Между прочим, одну сбитую ракету мы просто приводим здесь как допущение, поскольку не исключено, что все пять подарков нашли своих адресатов, ну а все то, что противник рассказывает, как о «сбитых», либо откровенная фантазия, либо они сбивают ракеты-ловушки, которые дешево и сердито имитируют боевые цели. С учетом того, как они с упоением лупят по макетам наших систем ПВО, а потом, разбирая видео, сами же и говорят о том, что на месте нет горения и дыма, а тем более – вторичных взрывов от ракет, можно предположить, что и здесь разыгрался такой же сценарий. В итоге же они пишут о «блестящей» работе своей ПВО, но признают, что все же что-то «бумкнуло»:
Ну а теперь выясняется, что в общем, удары наносились не по аэродромам вообще, а по элементам ПВО и управления войсками. На том же аэродроме Бельбек прилет был оформлен по РЛС дальнего действия и пункту управления. Ну а если противник сам подтвердил потерю трех аэропланов, то скорее всего, «сенокос» там был намного более плотным и возможно, мы получим данные от ВСУ, которые уточнят это самое количество. Но именно в этом случае важно то, что самолеты не были целью, а стали просто бонусом к поражению основной цели. Поэтому, даже если бы сгорел один самолет, то и это уже был бы «акционный довес» к обязательной части программы.
Важно же тут вот что. Опять под нож пошли средства ПВО противника. Насколько можно понять, противник подтвердил потерю двух комплексов ПВО и скорее всего, это все было уничтожено в районе Саки-Евпатория, ну а если уничтожена РЛС на Бельбеке, то это говорит о том, что ВСУ опять проломили ворота в Крым и не стоит удивляться, если придет информация об очередной атаке объектов во временно оккупированном Крыму. По чему именно прилетело в Гвардейском, пока непонятно, но там бонусом оказались 9 бойцов какого-то элитного спецназа. Понятно, что удар был не по ним, а им просто не повезло и они оказались не в том месте и не в то время. По остальным локациям пока нет информации, но вполне возможно, что и там вырезались какие-то РЛС. Это похоже на то, что ВСУ сказали противнику: «Гюльчатай, открой личико. А потом – с носка в него».
Ну и не удивительно, что после всего этого, в ночь с 31 января на 1 февраля, морские дроны забодали ракетный катер Р-334 «Ивановец», проекта 12411. Это одна из тех посудин, о которых принято говорить «в море находятся носители ракет». Слово «катер» не должно вводить в заблуждение, поскольку экипаж этого судна – 40 моряков и он может отстреляться 4 крупными ракетами хоть по кораблям, хоть по берегу. Но вот наши дроны атаковали эту калошу в районе Донузлава и выглядело это примерно так:
Насколько можно понять, у катера случилось три пропущенных и как сообщают наши военные, он дал хрен и утонул. Кстати, морячков спасти не удалось и все 40 человек, с песней «Эх, яблочко!», отправились вслед за ансамблем имени Александрова на концерт имени Кобзона. А столько попаданий стало возможным потому, что авиация не смогла прилететь на помощь, поскольку ей было нехорошо после налета, который случился несколько часов назад.
И вот в связи с этими событиями, мы еще раз напомним о том, что нас читают и за поребриком. У нас есть для этого объективные основания. И концовку этого материала мы посвятим именно тем, кто это читает снизу, через круглую дырку в полу. Наверное, всем вам приходилось либо слышать, либо читать, либо думать о том, какие причины бывают для отправки на войну в Украину. И наверное, этот внешний или внутренний диалог обыгрывался через вопросы: «Хочу ли воевать за русский мир?», или «Хочу ли я заработать денег на войне?», или «Хочется ли мне поехать туда, чтобы безнаказанно убивать?»
В общем, вариантов вопросов может быть множество, но среди нет всего одного и единственно правильного, а именно: «Хочу ли я, чтобы меня там убили?» Только этот вопрос имеет смысл, поскольку здесь все желают вас уничтожить лично или опосредованно, через помощь армии. Ни у кого нет ни малейшей рефлексии. Если ты взял оружие и ступил на нашу землю, ты сделал свой выбор. Ты ответил на этот вопрос положительно и с этого момента – привыкай к цвету черного, пластикового мешка. Ты хотел именно этого.
люблю дивитися як по палубі орки бігають, суетяцца… (C)
й що цікаво жодного влучання у дрони не сталося.
професійна робота навідників.
как сообщают наши военные, он дал хрен и утонул – це шедеврально
Спочатку крен на лівий борт, а потім і диферент на корму — не дуже багато, трошки більше 90°, або на довжину корпуса 🙂
Население выгребухи ждёт материализации исчезнувшего адмирала с пояснениями про “чО случилось – ничО не случилось “.
вот только что попалась статья Главкома . Коллеги, нам надо сделать все чтобы сохранить пана Генерала во главе. Volodymyr Omelyan
5 мин. ·
Все лише починається 🔥
Автопереклад авторської колонки Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine Валерій Залужний для CNN International.
Головнокомандувач ЗСУ: Змінився план війни
Від редакції: Валерій Залужний обіймає посаду Головнокомандувача Збройних сил України з 2021 року. Ця стаття була написана перед очікуваним оголошенням про його звільнення. Погляди, висловлені в цьому коментарі, є його власними.
CNN :Друга світова війна закінчилася майже 80 років тому, але її спадщина у визначенні стратегічного бачення війни зберігається донині.
Незалежно від того, які значні досягнення були в галузі авіації, ракетних технологій та космічних активів, наприклад, концепція перемоги залишається незмінною: знищити ворога та захопити або звільнити територію.
І все ж, кожна війна унікальна.
І немає більшого виклику, що стоїть перед військовим командиром, на мій погляд, ніж розуміння – вчасно – того, як кожна війна формується по-різному.
По-перше, технологічним прогресом, який визначає розвиток зброї та обладнання.
І, по-друге, політичними умовами вдома та за кордоном, а також економічним середовищем.
Перемога потребує унікальної стратегії і дотримується унікальної логіки.
На даний момент добре відомо, що центральним рушієм цієї війни є розробка безпілотних систем озброєння.
Вони розширюються потужними темпами, а сфера їх застосування стає все ширшою.
Найважливіше те, що саме ці безпілотні системи – такі як безпілотники – разом з іншими видами передової зброї забезпечують найкращий спосіб для України уникнути втягування в позиційну війну, де ми не маємо переваги.
Але хоча оволодіння такими технологіями є ключовим, це не єдиний фактор, що впливає на поточну стратегію.
Ми повинні боротися зі зменшенням військової підтримки з боку ключових союзників, що збігається з їхньою власною політичною напруженістю.
Запаси у наших партнерів ракет, перехоплювачів протиповітряної оборони та боєприпасів для артилерії виснажуються через інтенсивність бойових дій в Україні, а також через глобальну нестачу компонентів.
Росія, беручи до уваги, як події на Близькому Сході відвернули міжнародну увагу, може прагнути спровокувати подальші конфлікти в інших місцях.
Слабкість режиму міжнародних санкцій означає, що Росія, у партнерстві з деякими іншими, все ще може розгорнути свій військово-промисловий комплекс у гонитві за війною на виснаження проти нас.
Ми повинні визнати значну перевагу, якою користується ворог у мобілізації людських ресурсів, і те, як це порівнюється з нездатністю державних установ в Україні покращити мобілізацію до наших збройних сил без використання непопулярних заходів.
Нарешті, ми маємо проблеми з недосконалістю нормативної бази в нашій країні, а також частковою монополізацією оборонної промисловості. Це призводить до вузьких місць у виробництві – наприклад, у боєприпасах – що ще більше поглиблює залежність України від своїх союзників щодо поставок.
Наш бойовий досвід, особливо з 2022 року, унікальний – але в інтересах перемоги ми повинні постійно знаходити нові шляхи та нові можливості, щоб допомогти нам отримати перевагу над ворогом.
Можливо, пріоритетом номер один тут є оволодіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних та високоефективних, безпілотних транспортних засобів та інших технологічних засобів.
Вже такі засоби дозволяють командирам стежити за ситуацією на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, і в будь-яких погодних умовах.
Але не тільки це.
Вони забезпечують розвідку в режимі реального часу, що дозволяє регулювати вогонь цілодобово, без паузи – даючи нам можливість завдавати високоточних ударів по ворожих цілях на передніх позиціях і в глибині.
Коротше кажучи, це означає не що інше, як оптовий редизайн бойових операцій – і відмова від застарілого, стереотипного мислення.
Нові операції можуть включати створення цифрового поля, радіоелектронне управління середовищем або комбіновану операцію з використанням атакуючих безпілотників та кіберактивів.
Такі операції будуть координуватися та проводитися за єдиною концепцією та планом.
Що важливо, у фокусі мають бути не лише виключно бойові дії.
Необхідно прагнути зменшити економічні можливості ворога, або ізолювати, або виснажувати його.
Атакувальні операції можуть мати психологічні цілі.
Тим не менш, на даний момент пріоритетом залишається поліпшення ситуації на полі бою.
І тут технології можуть похвалитися безперечною перевагою над традиціями.
Віддалений контроль над цими засобами означає менше солдатів, які зазнають шкоди, тим самим зменшуючи рівень людських втрат.
Це дає можливість зменшити (хоча, звичайно, не усунути) залежність від важкої техніки в бойових завданнях і поліпшити загальне ведення бойових дій.
І це відкриває можливість нанесення раптових масових ударів по об’єктах критичної інфраструктури та вузлах зв’язку без використання дорогих ракет або пілотованих літаків.
Подальші переваги з часом стануть очевидними, хоча, звичайно, ворог весь час буде шукати способи захисту від таких операцій, щоб захопити або повернути ініціативу.
Отже, оборонні системи теж потребують постійного вдосконалення, як і контрзаходи, спрямовані на використання нових технологій ворогом.
Виклик для наших збройних сил не можна недооцінювати.
Це створення абсолютно нової державної системи технологічного переозброєння.
Беручи все до уваги на даний момент, ми вважаємо, що створення такої системи можна досягти за п’ять місяців.
Наші партнери мають аналогічну думку.
Цей час буде витрачено на створення відповідної організаційної структури, заповнення та оснащення посад, забезпечення навчання та підтримки, побудова допоміжної інфраструктури та логістики та розробка доктринальної структури.
На закінчення, у 2024 році ми повинні зосередити наші основні зусилля на трьох сферах.
Створення системи для забезпечення наших збройних сил високотехнологічною зброєю.
Представляємо нову філософію підготовки та ведення воєнних дій, яка враховує обмеження засобів та те, як вони можуть бути застосовані з максимальною ефективністю.
І освоєння нових бойових можливостей якомога швидше.
Ми вже володіємо можливостями знищити ворога та забезпечити існування державності.
Наша мета повинна полягати в тому, щоб вловити момент – максимізувати наше накопичення новітніх бойових можливостей, що дозволить нам виділити менше ресурсів, щоб завдати максимальної шкоди ворогу, покласти край агресії та захистити Україну від неї в майбутньому.
Желательно не постить все целиком, а ссылку с аннотацией.
Ось тут:
https://bukvy.org/golovnokomanduvach-zsu-vyznachyv-golovni-zavdannya-na-2024-rik-dlya-syl-oborony-u-statti-cnn/
Я имел в виду, что не нужно постить в качестве комментариев огромные статьи.
Первинник тут: https://www.zsu.gov.ua/2024/02/stattya-golovnokomaduvacha-zs-ukrayiny-generala-valeriya-zaluzhnogo-shhodo-suchasnogo-dyzajnu-vijskovyh-operaczij-u-rosijsko-ukrayinskij-vijni-v-borotbi-za-inicziatyvu/