Из серии «На ночь глядя»
Для начала вечерней темы надо выяснить один простой вопрос: любите ли вы пиццу? Ответ на него окажется не таким очевидным. Если вас носило по Европе в качестве туриста или по делам, то возможно, ответ окажется отрицательным. В самом деле, если бы кто-то взялся измерять «среднюю температуре по палате» в Париже и сделал бы вывод о французской кухне, то скорее всего, пришел бы к выводу о том, что там есть два основных блюда: пицца и кебаб. Конечно, если знаешь, что ищешь и где его найти, впечатление будет другим, но мы говорим о средней температуре. А кто-то просто не любит это блюдо итальянской кухни по каким-то другим причинам и в этой теме мы попытаемся переубедить тех, что выбрал ответом: «нет».
Понятно, что мы не станем писать о том, что это – легкоусвояемая пища, а просто добавим в этот вопрос немного специй, а именно – халявы. Что если пицца досталась даром и при этом она, что называется, «с пылу с жару»? Как говорили в совковые времена: «На халяву пьют даже трезвенники и язвенники». И вот именно такой вариант произошел недавно на территории временно оккупированной Донецкой области. Там в едином порыве сошлась пицца и халява, в результате чего получилась гремучая смесь. Поскольку происшествие случилось на территории, которую временно контролирует враг, то ему и слово, в описании этого события.
«В Мариуполе в одном из мест дислокации насмерть отравлены 16 военных, в том числе офицер. Еще трое госпитализированы. По данным наших источников в ФСБ и полиции ДНР, было атаковано «одно из элитных подразделений» армии. Какое именно, собеседники отказываются говорить. Военным передали отравленные водку, пиво и продукты (в том числе, пиццу из одного из местных кафе). В еде и напитках были большие дозы мышьяка.
«На этот раз все было особенно подло. Отравленные продукты и алкоголь передали двое наших военных, уроженцы ДНР (Мариуполя и Горловки). Погибшие даже ничего не заподозрили», – рассказал один из наших источников…»
Как несложно заметить, продукты были предоставлены на халяву, а в самом продуктовом наборе присутствовала пицца. А еще отметим, что в процесс активного склеивания ласт включилось настолько пафосное и знаменитое подразделение, что даже особо приближенный к ФСБ Т-канал, не решился опубликовать его название. Так что приведенная выше пословица о халявной выпивке, вполне может быть дополнена еще и спецназовцами из россии. И естественно, раз все эти вкусняшки спецам передали якобы их же военнослужащие из местных, то возникли соответствующие версии:
«Двое подозреваемых исчезли из Мариуполя сразу после отравления. Скорее всего, их подкупили диверсанты, которые, к сожалению, не впервые устраивают такие атаки против наших военных в городе. Но, отмечают в ФСБ, не исключено, что преступники сами совершили убийство из-за конфликтов с погибшими.
«Есть версия, что в отравлении не были замешаны диверсанты. Беглецы могли отравить своих, чтобы свести счеты с погибшими, у них были определенные конфликты. И замаскировать свое преступление под действия врага», – отметил один из наших источников».
Нам же кажется, что произошло как в старой песне: «Ошибка вышла, вот о чем молчит наука. Хотели кока, а съели Кука» В самом деле, местные жители хотели высказать свои благодарность и восхищение «специальными назовцами» из москвы и потому – решили поступить так, как это делают индусы, когда хотят показать принимающему дар свое высшее расположение. Они добавляют в пищу небольшие частички редкоземельного элемента – золота. Вполне возможно, что у двоих неизвестных не оказалось под рукой точно такого же, как у индусов, редкозелемельного элемента, а мышьяк был. Так что они просто поступили по принципу: «чем богаты, тем и рады». Не будем скрывать, и мы – тоже рады от такой удачной гастрономии.
И вот теперь еще раз вернемся к заглавному вопросу: нравится ли вам пицца?
“Яка сумна новина!”
Кожен день би так.
600’000 хрящей*(100грн/пицца + 100грн/0,5 водки)=120’000’000 грн.
Это 1/5 стоимости спутника притулы.
Может скинуться та отправить кацапам халяву?
Ведь не устоят же…
Что называется “дешево и сердито” даже по сравнению с мавиком, не говоря уже об атакамсах
Коли вперше почув слово екзотичне “піца”, а потім побачив, що це таке, у мене не було меж подиву – адже ж така страва була у моєму раціоні із самого дитинства і бабуся називала цю українську страву “плачинда”.
Це ще один приклад того, як московитська імперія гнобила все українське і у навколишній світ ледве пробивалися паростки українства. Зокрема, в Америці дуже популярні “равіолі” і геть ніхто не знає, що це лише один з різновидів українських вареників.
Та що там казати, якщо самі українці нехтують своїм, чим інші народи неодмінно б пишалися. Щось я не чув, щоб навіть міністерка, яка приїхала з Америки і мала кваліфікацію “радіолог”, хоча б здивувалася, чому в Україні – батьківщині Івана Пулюя, першовідкривача Х-променів (як вони називаються у всьому світі, за винятком Німеччини і уламків Московії), її професія називається “рентгенолог” – на честь німецького асистента Пулюя.
Нажаль є таке відчуття, що ви зараз косплеїте москалів – типа “всьо аткрьіле руцкие”. Наприклад тому, що слово “плачинда” є явно чи італійськім, чи з будь-якої іншої романської мови. Що щось у тесте є у багатьох культур – і у чехів, и навіть у німців, і тому казати, що равіолі – це “вареники”… ну, занадто. У і слід додати, що Röntgen своїм іменем це відкриття ніколи не кликав.
плачинда – плечинте (молд/рум) походить від лат. placente, що є буквальним перекладом з давньоєгипетської чи фінікійської через грецьку і означає “корж” 🙂 Згадайте, що в Галичині та й в Польщі вживається однокорінне “пляцок” (не нагадує placente?) Начинка, до речі, може бути будь-яка, це ще єгиптяни вигадали, правда в них це звучало як “галетта” (сам не чув, але люди кажуть). Ця назва й досі вживається і в нас, і в більшості країн Європи для певного типу пляцків 🙂
Справа не в тому як назвати, а в тому як розкрутити бізнес. Італійці змогли, а украЇнці ні!
Плацинда(плачинда) це пироги з гарбузовою начинкою. Розповсюджене на півдні країни, Молдові, Бессарабії. Але дуже далеко від классичної піцци. Дуууже далеко.
Страву під назвою “плацинда” я вперше спробував років у 12 у бабусі, за рецептом сусідки-молдаванки (сама бабуся живе в Чернігівській області). Це було схоже на печені чебуреки (здається, з кислого тіста), начинені великою кількістю зелені і шкварками. Смачні і не схожі ні на що, що доводилось куштувати раніше
В таком контексте ответ, разумеется, ясен. Определенно да. Хотя вообще нет.
Не знаю не знаю,на Закарпатті воно називається “піта”, але не скрізь. А ще є ” палачінка” , котра готується на ” палачінтоші”.)))Проте деякі господині можуть використати палачінтоші у якості зброї. Хоча насправді то звичайна пательня.
Піта це ж інше, в що гірос накладається. А ще там десь є лангош – “угорська піца”.
Різна піца для різних обставин, місця й часу. Наприклад, в Італії гавайську не варто шукати:) а так-то вона смачна, і що собі неаполітанці про неї думають – це їхні проблеми, ніхто їх це їсти не змушує. Або Чикаго-стайл. В Україні теж є свої локальні культові різновиди родом з 90-х чи навіть 80-х.
Ну а для рюзьке з 90-х актуальний слоган «Дока-пицца – нельзя не отравиться». Це навіть не саму піцу рекламували, а франшизу з труєння нею росіян у промислових масштабах, стояв за цим такий собі владімір довгань – остап бендер свого часу, який потім випускав нумерований майонез під своїм іменем і щось по цих номерах начебто розігрував. А “доки” ці були в багатьох російських єбєнях мабуть взагалі першими піцеріями в житті аборигенів і, з огляду на особливості місцевого контролю якості, логістики та інших нюансів, отруєння в них було швидше правилом, ніж винятком. У деяких єбєнях вони навіть досі працюють під тими самими вивісками. До України ця зараза, наскільки знаю, не дійшла, у більшості міст були вже свої піцерії і башляти якимось к@ц@пам потреби не бачили. Ще в них був суміжний проєкт міні-пекарень «Дока-хлеб», це теж до нас прямо не дійшло, але споживання вторинного телепродукту призвело до того, що на якийсь час це стало узагальненою назвою для приватних пекарень взагалі, де вони тоді відкривались.
Так що тепер в якомусь розумінні ми бачимо “перезапуск франшизи” в оптимізованій формі на окупованих територіях – Маріуполь, Мелітополь і т. д. Труять виключно цільову аудиторію вищезгаданого слогана. Важко уявити, що нормальна людина, яка там з якоїсь причини залишилась, ходитиме по сепарських/колаборантських генделях, як захерченко, і жертиме там “піцу” чи ще якесь хрючево. Швидше ця людина її там готуватиме для цільових клієнтів:)
> стояв за цим такий собі владімір довгань – остап бендер свого часу, який потім випускав нумерований майонез під своїм іменем
А він, між іншим, і зараз неінтегрованих деінде окучує: http://www.dovgan.de
Только для россиян: ,,Приятного аппетита”. P.S. Однажды я заказал пиццу и появилось сообщение: «Не доверяйте людям, которые не любят пиццу».