Україна залежить від грошей партнерів. Це неприємна, але чесна констатація, від якої неможливо втекти під час великої війни. Саме зовнішня фінансова підтримка дозволяє державі утримувати бюджет, платити пенсії, забезпечувати соціальні виплати, підтримувати гривню й водночас шукати ресурси для оборони.
ЄС уже почав перераховувати Україні перші кошти з великого пакета допомоги. Йдеться про програму на 90 млрд євро, розраховану на два роки — по 45 млрд євро щороку. Україна отримала два тижні потому 3,2 млрд євро прямої бюджетної підтримки. Це важливі гроші для держави, яка веде війну й щодня витрачає колосальні ресурси.
Але разом із цією новиною з’явилася й інша — значно тривожніша. За твердженням багатьох публічних осіб, критично налаштованих до зеленої влади, ЄС прибрав із першого траншу 5,9 млрд євро, які мали піти на виробництво й закупівлю дронів для України. Офіційні особи ЄС це рішення підтверджують як колективне. Водночас, як ми самі можемо помітити, Портрет за вся інша зелена влада мовчать про це як риби, роблячі такі ж риб’ї очі.
Фактично Україна замість майже 9 млрд євро в першому пакеті отримала лише 3,2 млрд. Ці кошти спрямовуються на невійськові потреби: пенсії, соціальні виплати, бюджетну стабільність, охорону здоров’я та інші цивільні напрями. Натомість оборонний компонент — майже шість мільярдів євро на дрони — був зупинений або відкладений, точної інфи не знайшов.
Зелєфоби різної інтенсивності кажуть, що причина такого рішення не в тому, що Європа відмовляється підтримувати Україну. Навпаки, ЄС ухвалив безпрецедентне рішення: надати Україні 90 млрд євро на два роки. Формально це називається кредитом, але якось цікаво що це є кредит, який не треба повертати, якщо не буде доведено розкрадання або нецільового використання коштів. Саме така умова прописана в механізмі надання цього цікавого кредиту. Так от, причина в тому, що ЄС відмовляється давати гроші на корупційні оборутки зеленої влади на чолі з Портретом.
Цей пакет допомоги має дві великі частини. Перша — фінансування цивільних потреб: пенсій, медицини, соціальних виплат, підтримки стійкості гривні. Друга — пряме фінансування ЗСУ, передусім закупівля зброї. І саме в цьому полягає новація: ЄС уперше переходить до прямого фінансування військових потреб України, раніше ЄС не фінансував напряму ЗСУ.
Водночас ці гроші залишаються коштами ЄС. Це гроші європейських платників податків, які могли б піти на дороги, лікарні, школи, пенсії чи внутрішні програми країн ЄС. Тому європейці мають повне право контролювати, куди саме вони спрямовуються, і я особисто порадив би їм дуже жорстко все це контролювати на всіх етапах проходження.
А ще цікаво те, що європейці, наївшись зеленого лайна, створили ще й новий механізм фінансування. Гроші мають перебувати на спеціальному рахунку українського державного банку в Берліні. Вони не просто надходитимуть в Україну великими траншами, і після чого Портрет самостійно вирішуватиме, як їх використовувати. Навпаки: кожна сума виділятиметься лише після перевірки.
Європейці хочуть бачити, куди йдуть гроші, скільки коштує конкретний товар або послуга, чи відповідає заявлена ціна реальній вартості та чи немає ризику розкрадання. Іншими словами, ЄС створює механізм попереднього контролю, а не постфактум перевірки, і це мене теж радує. Все ж таки європейці навчаються, і відносно швидко.
Це не випадково, бо Європа вже вкрай втомилась від української корупції. Раніше Україна могла отримати великий транш, використати його, а вже потім відповідати на запитання щодо прозорості. Тепер логіка змінюється: спочатку пояснення, потім перевірка, і лише після цього — фінансування.
Саме в цій логіці слід розглядати ситуацію з 5,9 млрд євро на дрони. Цивільний компонент у 3,2 млрд євро не викликав у європейців серйозних підозр. А от оборонна частина, пов’язана із виробництвом і закупівлями дронів, викликала не просто питання, а пряму відмову фінансування.
Пояснення цього феномену дуже просте – корупційні ризики в оборонній сфері. Станом на зараз зелена влада не змогла переконати європейських партнерів у тому, що кошти на дрони не будуть вкрадені або використані через непрозорі схеми. Проблема вже давно не є лише внутрішньоукраїнською. В Україні багато громадян підозрюють корупцію у військових закупівлях, але європейські партнери мають ще більше інформації. Є багато свідчень тому, що європейські розвідувальні та фінансові інституції отримали документи, які свідчать про перетворення закупівель дронів на тіньовий бізнес.
Особливо жорстко стоїть питання з системою закупівель. Тут проблема не обмежується поодинокими випадками. Мова йде про масовість і навіть переважання схем, у яких закупівлі супроводжуються відкатами по всій вертикалі: від моменту кодифікації виробу до рішення про те, який саме засіб має бути закуплений для конкретної бригади. У цій схемі заробляють різні ланки: ті, хто просуває виріб до закупівлі, посередники, виробники або збиральники, посадові особи, а іноді й ті, хто впливає на рішення на рівні військових частин. Усе це створює систему тіньових платежів, відкатів і неформальних заробітків.
Давайте розглянемо ланцюг постачання комплектуючих. Переважна більшість українських дронів збирається з китайських компонентів. Іноді до них додаються європейські чи американські складові: системи наведення, мікросхеми та інші спеціалізовані елементи.
Китайські комплектуючі не постачаються напряму в Україну. Точніше, великі промислові партії не постачаються. Я, наприклад, як фізична особа, можу купити на Аліекспресі 20 моторів для п’яти FPV квадрокоптерів. Але якщо я замовлю 10000 моторів, мені відмовлять в продажу.
Великі партії китайських комплектуючих заходять через країни-посередники — наприклад, Британію, Польщу або Румунію. Далі європейська компанія-прокладка продає їх українським партнерам, а ті вже постачають готовий продукт або зібраний дрон міністерству мародерства.
Саме на цьому етапі європейці бачать величезні реальні розриви в цінах. Вони можуть порівняти китайські інвойси, вартість компонентів при ввезенні до Європи, ціну продажу через європейського посередника та кінцеву ціну для українського оборонного замовника.
За українськими правилами виробник може мати рентабельність до 25%. Але реальна рентабельність в багатьох випадках не 25%, а 100%, 200% або навіть 300%. Для європейців така різниця є очевидним сигналом: у закупівлях може бути не просто прибуток, а надприбуток, пов’язаний із корупційними схемами. І таку різницю аж ніяк не поясниш «додатковим програмним забезпеченням».
Маємо просту арифметику. Якщо ЄС мав виділити 5,9 млрд євро на українські дрони, то навіть 10% від цієї суми — це майже 600 млн євро. 20% — приблизно 1,2 млрд євро. 25% — близько 1,6 млрд євро. А якщо корупційна складова ще більша, крадіжки грошей можуть бути катастрофічними.
Аж ніяк не стверджую, що всі дрони або всі виробники залучені до темних схем. Але європейці мають право поставити жорстке запитання: чи справді ці гроші підуть ЗСУ, а не друзям Портрета та самому Портрету, які заробляють на війні завдяки політичним або адміністративним «дахам».
Саме тут є прояв повної моральної деградації Портрета та його влади. Україна просить Європу фінансувати війну проти спільного ворога. Європа готова це робити. Але вона не готова перетворювати свої кошти на паливо для української корупції. Якщо українська зелена влада роками не реагує на сигнали суспільства й партнерів, ЄС починає діяти самостійно — через жорсткіший фінансовий контроль.
Найнебезпечніше, що це рішення (відмова надати 5,9 млрд євро на дрони) збігається з моментом, коли Україна має реальне вікно можливостей у війні дронів. Саме безпілотники сьогодні дозволяють створювати тиск на армію орків, бити по логістиці, виснажувати окупаційні угруповання і формувати передумови для зміни ситуації на фронті.
Дронова облоги Криму та тиску на запорізьке угруповання орків посилює переговорні позиції України. Якщо вдасться безперервно стискати російську логістику, це може змусити противника погоджуватися на значно гірші для себе умови припинення війни. А якщо дрони закінчаться, бо закінчились гроші, то й блокада закінчиться, і все це треба буде колись починати спочатку.
Раніше незламний потужний великий Портрет гундосив про завершення війни на кордонах 1991 року. Потім почав хрипіти щось про кордони 2022 року. Зараз зовсім нічого про кордони не микає. Але сьогодні реальна ситуація на фронті дає надію. Якщо дроновий тиск буде достатньо сильним, Україна може вимагати більше, ніж просто заморожування війни по лінії бойового зіткнення.
Проте для цього потрібна безперервність. Якщо дронова облога припиниться хоча б на тиждень, багато чого доведеться починати спочатку. Противник відновить логістику, перегрупується, пристосується до ударів і зменшить ефект українського тиску.
Саме тому затримка майже шести мільярдів євро на дрони виглядає не просто фінансовим епізодом, а реальною загрозою. Україна може не отримати вчасно достатню кількість засобів для продовження бойового повітряного тиску на всі больові точки московії. А війна дронів вимагає темпу, масовості й безперервності.
І знову, котрий раз, через дії Портрета і його утирків, ми маємо реальну загрозу: Україна ризикує втратити унікальний шанс не через нестачу таланту інженерів, не через брак хоробрості військових і не через відсутність підтримки партнерів, а через корупцію зеленої влади і внаслідок цього тотальної недовіри до України з боку партнерів.
ЄС, за цією логікою, не закриває двері перед Україною. Вона просто вимагає доказів того, що гроші підуть на дрони, а не на відкати. Доказів того, що оборонні закупівлі не є тіньовим бізнесом. Доказів того, що зелена влада здатна контролювати власну систему під час війни.
Головне питання тепер не лише в тому, чи виділить ЄС наступний транш. Питання в тому, чи здатна Україна швидко відновити довіру. Бо довіра партнерів сьогодні — це не дипломатична формальність. Це зброя. Це дрони. Це час. Це можливість тиснути на ворога тоді, коли він найбільш вразливий.
Якщо зелена влада й далі заперечуватиме проблему, якщо вона не визнає корупційні ризики й не покаже партнерам реального контролю, Україна може втратити не просто гроші. Вона може втратити темп війни.
А вікно можливостей не чекатиме, поки Портрет прийде до тями після потужних зусиль. До речі, хто знає, а в нашого Портрета валізи є?
Президент Зеленський – вирок Україні.
Наша праця за тиждень.
Заплатив абонплату за червень за термінали Старлінк для роти НРК ББС (батальйон безпілотних систем) КОНДОР (35891 грн). Чекаю відеоподяку.
Подяка від пілотів 56 окремої маріупольської бригади за пульт керування RADIOMASTER TX16S MKII ELRS M2:
Авто для 112 бригади ТРО має приїхати в Київ вже 13 липня. Поки сплатив за авто 4000 євро. Залишок буду платити, коли авто передаватимуть хлопцям з бригади і буде повна ясність по остаточній сумі. Ось це авто, зараз на ТО в Швейцарії:
Для 3-го батальйону ПБС КРАКЕН заплатив за дві бухти інтернет-кабелю вита пара (15314 грн), атенюатори (7779 грн), блоки живлення (2460 грн), медіаконвертори (8955 грн).
Відеоподяки від 3-го батальйону ПБС КРАКЕН за цю та попередню допомогу:
MAKE RUSSIA MOSCOWIYA AGAIN!
Гривну з будь-якої гривневої картки можливо відправляти за цим посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/8kemUPY8Ff
Це «Банка Монобанку» для накопичення коштів.
Окремо додаю картки Монобанку та Приватбанку.
Картка Монобанку: 5375411201723553
Картка Приватбанку1: 5168745027972188 (Нова картка!!!)
Картка Приватбанку2: 5457082252814350
PayPal: olkras@yahoo.com
Кому потрібне підтвердження зарахування грошей – пишіть на мейл olkras@yahoo.com.
Ваш Готельєр – бандерівець
“І знову, котрий раз, через дії Портрета і його утирків, ми маємо реальну загрозу”.
І знову, котрий раз, я бачу БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ небайдужого.