Тут есть еще одно соображение. Ну хорошо, на самолете возникла какая-то остро аварийная ситуация и у него отказало радио, так он вообще никуда не сядет или как? Или же у него настолько серьезная неисправность, что он просто не сможет исполнить посадку в каком-то другом месте уже по техническим причинам. То есть, здесь следует рассмотреть следующий шаг ситуации. Хорошо, допустим Махачкала отказала, и что дальше должен делать аварийный самолет? Сам этот расклад выглядит абсурдным.

Но кроме того, россии наоборот было выгодно, чтобы аэроплан попытался сесть в российском аэропорту. Просто представим себе, что самолет зашел на аварийную посадку в той же Махачкале и с ровно такими же последствиями, как это случилось в Актау. Что дальше? А дальше вот что. Мы бы до сих пор не увидели фото фюзеляжа самолета с пробоинами от поражающих элементов ракеты ЗРК. Расследование уже был бы засекречено, а вместо птиц, лапти рассказали бы о том, что это был теракт и на самолете взорвалась бомба. А теперь с трех раз отгадайте, на кого бы они свалили закладку этой бомбы?

Таким образом, им не просто не было выгодно, чтобы самолет ушел на посадку в какое-то другое место, а наоборот, они были обязаны предпринять все меры для того, чтобы он не улетел на чужую территорию. В общем, версия о том, что лапти хотели, чтобы самолет упал в море, уже подвисает. Но это еще не все. Желающие могут пройтись по большому, но любопытному документу самих лаптей, в котором описаны некоторые процедуры гражданской авиации. 

Возможно, я что-то упустил, коллеги поправят. Но согласно этой инструкции, которая скорее всего написана с учетом требований ИКАО и выглядит плюс минус так, как и инструкции других стран, вопрос об экстренной посадке в том ключе, как указано выше, не мог возникнуть в принципе. Еще перед взлетом, согласовываются запасные аэродромы для каждого, конкретного рейса и диспетчер пункта отравления самолета, согласовывает этот вопрос с диспетчерами запасных аэродромов. 

Если на каком-то из них нет возможности обеспечить экстренную посадку, об этом становится известно еще до взлета самолета. Запасные аэродромы должны находиться не дальше часа полета от каждой, конкретной точки маршрута. А сам аэродром, за 30 минут должен обеспечить полную готовность всех экстренных служб для принятия аварийного борта. Из этого следует, что выбранный и согласованный запасной аэродром просто не имеет права отказать в экстренной посадке. А решение о самой экстренной посадке, принимает командир воздушного суда просто уведомляя тот аэродром, на который он поведет свою машину. Так что отказ уже согласованных запасных аэродромов принять аварийный борт, выглядит не то что странно, а просто выдуманным из носа.

Скорее всего, пилоты точно поняли, что произошло. Им стало понятно, что они подверглись ракетному обстрелу со стороны вооруженных сил рф и в таком случае, посадка на другие аэродромы рф стала такой же опасной, как и в аэропорту Грозного. Поэтому командир воздушного судна и принял решение о том, чтобы увести машину в ближайший, не российский аэропорт. И скорее всего, Актау не был предусмотрен в качестве запасного аэродрома, но тем не менее, он тут же принял аварийный борт.

Так что на наш взгляд, ситуация выглядит еще хуже, чем в той версии, где самолет хотели утопить в море. Живодеры хотели его получить в свои руки, и в таком случае живых свидетелей не осталось бы в принципе, а сами останки самолета был бы вычищены от любых улик, способных указать на истинные причины катастрофы. Живодеры на этом набили руку. Поляки в курсе, да и мы – тоже.

18 коментар до “Аэроплан (Часть 2)”
      1. точно така ж, як і з боку України (і міжн. спільноти) щодо збитого Іраном літака 8 січня 2020 року
        бо нічого іншого потужна зелена дипломатія не досягла

        1. І точно так же, як тоді пасажирський літак України було збито під час таємних перемовин з Україною в Омані, тепер пасажирський літак Азербайджану було збито під час перемовин про транзит азербайджанського газу або кацапією й Україною, або Туреччиною, і або таки справді азербайджанського, або кацапського газу, купленого Азербайджаном в кацапів.

    1. Як з MH17. Років через 5 якимось двом-трьом кацапськомим лейтенантам, яких на той момент вже давно доїдять українські собаки, свині й коти, буде по суті закрито в’їзд до ЄС та можливість мати там банківські рахунки (яких в них там ніколи не було). Грошових компенсацій з боку живодерів не буде.

      1. Та й то не факт, що Азебрайждану вдасться добитися від світової Феміди таких «карколомних» результатів, як оце Нідерландам, Малайзії й Австралії.

  1. Абсолютно згоден з автором. По схемі польоту видно, що, як тільки пілот зрозумів, щов нього влучили кацапи, він розвернув літак на 90 градусів і молився богу, щоб не нарватися в морі на якесь кацапське судно з системою ППО. Більше ніхто з екіпажу ні за які скарби не полетить у парашу.

  2. А є така думка-. З телеграм каналу
    Источник ВЧК-ОГПУ . Там є і нібито перемовини екіпажу. Версія єдина це ракета. І прямо вказують що екіпаж прийняв рішення повертатись в Баку. На розвороту отримав пошкодження.

  3. На повному відео з Актау видно, що літак намагався знизитись по спіралі, але це вдалось лише частково. Скоріше за все була виведена з ладу система керування в хвостовій частині і пілоти мали змогу маневрувати лише тягою двигунів (відомий випадок з В-52 без кіля під час В’єтнамської війни). В такому разі летіти в Баку, чи Махачкалу над горами і безпечно сісти вони не могли. Розрахунок був на степ Казахстану. Таким чином їм вдалося врятувати частину пасажирів.

    1. > пілоти мали змогу маневрувати лише тягою двигунів
       
      Десь ця інформація проскакувала, що через деякий час вийшла з ладу гідравлика (що не дивно після шрапнелі), й вони маневрували лише тягою двигунів.

  4. Я так сразу же подумал, пилоты спасали людей и самолет, в Грозном всех бы пустили под нож, а машину бы сожгли на летном поле….

  5. У всіх документах , що регламентують діяльність цивільної авіації в аварійних випадках диспетчер не має права наказувати екіпажу повітряного судна що їм робити . Тільки допомога у виконанні того рішення , яке прийняв екіпаж . Навіть у совку , де управління повітряним рухом було саме командним , тобто вказівки диспетчера екіпаж мав виконувати без зайвих запитань , у випаду , коли повітряне судно , що потерпало та озвучило у ефір проблему , у відповідь отримувало інформацію про час події , місце по азимуту та дальність від локатора , який розташовувався на аеродромі , після чого диспетчер запитував рішення екіпажу по виходу з ситуації . І на землі всі служби у цей же момент починали діяти по забезпеченню реалізації цього самого рішення . Навіть за невеликий термін моєї практики диспетчером – 11 років , мав аж три подібних ситуації .
    Щодо вибору Актау , то думаю були ще й технічні причини . На відео та на повторі маршруту на “флайтрадарі” видно , що вони постійно міняли висоту та курс , змінюючи швидкість . Скоріше за все в них перебило магістралі гідравліки та вони пробували маневрувати тягою двигунів . Таке цілком можливо , були випадки . ( https://www.youtube.com/watch?v=MWgZajhLG4I&t=12s ) , проте ефективно керувати для точної посадки майже не реально . Тому вибір ближчого , проте оточеного горами , аеродрому нікому притомному в голову не прийде .
    До того ж на момент враження літака , ані диспетчер , ані екіпаж ще не мали повної інформації що саме відбувається і чим все може закінчитись . Вже коли екіпаж отримав розгерметизацію та побачив падіння тиску в системі , тільки тоді почали пробувати чи літаком можливо керувати . Десь прослизнула інфа , що навіть збирались летіти у Мін.Води та запросили погоду .
    Проте з огляду на обмеження маневрування будь-кого потягне на простори та рівнини . Це нормально . Тому вважаю , що екіпаж про те що їх там можуть добити , як свідків , думав в саму останню чергу . Вони на той момент були зайняті дуже ускладненим пілотуванням .

    1. Все верно! Диспетчер может запретить сажать самолет ТОЛЬКО если полоса заблокирована физически. Окончательное решение за КВС! А экипаж действовал по стандартному алгоритму для подобных случаев : если не путаю – сначала стабилизация полета( не свалится в штопор или пике/кабрирование, потом навигация – понять где что находится( но здесь РЭБ все испортил) и только потом радиообмен и доклад на землю о ситуации. Эти минуты радиообмена и решение на дальнейший полет совпали с уходом жидкости из гидравлики. Посадить самолет только используя движки теоретически возможно, это делают на тренажерах Боинга 737. Но на практике никто не делал. Эти пытались, но увы…..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *