И вот теперь об оппозиции и Порохе. Скажу прямо, мне крайне не понравилось его заявление о том, что он считает легитимным неопределенное по времени продление полномочий найвеличнийшого. Если бы он сказал о том, что вопрос этот остается открытым, но предметно к нему следует вернуться после победы, то это был бы другой разговор, но сказав так, Порох добавил свою струю на Конституцию. Не знаю, чем это вызвано и какие политические карамболи он играет, но если оправданием этому станет «прутин тоже об этом говорил», то это будет полный абзац, поскольку давайте мы будем слушать прутина и делать наоборот. Да плевать, что говорит этот выродок. Если мы говорим о демократии, то мы должны идти вслед за буквой закона и Порох сам говорил: «Демократия это – процедура». Здесь процедура явно нарушена.
Второй момент. Если вы – парламентская оппозиция, вы имеете соответствующие полномочия давать депутатские запросы, обращаться в Конституционный суд и так далее. Так вот, оппозиция что, не видит что Ермак сейчас перебрал на себя практически подавляющую часть полномочий президента Украины? Он даже не скрывает этого и что? Где депутатские запросы о том, на каком основании он все это исполняет? Как это вдруг он сделался вице-президентом? Он все это делает по собственному желанию или же эти полномочия ему переданы каким-то нормативно-правовым актом?
Я не могу получить четкого ответа и ты не можешь, а вот парламентская оппозиция – обязана это сделать И как только будет получен ответ первого или второго типа, то в таком случае, опираясь на официальные документы, надо либо обращаться в правоохранительные органы с тем, чтобы те расследовали присвоение себе не просто чужих полномочий, а полномочий, прописанных в Конституции, праздник которой сейчас так бодро отмечается. Это уже второй вопрос, что они там покажут в виде результата своего расследования. Если сделают вид, что ничего не заметили, через время суд им поправит и зрение, и все остальное.
Если же окажется, что имеются какие-то документы, которыми полномочия переданы ему официально, то ход событий должен быть иным. Открываем Конституцию, в разделе «Президент» и читаем, как там четко написано, что президент не имеет права передавать свои конституционные полномочия лицам или органам. Все их он исполняет самостоятельно и непосредственно. А любая бумажка, в которой содержится формула передачи этих полномочий, является прямым нарушением Конституции, опять же, праздник которой сегодня так бодро отмечается.
А раз так, то надо обращаться в Конституционный суд с тем, чтобы все не конституционные распоряжения о передаче президентских полномочий были признаны ничтожными, с момента их подписания, а значит – все действия завхоза, которые он осуществлял в рамках этих, не принадлежащих ему полномочий, должны быть признаны недействительными. И снова, должна быть дана правовая оценка уже этим действиям, причем – с тем же самым хвостом. Пускай они сами уже решают, что они с этим будут делать, но оппозиция обязана пройти свою часть пути.
Да, я не голосовал за зелень и потому вынужден мириться с выбором большинства, поскольку так работает демократия, но я отдал свой голос за оппозицию, которая обязана исполнять свою оппозиционную функцию в части контроля власти и соблюдения Конституции. Или кто за них это будет делать? Или они не понимают происходящего или в чем дело?
Вот такой у меня взгляд на день Конституции и если он кому-то не по вкусу – звыняйте. Не надо было писать на почту просьб о том, чтобы огласить свои мысли по поводу этого дня. Как-то так.
Від порохоботів ви навряд чи щось почуєте про те що має робити опозиція )). Вони або спостерігають за діями влади і розігрівають попкорн, або волонтерять, або воюють.
> Від порохоботів ви навряд чи щось почуєте про те що має робити опозиція )).
А дарма. І зовсім не смішно.
Та ні, Друже, ти помиляєшся. Я б ще більш розгалужено написав би власні претензії до опозиції, але, то було б надто особисте, хоча й охоплювало б доволі значну кількість ГРОМАДЯН України. Тил зрадив тих, хто пішов на війну (повномасштабку маю на увазі) з перших днів. Молимось, хай вас Бог береже, дякуємо за вранішню каву, повертайтесь живими (ось тут найбільша помилка, бо якщо нас не вб’ють і ми повернемось – ми поставимо питання – де був ти?). Нам комфортніше там, бо навколо – свої. Різні. Незручні, противні, але і я з ними, і вони зі мною – поїдуть. А тил… То окреме розчарування.
Будьте готовы слышать “я вас туда не посылал” и бить не раздумывая.
А вообще и после возвращения нужно держаться своих, не терять связи, не пытаться раствориться на гражданке. Потому как в тылу чужих будет побольше чем на фронте, а вот четкого понимания где свой, а где чужой не будет.
так и есть.
Я мав на увазі, що намагатися впливати на тих, кого обрали (чи кого розглядаємо як майбутніх обранців), все ж таки варто.
Нажаль, думки мої і висновки такі ж. Нажаль.
Але є розуміння, що це може бути пов’язане з союзниками/партнерами і їхніми поставками допомоги, без якої ми просто пропали б. Десь пару місяців тому промелькнула у когось інфа, якої я ніде більше не бачив, що Захід ніби-то дав членограю термін до наступного літа провести вибори. Чи це насправді так, я не знаю, але дивно те, що ВСІ політики, що в опозиції тримають язики за зубами і не педалюють цю тему. Тобто, є якісь маркери того, що якась угода чи переговори відбулись і ми зараз бачимо тільки результат, який мене, до речі, зовсім не влаштовує, бо нічого доброго в цьому я не бачу…зовсім.
Але, як то кажуть – надія помирає останньою.
Это как у Норбекова: надежда умирает последней, предварительно убив своего хозяина. Либо ты бревно, либо сражаешься, либо эмигрируешь и трудишься там.
Мене теж вражає пасивність опозиції за яку голосував. Дякую автору, що він озвучує думки схожі з моїми. Гіпотеза про домовленність з партнерами цікава, але щось підказує, що все може бути банальніше. Зараз зелень закопує себе (і заодно країну), становище важке. Для будь-якої політичної сили приймати країну в такому становищі це означає зарити свій рейтинг на десятиліття. Тому ніхто не хоче брати на себе цю невдячну місію. З іншого боку, якщо не втручатись і дати зе-шоблі ще “порулити”, то криза може перерости в колапс. І тоді вже пофіг на всі рейтинги. Сподіваюсь, розумні люди з опозиції теж читають ЛО і зроблять висновки. Або рейтинги, або країна. Уряд національного порятунку треба створювати не завдяки зе, а всупереч.
Про які рейтинги яких партій може йти мова, якщо у нас партії від сили 10 років живуть? Це не демократи, республіканці чи консерватори, а партії імені вождя, а вожді міняють партії як перчатки, то про який рейтинг може йти мова? Тому могли би не сильно заморочуватись і подати відповідні запити у відповідні органи.
Так а «вожді» довше 10 років «живуть» у політикумі?
Така ж думка приходила. У 2014 році Порошенко вже прийняв країну в кризовому стані. Нормалізував діяльність держави та провів фундаментальні реформи, які стали основою подальшого розвитку. І що натомість отримав? підтримку 25% у другому турі від 45% всіх виборців, кучу хейта від власних недалеких громадян, карні справи висмоктані з пальця. Тому мені цілком його теперішня вичікувальна позиція зрозуміла. Для кого проводити активну опозиційну політику, коли більшість громадян досі підтримує дії Голобородька? Тому не чутно не тільки ЄС. Усілякі баби Юлі, риги взагалі мовчать.
Алюмінієві огірки саджати тільки у піснях весело.
Усе вірно. Я вперше за всі роки, з часу прийняття Конституції, нікого не привітав – бо зелене шобло все зганьбило.
План хутина-ермака-зеленского вполне очевиден.Очередной саммит мира пригласит представителя раши,тот начнет ездить по ушам присутствующих и щедро сыпать деньжатами,из повестки уйдут вопросы про “Территориальную целостность” и “Вывод войск рф”,так же “Компенсация ущерба” и “Наказание военных преступников” и начнется торг за мелкие детали.Такое “перемирие” может тянуться бесконечно ,расхолаживая наших союзников и удерживая от перевыборов Украину. Это и станет смыслом нахождения “Кращебвтика” во власти,Буратино выполнил миссию и получает награду…
За следующие 3-5 лет во власти,Зе выдоит страну и на выморочные земли придет хаос…Сорри,накатило негатива,а может патриоты уже работают над импичментом калибра .50
Час і місце дій. В іншому згоден.
Ми не знаємо усіх розкладів, тому робити висновки важко.мовчання опозиції теж викликає багато запитань.з іншого боку у Пороха є така риса, за яку йому дуже дорікали за його каденцію-комунікація з суспільством.сумно
Підтримую. Сам не зрозумів ту заяву Порошенка. Залишається сподіватися що він знає більше за нас і в майбутньому ми зрозуміємо чому прозвучали саме такі слова.
Если посмотреть результати голосований, то “оппозиция” обычно вообще ни о чем и не при чем.
Вот пример,
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=26092
ЕС – три против, остальние в то время вышли покурить. Єто значит, что у ЕС нет четкой позиции по вопросу. Ну и почему?!
И вообще, с єтим “воздержался” пора завязывать. Есть “да” и против “против”. Воздержался – значит “я тупой, я ленивый, я не знаю”.
А нахуана все они “депутаты” тогда нужны?!
P.S.
Закрадывается очень нехорошая мысль, что “оппозиция” уже привыкла что свободы слова нет (привет Г+Г и телемоносброд, где трансляции с заседаний ВР?) и єто ее тоже устраивает. Очень хочу ошибаться…
В 2019 році парламент став кишеньковим інструментом банкової. Які можуть бути претензії до інструмента? І як опозиція може впливати, коли її голоси нічого не важать? До 2022 року опозиція могла хоча б медійності заробити. А зараз інша ситуація. Ось тут, наприклад, опозиція свою справу виконала: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=15203 І хто зараз про це згадує? Саме зараз донкіхотством сенсу займатися не має.
По большому счету то что говорит Порошенко, Zермаки, опозиция, моносброд, телемарафон или еще кто-то о законности продления полномочий Ze не имеет никакого значения с точки зрения закона. Только Конституционный Суд.
Я кстати не знаю какие требования для обращения в Конституционный Суд. Zeрмаки могли обратиться пока срок не вышел, теперь уже вроде как не могут, чтобы Рада обратилась, для этого нужно сколько-то голосов, ну не может же обращаться каждый депутат хоть от большинства хоть от меньшинства по своему желанию. Видимо это нужно голосовать, а голосовать с моносбродом бесполезно.
А политики обычно говорят совсем не то что думают и часто не то что делают.
> Для будь-якої політичної сили приймати країну в такому становищі це означає зарити свій рейтинг на десятиліття.
А 2014-го яке становище було?
От якраз за свою активність після 2014 року і спробу провести непопулярні, болючі реформи націонал-демократичні сили і заплатили поразкою у 2019-му. Звісно, що тенденцію в тисячу раз підсилила кремлівська пропаганда та свої корисні ідіоти. Чув в умовно порохоботському середовищі тези, що “зараз не на часі”, бо якщо зараз знову виправляти все за “янетряпкой”, то весь негатив дістанеться патріотам, а корисні результати собі припишуть популісти типу зелені. Цікаво, наскільки така думка відображає ставлення опозиції?
Угу. Причому з одного боку — за болючість, а з іншого — за недостатність.
Андрій :
Чув в умовно порохоботському середовищі тези, що “зараз не на часі”, бо якщо зараз знову виправляти все за “янетряпкой”, то весь негатив дістанеться патріотам, а корисні результати собі припишуть популісти типу зелені.
Я ще в 2019-му, після виборів, коли ми обговорювали той факт, що потрібно одразу готувати кандидата на наступні вибори, казав, що цей майбутній кандидат – самовбивця заздалегідь.
Бо якщо він буде виправляти все після зелені, та намагатися тягнути країну з прірви – його знищать гірше Порошенко.
Тому що для порятунку потрібна буде неймовірна кількість непопулярних рішень, реформ, дій тощо – незадоволені будуть практично всі.
Опозиція нічого не робить. А от Дубинський)….
https://m.censor.net/ua/news/3497237/nardep_dubinskyyizvernuvsya_do_verhovnogo_sudu_z_vymogoyu_ogolosyty_vybory_prezydenta
шановне панство, якщо не помиляюся, то десь була цифра у 45 депутатів, які мають підписати подання у КСУ.
знову-таки, яущоне помиляюся, то ЄС складає лише 27 депутатів. тож, висновок зрозумілий.
Так і є! Для того, щоб звернення було обов’язкове щодо розгляду, потрібно 10% голосів від депутатів ВР, це, як раз, 45 голосів. ЄС має 27, крім них реально опозиційних немає. Тому всі звернення з меншою кількістю голосів не будуть вважатися чемними…
саме так. Крім того, потрібно мати документальну доказову базу. Той же зермак вам скаже, що мав усне доручення від зезедента. А зезедент скаже, я такого не давав. І СБУ не побіжить допитувати зермака. Давно сказано: є зезедент є проблеми, немає зезедента – no problems. Де той Л.І.Освальдчук гуляє, трясця його мамі?
Лі Харві Ослік би не завадив…
“Де той Л.І.Освальдчук гуляє, трясця його мамі?”-почнемо з того , що Освальд працював не сам, але все записали на нього. І як писала “Нью-Йорк таймс”десь пів-року тому, в українських воєнних ще не склалася традиція брати відповідальність за долю країни.
А всё это потому, что в 2019-м очень захотелось “шашечек” (“демократия – это процедура”), а уж как при этом удаётся “ехать” – все могут наблюдать собственными глазами.
Ведь правило “вам шашечки или ехать” никто не отменял!
Почалось це все не вчора і далеко не в 2019-му. І два Майдани тому підтвердження. Ми маєм справу не з якоюсь гнилою політсилою, яка руйнує конституційний лад в країні. Вже досить давно, країна має справу з системною кризою. Справа не в тому, що якась окрема політична сила створила умови, коли не можливо виконання норм конституції, справа в тому, що вся державна машина так працює. І це не залежить від прихільності, або приналежності до якоїсь конкретної політичної сили, або їх угруповування.
Я вважаю, що це випливає з радянщіни. Ще там склались умови повної відсутності відповідальності за свої дії представниками системи. І це є ключовою причиною всього подальшого. Тому, це вже стає традицією, що кожні десять років треба робити Майдан, щоб прочистити мозок цім… посадовцям…
Вихід з цього становища існує і він на поверхні. Більшість, буде дуже здивована тим, на скільки він простий. Тільки проблема полягає в тому, що та сама більшість, не хоче брати на себе відповідальність за свої власні вчинки і не розуміє руйнівних наслідків цього для суспільства загалом. Більшість шукають відповідальних за свої невдачі серед оточуючих. Мабуть, в цьому і є той урок, який ми всі маєм вивчити на цьому етапі життя.
Vadym Kuzmenko :
29th Червень 2024 о 02:29
А всё это потому, что в 2019-м очень захотелось “шашечек” (“демократия – это процедура”), – отож…
Гадаю, в опозиції така позиція, саме тому що їх меншість і вся виконавча та судова влада в руках зєрмака. На якийсь серйозний вплив, забракне голосів, а спробувати пограти в слідство, то їх менти та суди винесуть рішення що все ок. Ще й таким чином закриють можливість в майбутньому зелень за це посадити. Якщо я не помиляюсь, після рішення суду, вдруге за це саме не судять.
А щодо Пороха, то може там якісь свої домовленості. На кшталт, йому менше ставлять палки в колеса в допомозі армії, а він каже щось такого типу.
І це теж може бути «їхати», а не «шашечки».
Політика, зрештою, це мистецтво неможливого.
Вопрос к оппозици напрашивался ибо ее пассивность в этом вопросе непонятна, однако насколько он, вопрос, имеет право на жизнь для меня не совсем ясно. Мы не знаем и не можем знать всех обстоятельств принятия/не принятия тех или иных решений. Вполне возможно, что выслушав контраргументы противной стороны, в данном случае ЕС, мы согласимся с ее позицией. Общим местом продолжает оставаться пренебрежение интересами воюющей страны действующей шоблы, узурпировавшей власть. Здесь просто нет предмета спора, всем все и так ясно.
Та ладно вам! Яка в сра*у опозиція??? Де? Про що говорити??? Сказано ж-НЕ НА ЧАСІ! Все, тема закрита, гроші можна пиляти далі далі, в тому числі опозицією. Ворон ворону око не виклює, а 20 баксів є 20 баксів. В тому числі і для опозиції. А що таке українська опозиція? Це ті, хто перебігав з однієї, прости боже, партії, у іншу, в залежності від вигоди. Ну, 20 баксів і тд. Згадайте політичний шлях того ж Порошенка.
А ще може бути чисто людська втома. Бо нафіга воно йому-битись головою об стіну якщо мудрий нарІд нічому не вчиться? Навіть на смертях своїх рідних. Бо ж “не на часі”. 🙁
Як цікаво виходить
Одні кажуть – в країні немає опозиції. В такому разі – як можна висувати претензії до пустого місця? Шиза?
Інші кажуть – в нас дуже багато питань до опозиції. Але ж крім питань має бути підтримка – бо опозиція це не окреме прізвище, або політсила, або купка людей. Тут дуже багато незадоволення опозицією, але жодного слова в підтримку. Так це не працює. Революції починаються в центрі – але перемагають на периферії, без підтримки не буде ні опозиції, ні майдана, не революції – геть нічого.
Не чекайте небесного визволителя, в реальному житті дива не буде.
Звичайно, зараз стануть в чергу задавати топ-питання: “що робити?”.
У відповідь наведу приклад – безліч юристів викладають відосікі “як себе вести з ТЦК”, “Як зменшити податки” тощо. Й жодного відео “Що робити з беззаконням влади”.
Юристів в країні – море. Справ проти чиновників – крапля в морі. Й так скрізь, не тільки з юристами. Це те, що я писав раніше – люди часто не хочуть робити те, що можуть.
Опозиція – не свята сила. Без нас вона ніщо.
Що робити не юристам?
Olexa :
Що робити не юристам?
Ви… серйозно?!
Ну, на абстрактне питання можна дати тільки абстрактну відповідь. Тому навіть намагатися не буду.
Але. Якщо конкретизувати ваше питання:
Перше – “не юристам” – це кому? Депутатам? Військовим? Інвалідам? Медикам? Переселенцям? Двірникам? Таксистам? Всі вони можуть робити різні речі.
Друге – “що робити” – для чого? Мета? Робити щось(?), аби досягти якоїсь(?) цілі?
Третє – людина не універсальний робот, кожен може виконувати лише якусь свою роботу. Звичайно, це не відміняє того, що більшість може робити щось схоже – плести сітки, або допомагати юристам збирати доказову базу.
Ви ж розумієте, що у різних людей різні можливості. Немає універсального рецепту для всіх – “роби те й те”. Багато залежить від людини – що вона вміє, що вона здатна робити. Плюс додаткові фактори – наприклад, людина за кордоном, або більшість часу без свтіла тощо.
Ну, й можу повторити свою думку – доросла, адекватна людина з мізками може сама собі окреслити коло своїх можливостей, й діяти згідно зі своїми переконаннями та здібностями, не чекаючи команди.
Виникло бажання втрутитись в обговорення. Почну з радикалів, яки пропонуть послуги фахивців з інструментом калібру 0.50. Це вирішить питання зміни влади? Вас нічому не навчив 2014 рік і втрата Криму? Поясню: в СНБО в лютому 2014 була тільки одна людина, готова на бій та на відповідальність за своє рішення – Турчинов. Але для чого Турчинову було потрібно збирати те СНБО? Бо Турчинов був “тимчасовим президентом” з обмеженим функціоналом. Намагання вирішити питання влади за допомогою 0.50 призведе до повторення ситуації 2014 року. Втрати будуть дуже велики, а разом з тим і втрата підтримки західних партнерів. При цьому Дермак та інши ніде не дінуться.
З приводу висловлювання Порошенка: Що він мав сказати? У нас і так немає єднання суспільства, то черговий розбрат точно “не на часі”. Ми зараз можемо провести вибори? Ні, не зможемо, не мрійте. По перше, будь яки вибори – це досить суттеве роздилення суспільства за політичними та іншими уподобаннями. Таке розділення суспільства в тилу буде катастрофічним. А в війських? Там служать таки самі люди з власними уподобаннями. Я пережив в армії роздилення початку 90-х років. Воно повністю зруйнувало боєздатність найбільшої в Київському окрузи частини – 148 учбового центру сухопутних віськ (учебка Десна) приблизно на два роки. Зараз, під час страшної війни, нам таке потрібно?
На мою думку, нам треба навчитись головному правилу цивілізованого суспільства – кожен приберає свою сторону вулиці і несе вдповідальність за власні дії.
Олександр БІлий :
По перше, будь яки вибори – це досить суттеве роздилення суспільства за політичними та іншими уподобаннями. Таке розділення суспільства в тилу буде катастрофічним.
Суспільство ВЖЕ розділене. Катастрофічно.
Після виборів якраз можливий варіант зменшення конфронтації – в залежності від кандидата та перебігу виборів.
Я пережив в армії роздилення початку 90-х років. Воно повністю зруйнувало боєздатність найбільшої в Київському окрузи частини – 148 учбового центру сухопутних віськ (учебка Десна) приблизно на два роки. Зараз, під час страшної війни, нам таке потрібно?
Некоректне порівняння.
Армія в СРСР була працюючим механізмом, який зламали.
Сьогоднішня влада в Україні – це зламаний механізм, який вже край як потрібно налагодити. Вибори – один з необхідних кроків.
> “тимчасовим президентом” з обмеженим функціоналом
> При цьому Дермак та інши ніде не дінуться.
Це залежало би від того, кого радикали обрали би ціллю 0.50
Спробую між блекаутами щось написати. Вчора відбулась зустріч Порошенка з нібито працівниками Львівської політехніки. Дивна зустріч в тому сенсі, що від неї очікувань було більше, ніж сталося, хоча зовні все було добре. Погодьтесь, що питання, які турбують не тільки коментаторів ЛО, виникають у всіх людей, які ще здатні логічно мислити, і реально шукають вихід з прірви, до якої завела країну зелена команда. У межах дискусії, яка тут виникла, відзначу те, що мене особисто налякало, а саме те, що Порох, як було ним оголошено, тепер не займається політикою. Так, зустріч з молоддю передбачає свій контент дискусії, однак не надати слово насамперед фахівцям – це вже занадто, і виглядає як уникнення від відповідей на питання, які турбують насамперед людей, які хочуть бачити політичні перспективи. Не хочу думати про те, що він вже здався у боротьбі за Булаву, однак це, очевидно, має бути його особисте рішення попри всього того, що він надає неоціненну допомогу ЗСУ. Хотілось про все дізнатись безпосередньо від нього, але не склалось. Весь час зайняли питання від студентів, які, вже нехай вони вибачать, варта задавати своїм викладачам, а не Президенту, хоча й екс.
Наскільки я пам’ятаю, Порошенко озвучував позицію, що в умовах війни необхідний уряд національної єдності: https://interfax.com.ua/news/political/956164.html
Якраз саме тому, що в умовах необхідності вижити у війні необхідно багато непопулярних рішень, які дійсно вбивають політичні рейтинги.
І він зараз зі свого боку працює на Збройні Сили України.
Так, була така пропозиція ще до того, як зе мав визначитись щодо закінчення своїх повноважень – або діяти за Конституцією (звернувшись також до Конституційного суду), чи узурпувати владу. Він пішов другим шляхом. За той час вже багато води витекло, багато що змінилось (Залужний, мобілізація, енергетика, Харків…), а питання залишилось: з ким утворювати такий уряд, якщо воно не хоче? Свого роду такий цугцванг з протистоянням. І ми бачимо, читаємо, чуємо, що наш політикум, м’яко кажучи, розгублений. Кожен пливе своєю течією, час від часу дригаючи м’язами, коли з-за кордону штирхнуть шпилькою. А війна тим часом продовжується і “юний єрмак впєрєді”.
PS. Звісно, що не все так печально, поки тримає фронт ЗСУ.
нарешті прозріли (чи хоча б висвітлили) щодо нашої імпотентно-беззубої опозиції
Станіслав :
нарешті прозріли (чи хоча б висвітлили) щодо нашої імпотентно-беззубої опозиції
Все, як завжди – ХТОСЬ має робити. Як же дратує оце абстрагування – винні всі, крім себе.
Ви – не опозиція? Ви симпатик зеленої влади, й схвалюєте її?
Або якщо вам НЕ подобається влада, й ви справді в опозиції до зелених – чому ви СЕБЕ так назвали?
Що для вас опозиція – табличка на кабінеті? Так майте мужність зайти туди, та чесно відстояти свою позицію!