Віра не хоче бути сліпою, їй потрібні беззаперечні аргументи.
Апостол Павло увірував тільки після Явлення. Апостол Петро тричі відрікся. Інші Апостоли увірували тільки після явлень їм Христа після смерті.
Решта вірян увірували після їх свідчень, в тому числі тому, що апостоли були готові мученицьки померти за Христа, а отже, були впевнені в Ньому.
З тих пір, змінилося 100 поколінь. Давно нема безпосередніх свідків, залишилася сліпа віра, та пошук Бога тими, хто хоче Його знайти, і знати.
Сучасна наука дає багато свідчень, що вказують на невипадковість Всесвіту та його законів.
1. Математика: фракталоподібність живої та неживої природи. З простих формул комплексних чисел постає безкінечно глибока краса. “Безкінечно глибока” – це не красиве формальне слово, а беззаперечний факт: ми можемо на своєму комп’ютері поставити програму “Фрактал Експлорер”, або подібну, і насолоджуватися безкінечною красою самоподібного фракталу, виділяючи на екрані область, збільшуючи її на весь екран, потім знову виділити найкрасивішу ділянку, “приблизити” – і так до безкінечності, точніше, наскільки комп’ютеру вистачить розрядності. І навіть коли вже на екрані з’являються квадратики замість пікселів – глибина фракталу залишається така сама нескінченна і красива.
Проста формула, квадрат комплексного числа плюс константа – і нескінченність. Красива і така схожа на живу й неживу природу.
2. Астрофізика: так звана “точна підстройка” основних констант, таких, як гравітаційна константа, швидкість світла, постійна квантової механіки. Зміна хоча б однієї з них на кілька відсотків, при моделюванні, дає мертвий Всесвіт.
3: Геофізика: усі потрібні людству матеріали та ресурси Землі не перемішані хаотично, як можно було б очікувати після мільярдів років активного перемішування речовин, а розкладені шарами – так, наче в грі типу “Сетлерс”, де поселенцям дається порожня ділянка з прихованими ресурсами, вже розкладеними по полицях, треба тільки навчитися їх знаходити та розробляти, і кожне досягнення відкриває нові можливості.
Чи випадково так склалось? Звісно, “вручну” всі ресурси Землі ніхто не розкладав. Самі законі Всесвіту є такими, що в ньому утворюються багаточисельні Землі, з розкладеними по поличках ресурсами, необхідними для розвитку на них розумного життя.
Уявіть собі ситуацію, коли в Землі всі елементи хаотично перемішані. Життя і розум в таких умовах можуть виникнути, але лише на рівні “палка-копалка, і письмо на бересті”. Добувати кожний атом металу з рівно перемішаної речовини було б неможливо, розумне життя без шансів на розвиток…. Слава Богу, що у Всесвіті “заохочується” і забезпечується ресурсами розвиток: ускладнення структур, еволюція у всіх її видах. Дивним чином, з хаосу постає порядок і самоорганізація.
4. Морально-етичний та естетичний аспекти: зрештою, це красиво.
І зоряне небо над головою, і моральний закон всередині нас. Ми маємо розум, і свободу волі. Ми можемо вписатися в парадигму Всесвіту, і крок за кроком йти, від незнання – до впевненності, від віри – до безсумнівності, на основі знань, які можна перевірити, і здобувати нові знання.
Людство йде до пізнання , і ця можливість закладена структурою та законами Всесвіту, самою реальністю. Творцем? Також, я думаю, Творцем було передбачено, що Він існує в своєму творенні: в нас, і довкола, всюди, завжди й назавжди. Це логічно, я б на Його місці зробив би так само.
Отже, який я роблю висновок. Коли ми пізнаємо, радіємо, любимо – ми самі стаємо творцями, згідно з Волею Творця. Колись, я думаю, нащадки Людства стануть Творцями нових Всесвітів.
А пока – робимо своє. Робимо добро, перемагаємо зло, стверджуємо правду і любов. Усього найкращого всім нам.
На фото вгорі – клітка під електронним мікроскопом. Таке диво.
Можна впізнати мітохондрію, здається, ще апарат Гольджі, решту не знаю.
Красиво же?
Якісь транспорти, мембрани, життя вирує… В кожній клітці.
Антропний принцип. Сорі, але подібні “наукові докази” на користь релігії так чи інакше базуються на когнітивній недостатності.
Це хоч і крок уперед від наївного креаціонізму, але для людини з більш-менш прокачаним раціональним мисленням виглядає так собі.
Вам не треба нічого доводити. Ви просто постулюєте етичні цінності, які в принципі в гуманних віруючих і гуманних атеїстів однакові, але по-різному формулюються. Якщо, звісно, ви не почнете тут заперечувати факт еволюції живої природи чи розпалювати ворожнечу до атеїстів/агностиків тощо. Прогресивні віруючі, до речі, вважають еволюцію проявом майстерності Творця. Як написати окремий текст і створити ШІ, здатний писати такі тексти. Але релігія як панівний інститут завжди була не так про розвиток людської думки, як про затуманювання мізків заради влади. І всі ці альтернативи “рпц мп” не перетворюватимуться на неї за однієї умови – якщо їх надійно відділити від держави та освіти й не підпускати туди за жодних умов. Раніше ще працював фактор конкуренції, але зараз церковники схильні об’єднуватися в “ради” чи ще якісь структури для просування своєї політики, тому міжконфесійний баланс потребує потужної секулярної складової.
Дякую за коментар!
“Антропний принцип. Сорі, але подібні “наукові докази” на користь релігії…”
Антропний принцип, так. Але він – не про релігію. Не про церкву. 🙂
“Якщо, звісно, ви не почнете тут заперечувати факт еволюції живої природи”
Я цей факт в статті не заперечую, а стверджую. 🙂
“Але релігія як панівний інститут завжди була не так про розвиток людської думки, як про затуманювання мізків заради влади.”
О! Я якраз про це і збирався написати окрему статтю.
Тоді, з вашого дозволу, частково процитую те, що вже встиг написати:
Кожна з сучасних релігій претендує на те, що вона є найбільш вірною серед інших. А деякі стверджують навіть те, що вони є єдино правильними, а всі інші релігії виступають проти Бога, проти істинної релігії, і з ними треба боротися. Це призводить до постійного протистояння протягом тисячоліть, гальмує розвиток людства, вибиває цінні ресурси, замість розвитку вносить хаос.
До того ж релігія часто є інструментом правителів і використовується ними у своїх інтересах. З давніх-давен і сьогодні вона служить правителям, …
Гарний допис. Дякую.
++
Дякую Богові і людям, що дали натхнення.
Не стоит смешивать понятия “Вера”,”Религия” и наличие “Творца всего сущего”.
Наличие определенной силы,создавшей нашу реальность мы пока не можем ни доказать ни опровергнуть.
1. Верить в то,что нечто создало “Землю и воду” за 6 дней,а потом день отдыхало-право каждого,но так же есть множество других верований,в которых “Северный миф о сотворении мира”.
“В начале всего существовала пропасть Гиннунгагап «Зияющая (разверзнутая) бездна». На её северной стороне располагался Нифльхейм «Туманное место/мир» мир холода, зимы ночи льда и тумана. В его центре бил источник Хвергельмир «Кипящий котёл», из которого струилось двенадцать рек/потоков.
На южной стороне бездны находился Муспельхейм «Огненное место/мир» мир жара, огня и света. Лёд и иней из Нифльхейма заполняли Гиннунгагап. Туда же попадали искры и жар из Муспельхейма. В результате взаимодействия этих двух сил, появилось ядовитое облако тумана, которое конденсировалось, и из него возникло два первых живых существа:
Гигант-гермафродит Имир «Двойной/близнец» и корова – Аудумла «Комолая-безрогая», «Богатая молоком». Из вымени её вытекало четыре молочных потока которыми питался Имир. Пока текло молоко, Имир спал, ел и потел, в результате этого у него в подмышке левой руки появились сын и дочь – первые существа одного вида, но разного пола. А ноги его породили шестиголового великана Трудгельмира «Громко ревущий», который стал отцом Бергельмира «Ревущий как медведь». От Бергельмира произошел род род существ названных хримтурсами «инеистыми великанами» или турсами «огромные/мощные».
Поскольку корова Аудумла тоже должна была как-то себя кормить, она лизала солёную глыбу льда. Её горячий язык постепенно плавил лёд, и в первый день из него показались волосы, на второй – голова, а на третий – все тело гиганта по имени Бури «Производитель/родитель» (который тоже возможно являлся гермафродитом), но этот «брат близнец Имира» был красивый, мудрый и добрый. Он породил Бёра «Рожденный», который взял в жёны Бестлу «Жена», дочь хримтурса Бёльторна «Бедственный шип» . Их дети – трое братьев.”
Чем эта версия сотворения мира от северных народов хуже версии от семитских народов юга?
2. Религия.Это вообще нечто странное. Если “Бог” всесведущ и всемогущ то ему все известно и все “идет по плану,в строгом соответствии..” и нефиг лезть к нему с советами и просьбами. Если же “Бога” можно просить о выполнении своих желаний,то это уже соревнование “Кто лучше попросит-тот и получит конфету “Тузик”…” ,а не беседа с создателем Вселенной,а если “Бог” стал вам отвечать-то это шизофрения и вам прямой путь в кандидаты от республиканцев в США. А если без шуток,то посредники между высшей сущностью и “человеком религиозным” просто самозванцы и хорошо зарабатывают на своих выдуманных привилегиях.Ни один из живущих “посредников” не может продемонстрировать на себе то,к чему сам призывает или повторить достижения своих выдуманных святых.
Вывод прост,берегите свой разум от паразитов,верьте в себя и ВСУ и не сотворите себе кумира.
Вітаю.
“Чем эта версия сотворения мира от северных народов хуже версии от семитских народов юга?”
Красотою, романтикою – точно краще. Вікінги красиво жили – лід, вогонь і кипляча вода з термальних джерел…
Що бачили, з того і придумували свою релігію.
“Вывод прост, берегите свой разум от паразитов, верьте в себя и ВСУ и не сотворите себе кумира.”
+++
Про еволюцію: ніколи не вірив і не повірю що людина – це покращений варіант мавпи.
Звичайно. Бо людина – це погіршений варіант мавпи )
Еволюція – це не тільки розвиток, це може бути й деградація.
А взагалі, якщо не ставити штучних обмежень для еволюції – то чому б не допустити перехід мавпи в людину? Скоріше за все така невіра в еволюцію базується виключно на свідомих, або підсвідомих обмеженнях. Що саме заважає такій метаморфозі – можете сказати?
.. Можна допустити неадертальця чи кроманьйонця, як нашого предка, але мавпа … Навіть якщо теорія Дарвіна вірна, все має якісь межі, Чомусь вовки залишаються вовками, а собаки – собаками, хоч і близькі родичі
Бо людське життя занадто коротке, аби побачити еволюційне перетворення вовків, мавп тощо. Тому перетворення потроху йдуть собі, постійно. Навіть, якщо людина цього не бачить.
Вера в сверхестественное и есть продукт эволюции. Это защитная функция для слабого мозга человека, не способного адекватно оценить/осознать реальность. Там, где банальная логика говорит: все, конец, вера позволяет пропетлять за счет неучтенных факторов. Вера спасает убогие мозги от коллапса, давая шанс в казалось бы безнадежной ситуации. Верующие выживают там, где агностики пропадают. Так что “авось” и вера сродни.
Допис… спокійний, приємний. Своєчасний.
Як ковток свіжого повітря.
Як невеликий перепочинок серед довго, стомливого шляху.
Це й не дивно, бо насиченість негативом в інформаційному полі надмірна, й сил на морально-психологічному фронті витрачається дуже багато.
Дякую )
Не думаю, что вот такие размышления de natura deorum хорошо сочетаются с базированным на жестких фактах информационным ресуром, но да ладно. Достаточно сказать, что меня, как человека вот буквально вчера использовавшего понятие фрактальной размерности для, условно говоря, стиральных машин, они не слишком впечатляют. Но да Летающее Лапшичное Чудище с ними, здесь речь не об этом.
Содержательная и близкая к духу ресурса часть, как на мой взгляд – это почему не стоит ходить в мпц. Как бывший идейный прихожанин данной организации, полностью с подобным подходом согласен.
Следует только уточнить, что на языке, которым я сейчас пишу, там ведутся разве что проповеди. Литургия в мпц – на церковнославянском. То, что УПЦ перешла на Україньску Мову – вещь, близкая к букве христианства (можно вспомнить легенду у пятидесятнице) и потому, на мой взгляд, положительная. В мп разговоры о переходе на соверменный язык шли, но так и заглохли, как что-то вредное – между прочим, точно так же
Но суть в текста в конечном счете сводится именно к букве. Все эти томосы, рукопологания, апостольская преемственность и прочая легитимность: все это – бюрократия. Если такие вот бюрократические аргументы будут достаточным основанием для того, чтобы человек не ходил к откровенно тем продавцам опиума для народа, которые на выручку от этого опия запускают по нему бомбы – прекрасно, честь и хвала. Но я довольно давно являюсь читателем ресурса, и не уверен, что практически насквозь порохоботскому пулу читателей так уж необходимо что-то пояснять за вредоносность московской церкви безотносительно легитимации, основанной на вольной интепретации кул-сториз познего железного века, маскирующихся под кул-сториз времен коллапса бронзового. Как, согласно некоторым источникам, говорил один апокалиптический проведник, видимо близкий к кургам кумранского сообщества: “По делам их узнаете их”.
Відсутність знання заміняє віра.
Чим більше знань, тим менше потрібна віра.
Це як об”єм у сосуді – якщо він заповнений знанням, то місця для віри вже немає і навпаки)
А про співвідношення віри та іняормації (воно ж знання) дуже добре написав С. Лем у “Сумі технології” гл. 4 (https://wysotsky.com/0009/169.htm#23 ):
“(j) ВЕРА И ИНФОРМАЦИЯ
На протяжении сотен лет философы стремятся логически обосновать правомочность индукции, способа мышления, предвосхищающего будущее на основе прошлого опыта. Ни одному из них это не удалось. И не могло удастся, поскольку индукция, зародышем которой является уже условный рефлекс амебы, – это стремление превратить неполную информацию в полную, Тем самым она нарушает закон теории информации, гласящий, что в изолированной системе информация может уменьшаться либо оставаться постоянной, но не возрастать. И все же индукцию – будь то в форме условного рефлекса (пес «верит», что по звонку получит еду, ибо так бывало до сих пор, и выражает эту «веру» слюноотделением), будь то в форме научной гипотезы – практикуют все живые существа, включая человека. Действовать на основе неполной информации, дополненной «угадыванием» или «домыслом», является биологической необходимостью.
Поэтому гомеостатические системы проявляют «веру» не вследствие какой-либо аномалии. Наоборот: каждый гомеостат, или регулятор, стремящийся удержать свои существенные переменные в определенных границах, переход за которые грозит его существованию, должен проявлять «веру», то есть действовать на основе неполной и неточной информации так, словно она полна и точна.”
– Відсутність знання заміняє віра.
Звичайно. Природа не терпить порожнечі.
– Чим більше знань, тим менше потрібна віра.
Тоді абсолютно все людство має бути фанатично віруючими – бо, як на мою думку, ємність наповнена людськими знаннями геть трішечки, на самому денці.
– Це як об”єм у сосуді – якщо він заповнений знанням, то місця для віри вже немає і навпаки)
Коли це буде – щоб той “сосуд” хоча б на половинку наповнився?.. А якщо взяти до уваги, що окрема людина за все своє життя не може осягнути всі знання, здобуті людством на сьогодні навіть теоретично, то кожна людина – це пуста посудинка. В якій щось там трошки бовтається.
Або є свобода волі, або є Воля Творця, третього немає.