Но для начала – о нефти. Похоже на то, что излюбленный инструмент прутина – обострение на Ближнем Востоке для того, чтобы взвинтить цены на нефть – перестал работать так, как это было всегда. Просто вспомним о том, как был отработан план «Венесуэла» или план «Ливия» для того, чтобы приподнять цены и поддать ажиотажа на рынки, а тут – натуральная заруба с иранскими прокси, а подъемник цен явно буксует. Вот что, явно в траурном ключе, пишет вражеская пресса:

«Цены на нефть ушли в минус во вторник – перспективы увеличения предложения и слабый рост мирового спроса перевесили опасения, что эскалация напряженности на Ближнем Востоке может повлиять на добычу в ключевом регионе-экспортере… Цены на нефть были во многом сдержанны, поскольку участники рынка предвидят увеличение предложения со стороны ОПЕК+ к концу этого года, а также все еще слабые перспективы спроса в Китае, отраженные в последних индексах PMI… Тем временем напряженность на Ближнем Востоке остается в центре внимания, но пока опасения относительно предложения выглядят довольно сдержанными, а участники рынка все еще оценивают риски более широкого регионального конфликта».

На самом деле это – очень нехороший звоночек для москвы. Как выясняется, дело не в том, что ближневосточный кризис никак не повлиял на настроения нефтяного рынка, ничего подобного. Как раз все это имеет непосредственное влияние, а тем более, что в эту схему задействовали хуситов, которые атакуют нефтяные танкеры у их побережья Красного моря. Но даже все это не смогло перевесить два важных фактора. Первый – анонсированное ОПЕК повышение добычи и главное – рост экономики Китая оказался совсем не таким, как ожидалось, а значит и емкость потребления им нефти, тоже оказалась гораздо ниже прогнозов.

То есть, речь идет об общей просадке экономики Китая, несмотря на отчаянные попытки Си разогнать ее хотя бы до не стыдных параметров. Но это же означает и то, что со снижением китайского спроса на нефть, происходит и снижение потребления газа. То есть, предложение газа именно для Китая, становится несколько избыточным и тут прутин все еще не оставил попыток хоть как-то всунуться со своим проектом «Сила Сибири – 2» для Газпрома, что выглядит уже какой-то навязчивой идеей. Между прочим, прутин летал в Монголию для того, чтобы договориться о прокладке трубы через территорию Монголии до границы с Китаем и… в перспективных планах развития экономики Монголии до 2028 год, ни о каком газопроводе нет даже речи.

Мало того, прямо сейчас идет строительство еще одной ветки газопровода из Туркменистана в Китай и плюс к тому, Казахстан до конца года должен решить вопросы с запуском второго газопровода в Китай, под который уже запланирован выпуск облигаций на сумму в миллиард долларов при том, что вся смета  строительства должна вписаться максимум в 3 миллиарда, а не в десятки миллиардов, как это принято в Газпроме. Но тут интересно другое. В ходе подготовки к реализации этого проекта, высказываются опасения о том, что мощности существующего газопровода используются на 70% и в общем, Казахстан прямо сейчас может увеличить экспорт на треть, но очевидно, что такого спроса в Китае пока нет и неизвестно, под какие перспективы планируется новая стойка.

В общем, дедушка Вова громко хлопнул дверью в Европе и вместо воплей ужаса, услышал дружные и продолжительные аплодисменты. Газа на рынке становится больше, чем устойчивого спроса и это еще раз подтверждает, что великий многоходовщик не просто зарезал курицу, которая несла золотые яйца, но сделал это так, чтобы она мучилась как можно дольше. Ну что же, по части пыток и казней, у лаптей всегда было все в порядке.

9 коментар до “1 октября. Газ (Часть 2)”
  1. Короче, Резюме.
    русский Титаник получил ох..офигенную пробоину и медленно, но неотвратимо идёт ко дну. А капитан просто тупо на это смотрит и нечего сделать уже не может.
    И хотя оркестр ещё играет, но как-то без энтузиазма…
    А лодок для спасения хватит не для всех. 😆

  2. Знову не до теми ;
    “Новий міністр закордонних справ України Андрій Сибіга обговорював із західними колегами можливі компроміси з РФ для врегулювання війни. Він був більш “прагматичним” щодо переговорів про “обмін землі на безпеку”, ніж його попередник Дмитро Кулеба.
    Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на неназваних європейських дипломатів, які брали участь у Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку минулого тижня.
    Один зі співрозмовників видання зауважив, що тепер “ми все частіше відкрито говоримо про те, як може закінчитися конфлікт і від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися для досягнення сталої мирної угоди”.
    За його словами, “це значна зміна” порівняно з тим, що при Кулебі подібні розмови “були табу”.
    Тобто територіі вони вже продали ,а зараз щось інше здають,таке,що навіть слимак-Кулеба не міг дозволити.

    1. >>> “…Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Financial Times із посиланням на неназваних європейських дипломатів…”
      === МЗС вже спростувало цю інформацію FT

      1. Звісно спростувало. Це буде в “закритих частинах” “мірного плану”. Пацакам про це знати недоречно.

    2. > Тобто територіі вони вже продали ,а зараз щось інше здають,таке,що навіть слимак-Кулеба не міг дозволити.
       
      А це звідки? В тому, що Ви процитували, території вони ще не продали, а все ще торгуються.

      1. Це ж очевидно.Кулеба був у часи Стамбульских перемовин та певно знав про що йде торгівля. Тобто ті умови були для нього прийнятні,а Сибіга був на третіх ролях.А зараз Кулеба отримав копняка ,а на його місці сидить незнамо що ,на усе згодне створіння. Питання,що ж таке не сподобалось Кулебі,що ермаку довелось не ламати його мізерний спротив ,а навіть звільняти?

        1. Ні, FT пише, що Сибіга про теориторії з партнерами вже говорить (на відміну від Кулеби), але не пише, що він їх вже «продав», як Ви написали. Це наразі Ваші фантазії, вибачте.
          Сибіга, між іншим, був послом у Туреччині, коли Єрмак забрав його собі помічником у травні 2021 року. А призначав його туди послом Петро Порошенко. Це стосовно «незнамо що». Могли би й поцікавитись.
          Стамбульські перемовини не завершилися угодою, тож їхня прийнятність для Кулеби — теж Ваші фантазії.
           
          > Питання,що ж таке не сподобалось Кулебі,що ермаку довелось не ламати його мізерний спротив ,а навіть звільняти?
           
          Так от схоже ж, що якраз торгівля територіями Кулебі й не подобалася. А Сибіга, схоже, почав принаймні торгуватися (з партнерами).

          1. На сторінках цього ресурсу вже не раз звучали думки що кожна держава на планеті має свої власні цілі і вони можуть співпадати з іншими у якійсь частині, або не співпадати, тобто “дружби” нема, є тільки ситуативне союзничество. То якщо виходити з розуміння що ситуація саме така, то Заходу треба закінчувати цю війну поки вона ще досить контрольована. І якщо колективний Захід прийде до думки що їм не становить небезпеки наявність в України окупованих територій, то вони на це підуть. А тепер згадаємо що “Україна теж є частиною Заходу” тобто сказати що “їм плювати на нас” буде теж дуже неправильно. Це, здається, почало доходити навіть до “короля реднеків” що здати Україну це означатиме війну вже в “натівській” Європі, а їм це абсолютно не потрібно. На щастя – тут наші стратегічні інтереси співпадають. А от відносно територій… Як вже казав – якщо “там” прийдуть до висновку що у такому випадку війну припинять, причому не тимчасово, а “гарненько так, щоб рашка сама з часом здохла під вагою проблем”, то мабуть на таке цілком підуть. Що у такому випадку не буде зрадою для України? На мій скромний погляд тільки миттєвий прийом нас в НАТО, причому “миттєвий” це дні, максимум тижні, а не роки! Бо поки “обіцянка – цяцянка, а дурневі радість”, Х-ло залиже рани і прийде знов. Щоб цього не сталося, над підконтрольною українською територією повинна вже бути “ядерна парасолька”. Тоді можемо пропетляти і не покласти сотні тисяч наших воїнів за Донбас бо він і так повернеться коли через кілька років почне рушитися рашка. До того ж Х-ло скоріш за все полізе “повоявать” у Казахстан, а там йому і докрутять голову. А ми заберемо свої території, можливо, слинява світова спільнота буде щось базлюкати про “референдуми на територіях чи хочуть вони в Україну”, але то вже все таки буде не війна, а політика. Але головне – якщо нас будуть примушувати замиритись тимчасово, то треба вимагати “членство в НАТО негайно”, все інше – зрада. Заісно це моя особиста думка, час покаже…

          2. > треба вимагати “членство в НАТО негайно”,
             
            А відповідати критеріям НАТО не треба? І раніше не треба було, і зараз усе ще не треба?
             
            > все інше – зрада.
             
            Так з чийого боку зрада?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *