Мы специально дождались конца дня для того, чтобы все, кто хотел сегодня высказать поздравления – сделал это, и на фоне нашего поздравления их тексты и речи не выглядели бы как-то странно. Мы себе этой цели не ставили, но все же поздравление у нас будет несколько другого плана.

Сегодня праздник, который имеет название «День незалежності», и в общем, каждый интуитивно понимает суть этого праздника и, наверное, празднует именно то, что нужно, но не то, что обусловлено названием. Если бы оно было выражено английским языком, то, наверное, не было бы нехорошего осадка от прочтения названия. Ведь основным словом названия является “независимость”, корень которого – зависимость, которая отрицается первыми двумя буквами. Проще говоря, это слово обозначает отказ от зависимости, и если так относиться к этому термину, то в таком случае речь идёт не так о состоянии, как о процессе. Была зависимость, а теперь мы от неё отказываемся и не более того.

Если подойти к этому вопросу формально, то 24 августа 1991г. была подписана декларация о независимости. А что такое декларация, мы себе можем представить по названию документа «будапештский меморандум». И декларация, и меморандум это документы, которые выражают некое желание и надежду, не более того. А это значит, что с момента формализации этого желания, начинается путь к его осуществлению. То есть, в этот день зависимость никуда не пропала, а просто начался процесс освобождения от этой зависимости, но мы празднуем то, что считаем достигнутым.

Мудрые люди предупреждали о том, что независимость или вернее – свобода, не может быть получена в подарок, она всегда завоевывается. Иллюзия свободы, полученной без драки, изначально обесценивает само это состояние, а потому любой, кто не знает цену свободы или не понимает её, легко отказывается от независимости и с шутками-прибаутками, опять возвращается в рабство. И вот сейчас мы погружены в кровавую бойню за нашу свободу и за эту самую независимость, которую ещё нужно завоевать. Поэтому праздновать независимость как нечто состоявшаяся, слишком преждевременно.

По состоянию на сегодня, наша свобода находится на кончике клинка, пули или снаряда, выпущенного по врагу, в прицеле нашего снайпера, на указательном пальце, лежащем на спусковом крючке или на кнопке “пуск”. Вот где наша независимость и её мы сегодня празднуем. Наша свобода и наша независимость сегодня одета в пиксель ВСУ. Другой независимости у нас нет. Поэтому поздравляем всех причастных именно к этому празднику. И желаем всем дожить до того дня, когда он будет отмечаться уже без оглядки, пускай и не 24 августа.

Ми переможемо!

15 коментар до “З днем Незалежності!”
  1. Независимость начинается и заканчивается в головах людей.Некоторые народы могут десятилетиями бороться за свою свободу с оккупантами и побеждать более сильных врагов,а другие народы легко ,за 20 лет меняют свободу на “стабильность”,а потом стараются соседей затащить в свой “рай”.

  2. Дякую!
    Дозвольте і мені привітати усю чисельну громаду ЛО з Днем державної самостійності України!

  3. З Днем Незалежності!
    Ворога поборемо, бо разом – ми сила! Мордор вже тріщить.
    … а потім, як у Л. Бикова, можна додому сади обприскувати.

  4. А я вважаю що цей день повинен в нас називатись так як і в країнах Балтії: “День відновлення незалежності”, та в нас і уряд в екзилі був з останнім президентом який в 92-му передав Кравчуку клейноди і визнав Україну правонаступницею УНР

    1. Дякую Друже.
      Бо навіщо наші Брати та Сестри голови свої світлі поклали.
      Тримаємо стрій.
      Усе буде Україна.

      Запоріжжя це Україна.
      З повагою Ігор Кійко.

  5. Советская прлмывка мозгов и российская пропаганда была серьезным препятствием. Тяжелее всех Украине с этим “один народ”.

  6. Насправді, якщо зосередитись на функціоналі свята то нічого не скажу нового про те, що більш пасує назва: Відновлення державності.

    1. > більш пасує назва: Відновлення державності.
       
      Підтримую.
       
      До речі, колись, десь між 2004 та 2014, був у Хорватії, і ходив там в прогулянку горами з місцевим гідом, доволі молодим хлопцем. Знайшов біля стежки позеленілу гільзу, і питаю в гіда без задньої думки, це АК? Він подивився гільзу і каже: ні, це американська рушниця така-то. А потім помовчав, і додав: але це не початок війни. Допомога цими рушницями стала надходити пізніше, спочатку ми стріляли з того, що взагалі було, що могло хоч якось стріляти.
       
      Це до питання про Незалежність, і як її здобувають.

  7. Теж – всіх зі святом! Але хотілося б звернути увагу на один нюанс. Наші не дуже розумні депутати у свій час назвали цей день так, як назвали, перекресливши тим самим історію України на тисячі років назад. А та Україна, яка існувала ще тоді, коли про так звану “росію” ще ніхто і не чув по простій причині – Україна була тоді, коли на місці мАскви ще жаби кумкали? То що, то були “не ми”?! Було б правильно назвати цей день днем ВІДНОВЛЕННЯ незалежності бо інакше виходить що Україні не тисячі років, а три десятка? То хто тоді ті вчорашні комуняки, які у свій час “лизнули” рашці, так назвавши свято, як не негідники? Отакий нюанс… Але все одно справжній день Незалежності ми будемо святкувати в іншу дату – тоді, коли станемо переможцями у цій війні, яка по великому рахунку то пригасає, то розгорається вже сотні років. І та дата то вже буде – на віки!

    1. Так, саме так і було. Я, мабуть, тут один з небагатьох, хто дивився те засідання у прямому ефірі, і добре пам’ятаю, що комуністична “монобільшість” так дружно проголосувала Акт незалежності, що представники Руху (які навіть не сподівалися на такий успіх) одразу запанікували: це комуняки хочуть зберегти комунозаповідник – відділитися від москви, де відбуваються демократичні зміни. Адже дуже багато сподівань було з огляду на обіцянки, які роздавав Заходу Єльцин. До речі, ті негідники й Кримську область зробили АРК, що потім “вилізло боком”.
      Так що дійсно – справжнє свято Незалежності буде збігатися з Днем Перемоги України над Московією.

Коментарі закриті.