Від редакції

Наступний текст надіслав колега, який на власному досвіді показує, як працює чи не працює одна з чисельних ініціатив зеленого уряду. Оскільки це – власні думки автора, ми залишаємо їх у тому вигляді, в якому текст надійшов на редакційну скриньку. З приводу цієї, і не лише цієї ініціативи, ми маємо власне уявленні про мету таких заходів, а колега звернув увагу на деякі окремі незручності. Ми такого досвіду не маємо. Ну а далі – слово колезі.

Автор: Володимир К

Як дійсно працює широко розрекламований Національний кешбек?
На сайті «Зроблено в Україні» вказано, що «координатором програми Національний Кешбек виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, АТ “Зроблено в Україні”, ДП “Дія”, Державна податкова служба, розрахунковий банк – Ощадбанк та уповноважені банки України. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.
Згідно з Указом це Всеукраїнська економічна платформа, і на цю програму виділено 3 млрд. гривень.
«Нарахований кешбек можна буде перевірити на наступний день в застосунку Дія.»
Насправді кошти за нацкешбекові покупки «на наступний день» не надходять, а, якщо і надходять, то не усі і з великим запізненням. Виникає питання, де вони акумулюються, і хто цим може користуватися?
Наприклад, на 22.10.2024 останнє нарахування датується 17.10.2024, хоча покупки робились. На запит щодо зарахування кешбеку у ДП «Дія» порадили звернутись до сайту «Зроблено в Україні». А там потрібно указати параметри чеків та надати скани чеків. Зробив. Реакції – нуль.
Зарахування відбувається у РУЧНОМУ режимі?  Складається таке враження, що це звичайна прокладка між обраним споживачем банком та ДП «Дія».
«Зроблено в Україні» – це АТ. Код ЄДРПОУ 44479124, кількість працівників у 2023 році – 3 (три), місце реєстрації — Будинок Уряду України.
Питання залишається відкритим: чому кешбек не зараховується як обіцяно, куди зараховуються ці кошти? І яка думка про це координатора програми?
Додамо, що і «Дію» підвели до досить тонкого знущання зі споживача: замість розміщення інформації на товарі (наприклад, як це вже зроблено у «Аврорі»), координатором пропонується тицяти смартфоном у кожний обраний товар на предмет його кешбековості.
До речі, цікаве питання хто в Україні має зарплатню на повернення 3000грн. кешбеку?
Тобто, маємо те, що маємо — замість кешбеку — фігвам.

7 коментар до “Національний фігвам”
  1. Як видно з вище наведеної інофрмації, схема розрахована на деребан коштів платників. Якщо кошти не зараховуються на протоязі 5 днів то вони десь акумулюються.ю тобто вже працюють, скоріш всьго це афера самої провласної компанії бо отримати держ. реєстрацію на урадову одресу пересічному неможна.
    Тобто яке Дія так і цей кешбек це лохоторон у якому задіяна сама влада.

  2. Наші вищі держслужбовці, такі …. держслужбовці, як в МО, замість розуму мають язика. Ну вчаться онлайн діти з тот, то радійте тихесенько. Так ні, треба повсюди розтрезвонити скількі їх вчиться, тепер рашисти мають додадковий привід носитись по хатах, хапати дітей і відправляти в свою тьмутаракань.

  3. Може кому згодиться наша думка. Банковські операції так чи інакше – закриті законом як банківська тайна. Якщо ж ці дані, за згодою користівача виходять з банку, вони стають доступними навіть свині. Далі – думайте самі.

  4. А мені спало на думку що це якийсь лайт варіант чи тестовий майданчик того неприйнятого закону де банки мали надавати у податкову звітність по рахунках скільки й куди коштів витрачено, і якщо є перевищення певного ліміту (задекларованих доходів) то рахунки блокуються.

  5. Ну, в зеленому стилі.
    А от що сталося з 12000 інвесторів-громадян України, що придбали ержавні оздп та овдп і корпоративні облігації вітчизняного бізнесу через ЛІЦЕНЗОВАНОГО державою брокера Фрідом Фінанс Україна (ФФУ).
    Восени 2022 Радбезом накладені санкції на власника – громадянина Казахстану, заблоковано рахунки і призупинено ліцензію брокера. І фсьо – всі 12000 інвесторів втратили доступ до своїх коштів і рахунків. НКЦПФР спокійноинічого не робить, а власників ОЗДП тим часом кидають більше ніж на 50% внаслідок рестуктурізації держ боргу і “невчасного голосування ” – яке мало відбутися через брокера, діяльність якого заблоковано державою.
    Ой, там довго позповідати – справжнє замкнуте коло бюрократичного пекла, де один чорт посилається на другого, той на третього, а той знов на першого… Але ж весь цей час ціми коштами хтось користується.

  6. Вы очень наивный человек если думаете,что действия власти и их инициативы направлены на ваше благо или удобства. Никогда провластные “покращання” не приводят у упрощению или выгоде клиента,а вот наоборот-всегда,ведь в запутанном документообороте или финансовых потоках есть вариант “400 относительно честных способов обогатиться” (О.И. Бендер-бей). Тем более инициативы исходят от патентованных мошенников и прикрываются политиками самого высокого пошиба.

  7. В Дії має стояти статус про обробку повернення коштів. Спочатку обіцяли 20.10, але схоже, що тільки з цієї дати почались якісь “тєлодвіженія”.
    Також є думка, що таким чином “держава” проводить аналіз споживчого ринку…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *