Автор: Andriy Dar

Доброго дня, шановні українці! В цій статті я хочу показати, що являє собою “московський патріархат”, а що є справжня Українська церква. Любов і знання змінюють світ на краще.
Нагадаю, що Верховна Рада України 20 серпня 2024 року ухвалила закон №8371, яким заборонила в Україні церкву московського “патріархату”. Це стало логічним продовженням встановлення справжньої, незалежної Української церкви. На цьому шляху, зокрема, були такі етапи:

1. Московська “церква”, простіше – московський сатанат.
Основа, без чого неможлива церква – це Апостольське приємство, передання благодаті Святого Духа, що невидимо передається при видимому рукоположенні православного духовенства. Без Апостольського приємства неможливе спасіння душі, всі прихожани такої “церкви”, за християнським віровченням, прямують в пекло, без спасіння.
У 1448 році московська церква розірвала зв’язок з Вселенським патріархатом і стала “автокефальною” в односторонньому порядку, тобто – сектою, без Патріаршого благословення та Апостольського приємства.
Через 141 рік, у 1589 році,  Єремія II Транос, ув’язнений московитами, під тиском, з порушенням церковних канонів, без скликання Собору, який тільки і мав право на такі рішення, дав їм часткове визнання. Томос, як узаконення автокефалії, московська “церква” тоді не отримала,  і досі його не має. На спасіння душ віруючих ця “церква” не має шансів, всі вони підуть в сатанинський “рай”, тобто – в пекло, їхній правитель тут не збрехав.
І навіть ця неапостольська церква, після 1917 року була знищена більшовиками, і замість неї  у ніч з 4 на 5 вересня 1943 року була встановлена Сталіним “нова церква”, як інструмент політики. Вона мала тільки зовнішню подобу справжньої церкви, контролювалася радянськими органами, складалася з “перевірених працівників”, і виконувала завдання, необхідні радянській владі.
Нинішня московська “церква” є двічі не канонічною, не православною, без Апостольського спасіння і без благодаті Святого Духа, пряма дорога в пекло для своїх “прихожан”. Навіть їхній, так званий, головний храм зс рф, чорна гнітюча споруда з криваво-чорним інтер’єром, виглядає як сатанинське капище, на відміну від світлих, святкових і радісних, традиційних церков.
Сатаністам – в пекло. А нам своє робить.

2.  Православна церква України.
До кінця XVII століття Київська митрополія, до якої входили території сучасних України, Білорусі, Литви та Польщі, перебувала в юрисдикції Вселенського патріархату. Однак, у 1686 році, шляхом обману, зрад, та “високої політики”, московія отримала Київську митрополію в управління.
11 жовтня 2018 року Константинопольський Вселенський патріархат  своїм рішенням відкликав Синодальний лист 1686 року, який передав тоді право хіротонії від Київського митрополита до патріарха московського. Тепер наша Православна церква України має Томос, патріарше благословення від найвищого ієрарха на служіння, Благодать, і спасіння душ своїх вірян.

Дорогі співгромадяни, співвітчизники, віряни! Доєднуйтесь до нашої Української церкви, де служба Божа йде співучою, чіткою українською мовою, а не російським бормотанням, де ви є вірні, люблячі й любимі, спасенні діти Божії, а не раби його противника.
2 коментар до “Віра, релігія, та пізнання (Частина 1)”
  1. “І навіть ця неапостольська церква, після 1917 року була знищена більшовиками,”-пропущено Петра І, який замінив патріархат синодом, що не передбачено канонами церкви. Патріархат відновили лише в другій половині ХІХст. і він також має ознаки неканонічності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *