Сейчас в Сети будут идти линии тоски и сокрушения по поводу того, что вот и Орбан выступает против помощи Украине, и вновь избранный премьер Словакии Фицо – тоже, и глава нижней палаты Конгресса США голосовал против помощи Украине, но тут я бы еще добавил еще один фактор, четко из этого же ряда события, а именно: лето кончилось и впереди нас ждет зима. Все новости, такого плана должны оставаться новостями и не более, ну а если кто-то на них намеренно оттаптывается, то тут надо внимательно посмотреть на персонажа, чтобы определить, чей это енот. Между прочим, это – тоже полезное дело, поскольку всегда важно знать, кто рядом с тобой и в какую сторону нельзя поворачиваться спиной.
Ведь если спокойно и трезво посмотреть на ход событий, то очень быстро прийдет понимание того, что определенные лица будут максимально раздувать подобные темы, с хорошо понятной целью. Другое дело, что в ряде случаев, такая подача падает на подготовленную почву и «принимающая сторона» сама готова воспринимать все это как некую катастрофу. А все происходит по одной и хорошо известной причине. Такую реакцию вызывают завышенные ожидания.
Вместо того, чтобы порадоваться безусловно положительной конфигурации международных сил, которые сложились в сфере внешней политике в начале широкомасштабного вторжения, мы начинаем себе придумывать какие-то идеальные картины и подгонять под них весь остальной мир. Нам часто и долго пришлось приводить массу аргументов для того, чтобы показать, что в этом мире каждая страна, в первую очередь, заботится о собственных интересах, а все остальное она делает или не делает лишь в том случае, когда это соответствует или не соответствует ее собственным интересам.
То есть, Украине никто и ничего не должен ни в плане политической помощи, ни тем более – материальной или военной поддержки. А все потому, что Украина слишком долго сидела на двух стульях и большая часть наших президентов и остальной части власти была в той или иной степени – промосковской. А раз так, то мы не обзавелись ни одним серьезным, военным союзником и не смогли вступить в оборонительный альянс. Причина очень проста – смотрим на Орбана и его Венгрию и понимаем, что если бы Украину приняли в НАТО, а наш «нарит» избрал бы проффесора, то венгерский Витя нервно курил бы в стороне, по сравнению с нашим Витей.
Вот эти Кравчуки, Кучмы, Януковичи и зеленые упали не с неба, а украинцы себе их сами выбрали, четко понимая, что это пациенты, интересы которых плотно завязаны на федерации, на ее газе и прочем, что стремительными темпами задувало их собственные карманы. И ведь речь идет не о том, что наш электорат однажды «стратил», а сделал он это не раз и не два. И вот глядя на этот регулярный пророссийский выбор, который Украина демонстрировала перед всем миром, мы что же, всерьез полагали, что к нам все кинутся с помощью, как к стране-члену НАТО, например?
Да, Украина сейчас оказалась тем щитом, который прикрыл Европу от российской агрессии, но ведь это у нас зелени все – как божья роса, а на Западе четко понимают, кто сейчас у власти в Украине и наверняка знают настолько много, что это вызвало бы рвотный рефлекс у кого угодно. А мы все равно считаем, что нам все должны и нас должны любить и жертвовать своими интересами ради нас при том, что наша собственная власть ничего такого не демонстрирует в принципе.
(Окончание следует)
Доброго шановні.
Автор правий на 100% “на 100 1000 500%)”
Зараз нація просипається і то є добре.
Так платимо кровну ціну найкращіми братами та сестрами.
То в мене пиатння – вони загинули за що?
За НарІт чи Україну?
Мені 58, я у Запоріжжі “0504218309 хлопці дзвоніть помитися переночувати – рекламна пауза)”
Але в мене сусіди стояли і стоять на черзі за гвинтівками, таки маю.
І знову питання що будемо робити після перемоги але це друге питання а перше як її здобути?
Щою вона була не для зелені – халдеїв а для Українців.
Мене турбує бажання НарІттУ якого в нас багато обрати знову якесь гі..о.
Ми повинні об’єднатися бо інакше ніяк.
“Обіцяв тези для нового президента – пробачте був на Оріхові” зроблю до неділі.
Шановний Автор як Ви гадаете чи можна на базі Вашого порталу зробити партію?
З повагою Ігор.
Вітаю, товариство!
Вітаю, авторе!
Маю думку. Наріт – як наріт, нічим не кращий і не гірший за інших. Щродер/швондер, трамп/хєрямп, маркон, орбан/у@бан… + Південна Америка, Африка, Азія з їх орбанамИ.
Індія… ІЗРАЇЛЬ!!
Скільки орбАнів ВИРОСТИЛА, ВИКОРМИЛА гебня (ой “кантора глибокаго бурєнія” конєшно же) скрізь по світу?
Питання риторичне.
А наша Держава була весь час своєї незалежності у такій близкості до кацапстану, що це навіть не інтим, а симбіоз був… перестав… і знову став. Нажаль.
А наріт, як бачимо, він скрізь наріт. Що тут зробиш? Метеорит (тунгуський) на москву хіба що…
Не пойму этот тезис здесь.
Да, нам никто ничего не должен, но давали и дают несмотря ни на то, куда смотрели все годы (не смотрели, а вылезали оттуда) ни на зелень.
Потому, что неоднократно и тут, в т.ч., сказано – пройди раша сквозь Украину, как нож сквозь масло, или хватило бы ума сразу пойти на Балтию и дальше, – х.з. успела бы НАТА среагировать, при их то волоките.
Так что, не уверен, что совсем “не должны”.
Америка – да, себя защитит.
Наверное, если совсем одна не останется, а то, помнится не сильно получалось от Британии отбиться на заре существования.
Так что вопрос философский.
А нам – да, невзирая на любую власть, – брать оружие и идти умирать за себя, не за “сталина”, никто не поможет в этом.
Тоже каждый раз весьма удивляет заявление Автора про “никто нам ничего не должен”. Американцы сейчас, помогая нам, как раз и выполняют условия Будапештского меморандума.
Не знаю, кто придумал, что “меморандум” – это заявление о намерениях. Даже по латинскому названию понятно, что “меморандум” – это напоминание. Напоминание о предыдущих договорённостях, которых до него было множество.
Так что – мимо.
Можно поподробнее, какие там условия Будапештского меморандума? “Зачитайте весь список”(с)
Господи, та почитайте вже нарешті той Меморандум! Там ідеться про т,е що Україна відмовляється від своєї ЯДЕРНОЇ зброї в обмін на зихист в разі нападу з примененнім знову ж таки ЯДЕРНОЇ зброї! Про конвенціональну там ні слова. Так що згідно з Будепештським меморандумом – нам дійсно поки що ніхто нічого не винен. А що дають – так то добре вивірені інвестиції у власну безпеку, помирають же не польські жовнєжи, а українські вояки.
Там нет ни слова о защите. Там есть слова “обязуемся не нападать”.
Так от і почитайте,зокрема п. 2, де йдеться не те, що про застосування ядерної зброї, а навіть про застосування сили як такої і недопущення, навіть економічного тиску. Енономічного, Карл! І тут дійсно питання до всіх наших президентів, які завжди у нас відповідали за зовнішню політику та безпеку держави, зокрема до того ж Ющенка, чому не перевірив той злополучний меморандум тоді, коли на Україну чинився шалений економічний тиск з боку московщини? От тоді й вилізли б ці дірки і ще тоді б ми дізналися, що нам, виявляється “ніхто нічого не винен“, а зобов’язання великих ядерних держав не варті і паперу, на яких написані. Простіше всього звинувачувати нород, знищуваний, гноблений і асимільовуваний найбільш жорстокою, підступною і кривавою імперією Євразії, який не дивлячись ні на що віками боровся за свою свободу. А якщо подивитись на те, як щодо нього проводили себе “цивілізовані“ держави… Ті самі, які відмовили йому у праві на свою державу у 1918 році і спільними зусиллями таки придушили його прагнення до свободи. Навіть деякі американці і французи воювали тоді на боці Польщі проти військ УНР і УГА. Всім знайшлося місце у повоєнній Європі і мадярам і румунам, і полякам і литовцям, естонцям, латишам, чехам, словакам. І тільки українцям місця не знайшлося. Віддали на поталу більшовицькій Росії. За що й поплатились Другою світовою. Усі без винятку. А вже після Другої світової на поталу більшовикам віддали і ту частину Європи, якій дозволили мати свої держави і після Першої світової. І зараз нам хоч і допомагають, але дуже й дуже знехотя. І плоди такого знову підходу не забарилися. Третя світова вже на порозі і знову вигребуть усі і знову через те, що нехтують Україною. Так що танок на граблях, то не лише наша народна забава. Тому лікуймось від меншовартості, вичавлюймо її з себе по краплі.
Автор не зовсім правий звалюючи всю вину на “нарід”. Це Буш старший приїзжав до Київа та вмовляв не виходити із СРСР і це США на пару.с рашкою тисло на нас щоб ми позбулись третього в світі ядерного арсеналу. Чи варто казати що за наявності оного нам і ніякі нати із орбанами та ердоганами, які крутять носами, не потрібні були б?
До того ж українці як нація була сотні років під окупацією, з короткими проміжками на початку 20 століття, а під окупацією червонопузих 70 років. За цей час були вбиті мільйони українців численними голодоморами і розстрілами інтелігенції та культурних діячів. А ті хто вижив був достатньо заляканим щоб нічого не робити і бути достатньо пасивним. І саме с таким постгеноцидним і постколоніальним минулим ми отримали незалежну країну.
Я не кажу що “нарід” зовсім не винен але все ж таки варто пам’ятати що наша нація пережила і яких численних психологічних та ментальних травм отримала через роки окупації
Це 45% від усіх із правом голосу (73% на 63% явки) були залякані і пасивні?
Травмована нація яка поколіннями калічилась не вийшла із постгеноцидного та колоніального становища як вчорашній колонізатор почав заливати український політикум нафто- та газодолларами, маніпулюючи і ставлячи своїх ставлеників? Те що сталося було незворотнім, подивіться на більш здорову націю – США яка обрала собі прокацапського маргінала тампакса із допомогою кремля. То чого дивуватись що в нас було так само?
А ніхто й не казав, що буде легко. Це може зійти за пояснення, але не за виправдання.
Цілком реалістичне виправдання. Бабусі та дідусі які пережили Голодомор і ледь не були з’їденими, бо в 30 роках були дітьми, а потім все життя ховали зерно про запас. То чи варто дивуватися що такі бабусі і дідусі беруть гречку від прокацапських кандидатів, бо травмовані пережитим? І своїм дітям та онукам прищеплюють таку ж ментальність
Ще раз, я не кажу що нарід ні в чому не винен але і все на нього теж валити не комільфо як це робить автор.
Стосовно Буша все вірно. Ви робили б т еж саме. Навіщо Америці третій ядерний потенціал в ще одній країні з комуністичним керівництвом? Стосовно народу. Хто ж вибирав Кравчука? Кучму? Януковича? А артистів широкого профилю? Мабуть мембарці? Колись Новодворська казала,що справа не в путині, справа в народі. Так, вони нам нічого не винні, але їм дуже вигідно нам допомогти. В нинішньому раскладі.
“Хто ж вибирав Кравчука? Кучму? Януковича?”
Постколоніальний та травмований поколіннями народ. Кандидати за яких вписувалась рашка і заливала їх кампанії газо- та нафтодолларами, а проти проукраїнських велись широкі дезинформаційні кампанії з метою маргіналізації
Так само в США вибрали прокацапського трампа із підтримкою рашки і вибрали більш здорова нація, на відміну від нашої