабуси й розкривають це. Хотів би побачити такий самий дослівний переклад німецькою чи французькою і як його використовують.
Щодо англійського “Informatics” питань також нема, очевидно, що означає воно тепер щось інше, ніж “Computer Science”. І в перекладі на інші мови побачимо цілий калейдоскоп сенсів. Ніби про них йдеться. Тому точна відповідність термінів на різних мовах потрібна, щоби правильно формувати різноманітні документи.
“Як можна продати щось, що не відповідає місцевим стандартам?” – це вже питання до Microsoft, а їм є що розповісти.
Уявіть собі, у нашому дипломі в українському тексті буде написано “F2 Комп’ютерні науки”, а англійською “0613 Software and applications development and analysis”, як зараз пропонується та обговорюється. А також “F1 Інженерія програмного
забезпечення” і той же самий “0613 Software and applications development and analysis”. Нормально? Все зрозуміли? Отож, бо хочеться всім догодити.
В моєму дипломі написано “за спеціальнистю Програмне забеспечення обчислювальної техніки й автоматичних систем”, “присвоєно кваліфікацію Інженер-програміст”. І що?
Не так важливо що написано в діпломі, як важливо що в голові. Програма навчання важливіше названня.
До речі, хтось може мені роз’яснити, чім відрізняється “Software” та “Applications”?
До чого тут analysis? Analysis чого? “Software”? З якою метою?
“Data analysis” – має сенс
“А також “F1 Інженерія програмного забезпечення””
Чим вас не задовольняє “_Розробка_ програмного забезпечення”?
А нащо вам тоді диплом, якщо все є в голові? 🙂 Чи все таки це своєрідний сертифікат, який підтверджує, що в голові є те, що в ньому написано.
Коли мені потрібно було його конвертувати, більш важливим був перелік предметів. Для отримання візи.
Для отримання роботи потрібно було те що у мене в голові. Діплом перевірили один раз за весь час що він в мене взагалі є та інститут знає, що він мені видав цей диплом.
Чим вас не задовольняє “_Розробка_ програмного забезпечення”? – Та задовольняє, ще й як. Не задовольняє намагання всім сподобатись, аби було англійською мовою як в Європі, а українською як в Америці (маю на увазі дослівний переклад, тобто кальку), а воно щось не виходить, навіть більше, виходить повна халепа. Маю надію, що це бачить не тільки я один. Здається, що з нашим обговоренням мають ознайомитись інші зацікавлені особи, якщо ви не проти.
Я не проти.
Ще раз нагадую: https://auk.edu.ua/
Це амеріканський універсітет в Київі викладає за американськими та європейськими стандартами одночасно. З можливістю отримати разом два діплома – українській та амеріканський. Беріть з нього приклад.
“більш важливим був перелік предметів” – так, я знаю, але це вже додаток до диплому, тобто без диплому він не дійсний. Та й погодьтесь, що ознайомлення з переліком дисциплін потрібно було для того, щоби зрозуміти отриману спеціальність. Як жарт, виникло таке питання, а чи була там Історія КПРС і т.п. і не розпитували, що то таке? Мої з тим стикнулись, сміялись.
Так написано в ISCED-F 2013:
0613 Software and applications development and analysis
Software and applications development and analysis is the study of the design and development of computer systems and computing environments.
Programmes and qualifications with the following main content are classified here: Computer programming; Computer science; Computer systems analysis; Computer systems design; Informatics; Operating systems; Programming languages development; Software development; Software programming.
Ok. Бюрократична мова. Масло масляне.
АЮК приватний університет, може дозволити собі дуальну освіту на свій розсуд. На головній сторінці написано, що видає диплом України та США, а потім уточнює, що диплом Амерікан Юніверсіті Київ та Arizona State University. І тут виникає питання, чим відрізняється диплом АЮК від державного диплома України. Тут вже треба бачити зразок диплома, бо можуть виникнути нюанси. Бо не завжди приватні заклади мають право видавати дипломи державного зразка, і про це скромно не пишуть.
Це вже бюрократія, це не до мене.
Massachusetts Institute of Technology, 77 Massachusetts Ave, Cambridge,MA, USA
https://www.mit.edu/
M I T
Смотрим сюда:
https://www.mit.edu/education/schools-and-departments/
Сравниваем:
https://www.harvard.edu/programs/
Думаем.
Потом берем карту, находим там Гарвард и МIT, смотрим на расстояние, снова думаем.
А все починалось з хіппі.
Які перебісившись повернулись у вузи. Закінчили їх і стали там викладачами.
А зараз їхні учні викладають. І маємо результат.
Крім того багато вузів у США отримують гроші від арабських країн.
Це – ринок, причому ринок не технологій, не праці, а, виявляється, що ринок позицій, менталітету. І на нього, очевидно (г+г не дасть збрехати), можна ефективно впливати баблом. Отже, вирішує не вулиця і не плєбс, а фінансові мішки. Не впевнена, що це добре. Просто, зараз вони опинились на боці гуманізму, а завтра? Нам кажуть, що політики виконують волю електорату, так, а на електорат хто впливає?