Шановні колеги!
Як ми і попереджали, деякий час ЛО працювала в скороченому режимі оскільки увесь цей час я перебував у русі за межами України. З огляду на це, навіть те, що було написане, не завжди можна було опублікувати вчасно. А для деяких поточних подій, це було критично, адже одним рухом написати і опублиікувати не вдавалося, то через декілька годин зʼявлялася інформація, яка змінювала загальну картину. Якщо б текст був опублікований відразу, то це не викликало б диссонансу, але за декілька годин, він вже мав би не дуже доречний вигляд. Тому – приходилося щось переписувати, а від чогось відмовлятися взагалі.
Технічно це виглядало так, що випадало декілька хвилин під час очікування потягу, або літака і саме в цей час вдавалося щось прочитати і написати. Оскільки графік був дуже щільний і не все, що планувалося, вдалося зробити згідно з розрахунком, то під кінець дня вже не було ніякої змоги зосередитися на процесі написання текстів.
То ж, з самого початку було зрозуміло, що звичний темп публікацій забезпечити не вдасться, але реальність виявилася ще більш суворою. Але ми виходимо на звичний ритм і сьогодні – останній день ось такого графіку. На свіжу голову, запропоную невеличку серії спостережень і міркувань, які виникли під час подорожі. Ну а для тих, хто надсилав нам інформацію, з різних напрямків діяльності зауважу, що все буде розібрано і те, що не втратило актуальності, піде у роботу.
Ждем с нетерпением ))
Абсолютно зрозуміло. Вам шановний нема за що вибачатись, тут читати і стежити за новинами не завжди вдається. Які претензії можут бути до вас і помічників ? У нас , на хвилиночку , таки війна . На відміну від оПи і зЕлупонців у яких все добре, гарно, ситно й тепло.
Так що я вважаю, що усі читачі ЛО ставляться з розумінням але ! і з деяким занепокоєнням.
Довгі паузи трошки напрягають.
Слава Україні! Слава ЗСУ!
Я й читати не все встигаю, як в Вас виходить так багато писати?