Коли починаються розмови про пролюби, факапи і тупі крадіжки з бюджету нашого Портрета та його зеленої команди, які вже неможливо спростувати, зеботи і зелюби починають знайому пісню «а всі вони однакові» чи «а ваш парашенка-барига такий же самий», в різних варіаціях.
Порох був на посаді 5 років, а теперешній Портрет вже сім, восьмий йде. І є один дуже гарний критерій для порівняння результатів діяльності влади – цифри. Економічні показники правління вимірюються в гривнях, в прибутках і збитках. А на ці показники ключовим образом впливає стиль державного управління. Простіше кажучи, цифри показують, хто більше бариже чи краде. Хто – це не особа, а команда при владі.
Отже, давайте порівняємо результати правління Пороха і Зе в економічних показниках.
Знаю, що в українській політиці заведено пояснювати будь-які економічні негаразди війною, пандемією чи світовими кризами. Частково це так. Але цифри вперто доводять: зовнішні обставини впливають, але аж ніяк не змінюють якість державного управління.
У 2019 більшість народу України вирішила, що «хуже нє будєт хоть паржом» і привела до влади все те, що маємо зараз. Портрет, зелена Рада і купа нових манагерів обіцяли «кінець епохи бідності», нову якість державного менеджменту та ефективне управління державними активами. Минуло три роки, до лютого 2022, і фінансові результати найбільших державних підприємств чітко показали, хто ж дійсно є баригою. Я навмисно беру для порівняння тільки три роки, до повномасштабного вторгнення.
А сталось те, що не могло не статись. Державні гіганти, які при Пороху були прибутковими, раптом при нових молодих зелених обличчях перестали заробляти своєму власнику – державі гроші і стрімко скотились в збитки. І давно вже відомо, що якщо державне підприємство збиткове, і продовжує працювати, то воно працює не на державу, а на чийсь особистий карман.
Доки зелені мавпи не прийшли до влади, більшість стратегічних державних компаній демонстрували прибуток. «Нафтогаз» після газових реформ і перемоги над «Газпромом» приносив до бюджету десятки мільярдів гривень. Лише у 2017 році компанія заробила понад 39 мільярдів гривень чистого прибутку. «Укрзалізниця», яка роками залишалася символом неефективності, поступово виходила зі збитків. У 2019 році компанія показала майже 3 мільярди гривень прибутку. «Укренерго» стабільно працювало в плюс, «Центренерго» приносило державі сотні мільйонів і мільярди гривень доходу, а аеропорт «Бориспіль» став одним із найуспішніших державних підприємств країни.
А в 2019 прийшов гегемон закреслено Зе і все пішло прахом.
Вже у 2020 році «Нафтогаз» показав майже 19 мільярдів гривень збитків, «Укрзалізниця» збиток 12 мільярдів, «Укренерго» отримало рекордний мінус у 27,5 мільярда гривень, «Центренерго» після зміни керівництва з прибуткової компанії перетворилося на збиткову.
Зелені мавпи тоді верещали що це все пандемія. Але то зелена брехня, як завжди. І в пандемію газ добувався і продавався, як і до пандемії. Електрогенерація йшла і елекроенергія використовувалась і в побуті і на підприємствах. Укрзалізниця 85% доходів завжди отримувала від вантажних перевезень, а не пасажирських, які впали в пандемію.
Ці цифри чітко показують, що до влади прийшли крадії і покидьки. Підемо далі, і покажемо, чи «всі вони однакові», як люблять казати наші однокліткові громадяни з зеленою кашею в голові.
Одним із головних досягнень влади в період 2014 – 2019 стало впровадження систем корпоративного управління за міжнародними стандартами.
Саме завдяки цьому «Нафтогаз» перетворився з діри для бюджету на головного донора державних фінансів. Саме тоді почали працювати незалежні наглядові ради, а політичний вплив на великі компанії поступово, але невпинно обмежувався.
А в 2019 прийшов гегемон закреслено Зе і корпоративне управління пішло прахом. Це була перша «рехворма», яких так бажали виборці Портрета.
Конфлікти навколо керівництва «Нафтогазу», постійні зміни менеджменту в «Укрзалізниці», скандали навколо державних енергетичних компаній стали звичним явищем. ЄС неодноразово попереджав зелену владу про небезпеку повернення до практики ручного управління, але хто вони такі щоб радити як знімати серіали? А поза знімальним майданчиком все просто – коли державна компанія починає залежати не від стратегії, а від політичної кон’юнктури, наслідки рано чи пізно з’являються у фінансовій звітності, у вигляді збитків. І вони з’явилися. Всі державні компанії за рік стали збитковими. Але найбільше цікаво в цьому те, що сплачують ці збитки самі ж виборці Портрета зі своїх кишень, навіть не розуміючи це.
Особливо показовою є історія з ПДВ.
Протягом десятиліть повернення ПДВ підприємствам в ручному режимі було золотою жилою для корупціонерів. Бізнес платив відкати, чиновники вирішували, кому повернути гроші, а кому — ні. У 2017 році ця система отримала потужний удар. Було створено електронний реєстр відшкодування ПДВ, який фактично ліквідував можливість ручного розподілу бюджетних коштів. Для українського бізнесу це була справжня революція.
Портрет і його манагери отримали вже готову систему і вродє як начебто і зберегли її. Але зробили модернізацію під себе.
Якщо раніше підприємці залежали від чиновника під час повернення грошей, то тепер вони дедалі частіше почали залежати від чиновника під час приймання/неприймання чи розблокування податкових накладних. Ну яке може бути відшкодування ПДВ, якщо податкова накладна заблокована і не приймається податковою? А причин щоб не прийняти податкову накладну – безліч, митарі дуже винахідливі.
Стара корупція на виході поступово зникла, але нова корупція з 2019 року почала формуватися на вході.
Сотні тисяч підприємств зіткнулися із блокуванням накладних, статусами «ризикових» та зупинкою оборотних коштів. Бізнес почав говорити вже не про відсутність відшкодування ПДВ, а про податковий пресинг, який паралізує роботу підприємств не гірше за старі корупційні схеми. І відшкодування було, навіть цифри схожі, але тільки умовно автоматичне. Знаю, що для 90% громадян відшкодування ПДВ це зовсім таємне і незрозуміле дійство. Але хто в справі – той мене зрозуміє.
Безумовно, повномасштабне вторгнення московії стало найбільшим ударом по українській економіці за всю історію незалежності.
Саме війна закрила небо для «Борисполя», зруйнувала логістичні ланцюги, окупувала промислові активи та змусила державні компанії працювати в режимі виживання.
Але проблема полягає в тому, що значна частина негативних тенденцій розпочалася ще до 24.02.2022. Перші рекордні збитки «Нафтогазу», «Укрзалізниці», «Укренерго» та інших держкомпаній з’явилися ще у 2020 році — коли повномасштабної війни не було. Тому списувати все виключно на зовнішні фактори означає закривати очі на питання ефективності державного управління.
Прихильники кожного з президентів, Пороха чи Зе, завжди знайдуть свої аргументи. І треба враховувати, що ідіотів в суспільстві завжди більше. Одні скажуть, що Порох отримав країну після економічного краху 2014 року і залишив після себе працюючі реформи та прибуткові держкомпанії. Інші нагадають, що Зе зіткнувся спочатку з пандемією, а потім із найбільшою війною в сучасній історії Європи. Обидві тези мають право на існування.
Проте є факт, який важко заперечити: у фінансових звітах державних підприємств Україна часів Пороха значно частіше бачила прибутки, тоді як Україна часів Зе дедалі частіше бачить мільярдні збитки.
І це вже не питання політичних симпатій. Це питання результату діяльності президента на посаді. І зауважу – Портрет мав і має монобільшість в Раді, заповітну мрію всіх президентів. А результат – на табло, яка казав Валерій Лобановський.
Президент Зеленський – вирок Україні.
Наша праця за тиждень.
Тактік попросив детектор дрона ДЗИҐА, на 4 діапазони. Діапазони відео ворожих дронів постійно розширюються, а наш повітряний щит слідкує і оновлюється відповідно. Купив (33401 грн), відправлю сьогодні:
Наступне відео гарно показує, навіщо дроновій ППО треба детектори дронів. Детектор сканує етер відео в різних діапазонах, і виводить на екран картинку з відеокамери ворожого дрона. Пілот і оператори відразу по картинці можуть ідентифікувати, за яким московським дроном йде полювання. Ось відео. Лівий екран – відео з дрона-перехоплювача. Правий екран – відео з московького дрона, яке перехопив детектор дронів. Дивіться, все стане прозоро:
Ось відео суміжного підрозділу, яке зафіксувало роботу Тактіка «збоку»:
Це приємний випадок, коли суміжники фіксують роботу сусідів, а не валять сусідськи дрони. На жаль, таке трапляється, і дуже часто.
Пілоти 56 окремої маріупольської бригади попросили ще пульт керування RADIOMASTER TX16S MKII ELRS M2. Ми вже два їм купили, це третій. Я запитав, чому треба третій – пролюбили пульт чи розширюєтесь. Відповіли що розширюються. Нові екіпажі. Це приємно, пілотів дуже не вистачає на всіх ланках роботи. Заплатив за пульт 12500 грн.
Для 3-го батальйону ПБС КРАКЕН заплатив за переробку Старлінків міні (77000 грн) і за 10 ключів Security Key NFC Yubico (20900 грн)
Відеоподяки від 3-го батальйону ПБС КРАКЕН за цю та попередню допомогу:
MAKE RUSSIA MOSCOWIYA AGAIN!
Гривну з будь-якої гривневої картки можливо відправляти за цим посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/8kemUPY8Ff
Це «Банка Монобанку» для накопичення коштів.
Окремо додаю картки Монобанку та Приватбанку.
Картка Монобанку: 5375411201723553
Картка Приватбанку1: 5168745027972188 (Нова картка!!!)
Картка Приватбанку2: 5457082252814350
PayPal: olkras@yahoo.com
Кому потрібне підтвердження зарахування грошей – пишіть на мейл olkras@yahoo.com.
Ваш Готельєр – бандерівець