Причем, почему за Януковича проголосовал Донбасс, мне было понятно. Там давно понятия «власть» и «бандиты» стали синонимами и в конце концов, границы между ними стерлись окончательно. Власть действовала как бандиты или руками бандитов, а бандиты пошли во власть и бизнес. Все те, кто не знает подробности периода «первичного накопления капитала» в исполнении Рината Ахметова, могут сделать самостоятельный экскурс в историю и поймут, о чем это я тут рассказываю. Для тех, у кого нет времени начинать с нуля, просто достаточно посмотреть историю противостояния «греков» и «енакиевских», там будет много интересного. Кстати, бонусом будет понимание того, почему оккупация части Донбасса произошла относительно легко.
Но тут важно то, что для публики исчезла сама состязательность конструкции «менты против бандитов» и наоборот. Она воспринимала и тех, и других как две стороны одной медали и потому психологический предохранитель, который мог бы сдержать от выбора урки с двумя ходками был даже не сожжен, а вынут из системы. Как оказалось, телевизор может сделать еще и не такое, и теперь понятно, что будь у Яныка три, пять или семь ходок, телек отмыл бы и это.
В понедельник мы наблюдали «независимость» прессы в исполнении «плюсов», причем – именно в такой ситуации. И что характерно, они уже настолько потеряли берега, что даже не скрывают собственной продажности, открыто рассказывая о том, что они пришли бороться за Кала Мойского, потому что в случае его посадки им негде будет харчеваться. А мы же помнем, как именно после первого майдана эти же самые плюсы публично просили прощения и клялись, что больше никогда не станут врать? Теперь – другие времена, они открыто говорят о том, что исполнят любое, но за хорошие деньги.
Но ведь за него проголосовала не только Донецкая область и в этом был главный вопрос, положенный в основу импровизированного исследования. В конце концов, пришлось сделать вывод о том, что этот феномен стал результатом длительного процесса легитимизации Януковича как приемлемой фигуры для первого кресла страны. Понятно, что запустил этот процесс Кучма, и здесь мы не станем погружаться в рассуждения о том, зачем и почему он это сделал.
Другое дело, что в процесс легитимизации включились те, кто обычно и приводит страну к войне или какой-то другой дичи – продажная пресса, продажная эстрада, продажные спортсмены и прочие, которые отрабатывают свой номер именно для публики. Все эти Кузьмы, Серлещи, Бубки и прочая дрянь, просто вылизывали Януковича и в конце концов из таврованной гопоты Янукович превратился в «крепкого хозяйственника».
После того, как этот процесс был завершен и фигура хамоватого бегемота уже перестала восприниматься как нечто мерзкое, остальное уже было делом техники и раскладов, связанных с поддержкой тех или иных группировок, ставящих на кандидатов. Но в любом случае, тут важны два момента. Криминальные подвиги Януковича остались далеко позади во времени. Более того, эти подвиги относятся к совковым еще временам, о которых все знали, как там работали правоохранительные органы и суды с судьей и двумя кивалами «из народа».
(Окончание следует)
Отдельным этапом “отмывания” было назначение Яныка премьером в 2006 году.
Все так, але обранню яника сприяло й те, що альтернативою йому на виборах був безхребетний демагог ющ, тому для багатьох просто не було достойного вибору! До того ж, якщо порівнювати прем’єрство яника та юща теж буде не на користь останнього, особливо в тому, як ющ повівся по відношенню до військових, позбавивши їх багатьох пільг та виплат. Так що президентство яника стало результатом обрання меньшого зла.
сподОбалось те менше зло?
хочете повторить?
якийсь цАдік видав хОхму: вибираючи між більшим та меншим Злом, пам”ятай – ти обираєш ЗЛО.
Прем”єрство Ющенка було більш успішним, ніж два прем”єрства Яника. Просто почитайте статистику по ВВП…
А вам сподобалось президентство юща, просравшого колосальну довіру його електорату та сподівання на реальні реформи, що закінчилося остаточним расколом та відвертою ворожнечою між його соратниками з безвільною здачею влади тому ж янику?!
Ющенко “просрав” довіру свого електорату? А електорат що?
В психології є такий ефект, який має назву “Якого біса”. Суть його полягає в тому, що коли людина, яка намагається позбутися якоїсь небажаної звички або залежності, схибила й оступилася, то після цього вона схильна пуститися берега: не втримався, з’їв зайве печивко, перебуваючи на дієті, й після цього замість піти на тренування, взяв і зжер торт.
Так і “електорат”. Зробили одну спробу вийти в люди, з першого разу не вийшло… Та якого біса, взяли й обрали кримінальника-рецидивиста: жили в кримінальній державі, і продовжимо. Так?
Патерналізм. Ось оберемо Ющенка, і він все зробить. Можливо, це була його місія — навчити нарід, що так воно не працює. Не дуже допомогло. Втомилися від війни — обрали того, хто пообіцяв “порішати”. Тепер всі відпочиваємо. :-/
А я пам’ятаю стан армії та оборонної промисловості тих часів…
Довелось по Україні поїздити. То ж цифри статистики мене не вражають…….
Ющенко був такий “безхребетний”, що навіть за таких премʼєрів як баба Юля та прохфессор примудрився забезпечити найвищий рівень інвестицій в економіку, найвищий рівень росту економіки, ріст реальних зарплат. Пенсії виросли в 3 рази (реальна, покупельна спроможність, а не тільки цифри). Найвищий рівень народжуваності в Україні був саме при Ющенко. Порівняйте, скільки давали за 3-тю дитину тоді і зараз. А ще саме Ющенко перший вивів у публічну площину питання історичної памʼяті голодомору, саме він зробив перші кроки у напрямку отримання Томосу. Вперше країна публічно від “багатовекторності” проголосила курс на ЄС.
І все це після конституційної реформи, яка обмежила повноваження президента на користь ВР.
Порошенка ніхто “бесхребетним” назвати не може, але це йому мало допомогло на виборах.
Справа не у “бесхребетності” президентів, справа у 73% виборців, які не хочуть думати і не можуть причинно-наслідковий звʼязок вивести.
Пенсії виросли, народжуваність….
А оборона, а наука, а оборонна промисловість, про армію теж згадати варто?
Чи не видно було людині, що за посадою мала доступ до реальних даних, а не романтичних братань, хто в нас є сусіди та які плани вони мають……
Як раз був час для культури, історії, вуликів…
Сьогодні наводити такі аргументи , то не розуміння причинно -наслідкових зв’язків насправді.
Стан електорату також формувався певним чином…
Сьогодні сформоване позавчора і само формує післязавтра…
Обрання яника – результат відсутності достойної альтернативи йому на президентських виборах, бо вважати безхребетного демагога юща достойною кандидатурою – себе не поважати, особливо після його прем’єрства, під час якого він принизив усіх наших військовослужбовців, суттєво урізавши їх права, значно скорочуючи війська та розпродаючи військову техніку й боєприпаси (чим він й продовжив завзято займатись під час свого президентства)!
Аккерманец мабуть знацьний патрійот.
Не треба сарказму! Просто пора би вже зрозуміти, що “запісний патріот” ющенко насправді приніс Україні не менше шкоди, ніж його наступник, а щодо ЗСУ – ще треба розібратися, хто завдав їм більшої шкоди: ющ чи Яник!
P.S. Вибачте за повтори постів, бо на цьому ресурсі неможливо зрозуміти відразу, чи додано коментар. Тільки після повторного входу він з’являється.
Про Ющенка, який завдав не меншої шкоди, ніж “хазяйственнік” проффесор, міг сказати тільки великий розумник. Зараз інші розумники теж саме говорять про Порошенка.
Читаючи подібні коментарі, не перестаю дивуватись, з якої такої вагомої причини люди беруть собі право достатньо некоректно висловлюватись про точку зору інших.
При тому, як правило, що вважають себе прихильниками різноманітних демократій і свобод.
Але зазначене вважають правильним виключно відносно себе, і аж ніяк не інших.
Про менталитет жителей Донбасса (не всех, но очень многих) полностью подтверждаю.
Сцена из тогдашних выборов. Стою в очереди к кабинкам (неудачно попали на участок), впереди дедушка просит сотрудника избиркома что-то подсказать насчёт заполнения бюллетеня. Тот отказывается, говорит – не положено, спросите кого-то из избирателей. Дед поворачивается ко мне и спрашивает, тыча в бюллетень: “А где этот?”. Я сужу по его возрасту и спрашиваю: “Коммунисты?” (выборы в Верховную Раду). – “Да нет, ну этот здоровый такой, наш бандит… Во, Янукович. Я хочу за него проголосовать”.
“Но ведь за него проголосовала не только Донецкая область и в этом был главный вопрос, положенный в основу импровизированного исследования. В конце концов, пришлось сделать вывод о том, что этот феномен стал результатом длительного процесса легитимизации Януковича как приемлемой фигуры для первого кресла страны. Понятно, что запустил этот процесс Кучма, и здесь мы не станем погружаться в рассуждения о том, зачем и почему он это сделал. “-дещо не так. Кучма хотів йти на третій термін, але не зрослося. Тоді вирішили зробити “хід конем”. Обирався президентом Шапкокрад, а прим’єр-міністром Кучма. Відповідно, урізалися повноваження президента на користь прим’єра. А наступний термін знову-Кучма. Але “помаранчовий” Майдан цю схему, на щастя, поламав!
” который мог бы сдержать от выбора урки с двумя ходками”-в Шапкокрада була ТРИ “ходки”-перша за крадіжки шапок, друга-за бійку на дискотеці, третя- як завгара за крадіжки в особливо великих розмірах!