Как и в японском перечне «запрещенке», у китайцев тоже имеется свой список того, что уходит в «стоп», но поскольку это не отражено в санкционном списке, лапти это вычисляют самостоятельно по заблокированным или отклоненным платежам, по группам товаров, которые имеют из собственную кодировку и выглядит это так:
«Безнадежна ситуация с кодом ТН ВЭД 88 — это летательные и космические аппараты, их детали и т. д. Он весь под санкциями, платить за это из России в Китай никто даже пытаться не будет… Наверняка будут проблемы и с продукцией под кодом ТН ВЭД 84 — это все виды станков и оборудования для производства электроники и компьютерных комплектующих, а также детали для их создания, ядерные реакторы и котлы, вычислительные машины, подшипники»
И тут у лаптей уже есть наблюдения, которые говорят о том, что китайцы решили, что «лучше перебдеть, чем недобдеть» и расширяют «проблемные» группы товаров так, чтобы не иметь себе нервы. В итоге эти наблюдения выливаются в слезные выводы:
«В санкционных списках не вся продукция ТН ВЭД 84 , но, по нашей практике большинство китайских банков, особенно крупных, теперь ставят на стоп или отклоняют все прямые платежи по 84-му коду. Отдельные оплаты проходят, но это, кажется, скорее недоработка с китайской стороны… Такая же история с группами 85 и 90. Первая из них — это электроника и компьютерная техника, от трансформаторов и генераторов до записывающей аппаратуры и телефонов. Вторая — оптические, фотографические, кинематографические, измерительные, медицинские, хирургические инструменты и аппараты».
Вот так все это выглядит на самом деле. Лапти не просто хотели бы покупать эти товары, но готовы существенно переплачивать, ждать проверок платежей и проходить через другие процедуры, о наличии которых еще недавно даже не догадывались, но уже все – проехали. А поскольку именно такого рода проблемы только углубляются, то рано или поздно возникнет вопрос, направленный кремлю, мол делайте же хоть что-то.
И вот на этот, еще не оформившийся запрос, прутин отвечает призывом к переходу на полное импортозамещение. Мол, в Северной Корее же все нормально, и в Иране – тоже, так что нечего ныть и лучше выстраивайтесь в очередь на рейс до Якутска, чтобы успеть расхватать материал скульптора, который еще не стал дефицитным. Но как известно, надежда умирает последней и в ушах бизнесменов и коммерсантов в шах еще звенит от ахинеи, когда прутин рассказывал о «повороте на восток». Инерция оказалась довольно сильной и когда тебе это долбят 10 лет подряд непосредственно в спинной мозг, то приходится цепляться за любую соломинку:
«В этой ситуации остается только верить тем нашим контрагентам, которые уверяют, что проблемы временные, пыль после визита американских чиновников уляжется, китайское правительство вмешается, банки разберутся — и платежи опять будут ходить нормально. Но пока ситуация усложняется, и игра „придумай как заплатить“ становится все затейливее и обходится дороже».
А ведь надо было всего-то отмотать заявления прутина еще на полтора десятка лет назад и в его собственных словах найти ответ на вопрос о том, куда подевалась та легкость, с которой еще недавно можно было проводить импортно-экспортные операции. Пусть и по другому поводу, путин тогда ответил: «Она утонула». Ну а если нет, то остается одно – смотреть на то, что летит из порванной трубы канализации, олицетворением которой сейчас и стал их фюрер с 87%.
Наскільки швидко раша з більш-менш технологічної держави перетворилася на споживача майже всього. Навіть Іран на її фоні виглядає Японією.
Далі – деякі матеріали з української академічної статті.
Видання «The Economist» (06.11.2023) окреслило 10 проблем, які впливатимуть на розвиток світових подій у 2024 р.:
1) 76 виборів, які відбудуться в країнах із сукупним населенням в 4,2 млрд (вперше в історії голосуватиме понад половина світового на-
селення), дозволять оцінити стан демократії в глобальному масштабі. Хоча вже зараз можна прогнозувати, що демократії більше не стане: в багатьох випадках вибори не будуть ані вільними, ані чесними;
2) глобальні наслідки матимуть вибори президента США, які вплинуть на все: від кліматичної політики до надання воєнної допомоги Україні. Від американських виборів залежатиме й подальша доля В. Путіна;
3) для Європи особливого звучання набуде завдання забезпечити Україну воєнною та економічною підтримкою, необхідною для ведення боротьби на тривалий період, з одночасною підготовкою грунту для вступу України у Євросоюз. ЄС потрібно буде підстрахуватися на той випадок, якщо до влади повернеться Трамп і США припинять підтримувати Україну;
4) потрясіння на Близькому Сході переростатимуть у масштабніший регіональний конфлікт. Для Америки, яка діє на межі своїх можливостей (!?), це буде випробуванням, що покаже, наскільки вона спроможна адаптуватися до загрозливого ускладнення обстановки у світі;
5) заморожені конфлікти будуть відтавати, а холодні — розігріватися. Оскільки «однополюсний момент» Америки залишається у минулому, світ має готуватися до багатополярного безладдя;
6) жорсткого рівня набуде риторика «нової холодної війни» між США і КНР. Обидва табори домагатимуться прихильності «середніх держав» Глобального Півдня, не в останню чергу для отримання доступу до їхніх зелених ресурсів;
7) зміцнюватимуться позиції нових зелених наддержав, що спричинить переструктурування глобальної мапи енергетичних ресурсів. Літій, мідь та нікель набуватимуть дедалі більшого значення, натомість нафта і газ, разом із домінуючими регіонами у цій сфері, втрачатимуть вплив;
8) економічна невизначеність (!) стане болісним випробуванням і для компаній, і для споживачів, навіть у разі уникнення рецесії;
9) посиленого характеру набудуть дискусії щодо кращих підходів до регулювання проблем штучного інтелекту (ШІ): аргументи щодо його екзистенційної загрози можуть бути маневром для гальмування прогресу. Хоча випадків неочікуваного застосування і зловживання ШІ ставатиме дедалі більше, як і тривог з приводу його можливого впливу на ринок праці та навіть на результати виборів;
10) сподівання, що ідеологічні розбіжності можна буде відкласти (скажімо, хоча б на час проведення Олімпійських ігор у Парижі), настільки ж вірогідні, як і надії на щось подібне до глобальної єдності.
… (2016) відома дослідниця Л.Шевцова —
«Захід почав втрачати драйв після перемоги над своїм ворогом і опонентом — СРСР і комунізмом. Епоха безтурботності й відмови від ідеології, (епоха) віри в прагматизм та автоматизм прогресу деморалізувала західну еліту й породила покоління лідерів-операторів, здатних натискати кнопки та грати в ситуативну політику, але не готових до нових викликів, а тим більше до управління в пері-
од кризи. Епоха Аденауера і де Голля, Тетчер, Міттерана і Рейгана змінилася епохою сірих мишей. І якщо хтось і згадає Камерона, Саркозі й Олланда, то як приклад антилідерства.»
Реалії ХХI ст. наочно свідчать, що людство прискорено дрейфує до все більшої конфронтації …
… застереження професора історії з Філадельфії Рассела Уїглі, що є продовженням тези класика воєнної теорії Карла фон Клаузевіца:
«… війна, розпочавшись, завжди має тенденцію генерувати власну політику, створювати свій власний моментум (інерцію), робити застарілими політичні цілі, заради яких вона була розпочата, висувати свої політичні цілі. Воєнний конфлікт, особливо при переході до тотальних форм, підпорядковує собі політику.» (1977)
Я б не був таким оптимістичним зприводу проблем з імпортом на раші. Знаю на прикладі запчастин для авто, по сфері своєі діяльності: прямий вмпорт в рашу зупинився, зате рівнозначно виріс експорт в таких країнах як туреччина та польща. Крім того є інші докази цієї торгівлі. Думаю приблизно те саме і по іншим продуктам. Нажаль
Никто и не ожидает, что импорт остановится совсем. И совок закупал много чего несмотря на эмбарго.
Только… Большую роль играет цена. А с увеличением сложности схем цена быстро растет. Скорость и надежность, предсказуемость поставок падают. Мне нужно 100 единиц запчастей на следующую неделю, и при прямых поставках я бы их так и получил. А теперь поставщик сообщает что он конечно заказал, но до следующей недели товар не поступит, реалистично не ранее чем через месяц, потому что будет ехать обходными путями, и количество он гарантировать тоже не может. Может приедет 100 единиц, а может и 20. Многие бизнесы в современном мире сейчас работают “с колес” – у них нет складов и комплектующие поступают тогда когда они нужны и сразу пускаются в производство. Это очень сильно удешевляет бизнес, кто не может так работать соответственно теряет много денег.
А есть еще и номерные комплектующие. Например авиационные двигатели, или просто авиационные запчасти. И можно легко проследить весь их жизненный цикл, и от государства его скрыть нельзя. Поэтому если кто-то поставил такие комплектующие в обход санкций, то он тут же будет выявлен и ему будет очень больно. А ставить на боинги иранские комплектующие конечно можно, только боинг тут же превращается в груду металла, которая никому не нужна и которая не может летать в аэропорты, где хоть сколько соблюдают требования к техническому состоянию. И продать его нельзя, с точки зрения международных правил он находится в нелетном состоянии и восстановление его до летного состояния если и возможно, то купить новый будет дешевле.
Ціна особливо не змінилась (+5-10%, в Україні наприклад ціни виросли на +13% в євро), а подекуди навіть дешевше за рахунок цінової конкуренціі польських і турецьких компаній.