Все время после вторжения боевиков ХАМАС на территорию Израиля, я внимательно следил за израильской прессой и за теми политическими обозревателями и аналитиками из Израиля, которые регулярно фигурируют в нашем информационном пространстве в той или иной роли. Это было важно для того, чтобы оценить степень прозрения уже самих израильтян относительно того, что и почему у них происходит на границах, а теперь уже и на собственной территории.
В самом деле, когда речь идет о войне вообще, а особенно – о войне гибридной, которая имеет большой крен в сторону партизанщины, ключевым является вопрос логистики. То есть, за какие средства ведется эта самая война. И здесь то, что имеет Израиль, в лице того же ХАМАСа, Хизболлы или подобных им террористических движений, выглядит очень показательно. Ведь когда речь идет о партизанской войне, то в плане логистики, речь идет о ресурсах местного населения, которое поддерживает партизан. Это – очевидный и бесспорный факт, но он подразумевает, что население таки обладает этими ресурсами и они носят возобновляемый характер, но в данном случае ситуация перевернута с ног на голову.
Опираться на нищее мирное население – бесполезно. Все, что можно использовать собственно из этого населения – живой щит и пополнение для личного состава. На том – все. Палестина ничего самостоятельно не производит и не может обеспечивать даже собственные нужды. Об это красноречиво говорит натужный вой о гуманитарной катастрофе, когда Израиль перекрыл подачу электричества, воды и топлива, а также блокировал поставки туда продовольствия. Тут все словеса о «независимости» и отдельном палестинском государстве утратили любой смысл. Там ничего не делали для того, чтобы жить собственной жизнью, опираясь на свои ресурсы, поскольку буквально все получают извне.
И получается, что это не ХАМАС базируется на ресурсах собственного населения, а население получает объедки со стола ХАМАСа, который мощно запитывается извне именно как террористическая, милитаризированная организация. Если есть понимание этого аспекта, то в таком случае возникает и ясность в том, каким образом можно уничтожить это образование. Ему надо обрезать внешнюю логистику. Больше того, если этого не сделать, уничтожение инфраструктуры, личного состава и лидеров движения, скорее всего, не приведут к прекращению его деятельности.
При оставшихся нетронутыми внешних каналах логистики, личный состав наберется из местного населения, ну а желающих сесть на «денежные потоки», а значит – стать лидерами нового формата движения, найдется во множестве. А это говорит о том, что в таком случае вся нынешняя операция даст лишь передышку Израилю до тех пор, пока террористические структуры не восстановятся и в них не будут закачаны ресурсы для возобновления боеспособности, а потом все повторится, только уже в какой-то другой форме просто потому, что спонсорам надо будет показать «чеки» или то, на что были потрачены средства доноров. Прямо сейчас ХАМАС публично списал все свои долги и отчитался за те сотни миллионов долларов, которые были в него влиты. Теперь никто из тех, кто заливал его баблом, в первую очередь Катар, не сможет потребовать отчета о том, на что пошли его деньги.
Более того, можно предположить, что именно такой формат военной операции ХАМАСа приведет к еще большему финансированию подобных движений, поскольку ему удалось перевести войну на территорию Израиля. А в пабликах спонсоров с удовольствием и радостью обсуждают видео с камер, которые были у боевиков ХАМАСа, на которые они записывали свои «подвиги». То, что табуировано на Западе, у них является лучшей рекламой боевиков и одновременно – тем товаром, предоплату за который делали долго и упорно.
(Окончание следует)
> Ему надо обрезать внешнюю логистику. Больше того, если этого не сделать, уничтожение инфраструктуры, личного состава и лидеров движения, скорее всего, не приведут к прекращению его деятельности.
Колись читав статтю одного кінолога про проблему, яку становлять (чи становили на той час) собаки для велосипедистів на постсовкових теренах. Так от, він писав, що відстрелювати собак нема сенсу, бо собаки — тварини зграйні (а окремі не зграйні загрози не становлять), а чисельність зграї визначається виключно ресурсом крову і корму. Якщо їх відстрелювати, їх не ставатиме менше, просто вони ставатимуть молодшими й здоровішими. Якщо хочеться побороти цю проблему, треба обмежувати їм доступ до крову і корму.
Тероризм палестинців з’явився, як відповідь на багатолітній тероризм євреїв по відношенню палестинців, й писати про палестинців з сіоністсько-нацистських позицій не можна.
В 1946 році нікого Їзраїлю та євреїв в Палестині не було. А на сьогодні фактично нема Палестини, а палестинців зігнали зі своїх земель і живуть вони в резервації.
Щоб краще зрозуміти суть ізраїльсько-палестинського конфлікту треба переглянути коротеньке відео: https://www.youtube.com/watch?v=Hp_NdE8rx2o
Сьогодні ізраїльська влада діє в кращих традиціях путінської пропаганди. Більшість звірств терористів на перевірку західними медіа виявляються фейками. Ось останнє як вишенька на тортику:
“Інтерв’ю ізраїльських ЗМІ з заручницею Ясмін Порат, що вижила в кібуці Беері (саме звідти світ облетіли кадри з розстріляними цивільними, яких “звірі з Хамасу вбивали зі зв’язаними руками”).
– Ізраїльський спецназ стріляв у заручників і терористів без розбору.
– Тобто наші загиблі могли бути вбиті нашими силами?
– Безсумнівно.”
Як на мою думку, досить знайомий метод виправдання тероризму.
“Могли”…
“Безсумнівно”
Безсумнівно… могли.. а як було насправді?
Сіоністсько-НАЦИСТСЬКІ позиції…
Тут вже зовсім знайомий запах.
А если еще почитать о Британском мандате… И о том как там “не было никаких евреев”.
https://en.wikipedia.org/wiki/Mandate_for_Palestine
Ну и такое:
https://gorlis-gorsky.livejournal.com/4091849.html
В общем, кто-то опять данбил бамбас. Уже две тысячи лет.
А як було насправді? Заглянемо в Біблію, в Старий Заповіт (який є перекладом з єврейської Тори). Чи такий цей народ безневинний, безпорадний та гноблений, яким намагається його представити світовий сіонізм?
Розглянемо один епізод, коли кочовий народ Ізраїлю вирішив осісти на землю. Приглянулася їм земля на захід від Іордана, «що молоком і медом тече». Та земля виявилася заселеною! От що з цього приводу повідомляють книги Біблії:
Второзаконня 7 (Тут настанови Бога євреям щодо народів, які заселяють цю землю)
«2.і як віддасть їх Господь, Бог твій, тобі на поталу, ти їх поб’єш і піддаси цілковитому знищенню; не укладатимеш з ними союзу та не матимеш пощади до них.»
«6. Бо ти народ святий у Господа, Бога твого; тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був для нього вартісним народом поміж усіма народами, що на землі.»
«16. Ти вигубиш усі народи, які Господь, Бог твій, віддасть тобі на поталу; твоє око нехай не жалує їх, …»
Теж саме в єврейській Торі (Второзаконня):
Книга Ісуса Навина 6 (Тут практичне втілення настанов їхнього бога. Щоб поселиться на чужій землі євреї винищують в місті Єрихон, все що дихає, навіть худобу)
«21. І знищили вони вістрям меча, як анатему, все, що було в місті, чоловіків і жінок, і молодих і старих, волів, овець і ослів.»
«24. Місто ж і все, що було в ньому, спалили; тільки срібло та золото та мідний і залізний посуд віддали в скарбницю.»
Нічого не нагадує? Людиноненависницька ідеологія за тисячі років до «арійців» Третього Рейху. Отака вона єврейська релігія (юдаїзм), що сконцентрувала в собі найбільш реакційні й антилюдяні постулати. Долю Єрихону повторив український народ в 1932-1933 рр. Це детально розслідували слідчі СБУ, матеріали з іменами ідеологів та виконавців у вільному доступі у вікіпедії.
Коротко пояснив хто організатори та виконавці Голодомору Член Політбюро ЦК КП(б)У Мендель Маркович Хатаєвич: «Нужен был голод, чтобы показать им, кто здесь хозяин. Это стоило миллионы жизней, но мы выиграли» Розстріляний в 1938 р.
Тому й досі Ізраїль, не дружня до нас держава, та не визнає Голодомор геноцидом.
З усією повагою, але маю звернути увагу шановного Пана, що, судячи з його допису, цілком ймовірно, що шановний Пан суттєво помилився у виборі ресурсу для викладення своїх аргументів.
Якщо для шановного Пана підтвердженням того, що було насправді залишається Біблія, то можу цілком обгрунтовано нагадати йому, що така точка зору не є прийнятною для великої кількості людей.
М’яко кажучи.