Автор: Наблюдатель
Зеленский ценен тем, что в нем невозможно было ошибиться – все было ясно сразу!
Роман Москаль
На первый тур выборов 2019 года я ехал на юг поездом. Из своего гетто (вряд ли кто сейчас вспомнит Геттописца из постоянных читателей, ну да ладно) через блокпосты добрался до Волновахи, подождал на вокзале и отправился в город своей юности голосовать. Особых колебаний не было: уже тогда возникло и оформилось смутное понимание, к чему идет дело, и не поехать было невозможно. Прибыл за неделю до первого тура, оформил в исполкоме свое будущее участие и принялся на все лады обсуждать происходящее с давними друзьями, к которым наведывался время от времени до и после начала войны, обозначавшейся тогда странной аббревиатурой АТО. Первый мой друг, известный социолог, умница и высококлассный профессионал был тогда в шоке, живо рассказывая мне, как появились и принялись размножаться как кролики будущие “слуги”. У некоторых из них даже необходимого статуса не было ввиду отсутствия партийных ячеек: кандидаты выдвигались мгновенно возникшими обществами, клубами по интересам и прочими образованиями. Общим у них было название, и, судя по социологическим исследованиям, народу название заходило на “ура”.
Ну и был главный кандидат, из Квартала. И мой мудрый друг колебался: к Пороху у него были две претензии – пресловутая Липецкая фабрика (тут я впадал в ступор) и то, что городской партийной организацией тогда еще Блока ПП руководил, по его мнению, долбодуй. То есть вы понимаете? Президент воюющей страны, во многом его усилиями претерпевающей на ходу огромные социальные изменения, не расставил на местах выборные (!) партийные кадры так, чтобы они были умны, профессиональны и устраивали моего друга-избирателя. Впрочем, будучи мудрым человеком, колебался он недолго ввиду того, что таланты главного претендента были более-менее ясны, и мы втроем – друг, его жена и я – проголосовали “как надо”, и я уехал.
И вернулся ко второму туру, аккурат через десять дней. Уже на машине, через те же блокпосты и длинные очереди. Тогда уже стал понятен возможный результат, и было очень тревожно. Но никак невозможно было представить, к чему на самом деле приведет страну эта кодла и ее предводитель. Мы тогда собрались после волеизъявления у второго друга, верного соратника и помощника первого, обсуждая в некоторой растерянности возможные последствия. И тогда второй друг, мечтательно глядя вдаль поверх очков, произнес: “Ничего, они еще научатся!” Было понятно, кого он имел в виду, и я, ввиду отпавшей челюсти, не нашелся, что ему сказать. Хотя, в общем, предсказано было верно. То, чему и как они быстро научились, в Трускавце в основном, ощущает вся страна и сейчас, через пять лет.
И был еще третий друг, прекрасный поэт и журналист, редактор городской газеты. Как он голосовал, мне неведомо, и речь сейчас не о том. Потому что вскорости, еще до Вторжения, они в течение года один за одним ушли в мир иной, не увидев результаты своего голосования. И должен признаться, что, кроме естественной скорби по лучшим друзьям юности, каких уже никогда не будет, я был тогда дико зол на них за то, что они ушли, сняв с себя ответственность и оставив меня одного все это расхлебывать.
И теперь одна и та же мысль не дает мне покоя. Смотрите, пять с лишним лет до Вторжения я прожил в родном гетто, в оккупации. На исходе жизни, не будучи обременен особыми заботами, я мог “со стороны” спокойно наблюдать за развитием своей страны, и это был захватывающий процесс. Медленно, не без ошибок, отступлений и отклонений страна двигалась вперед. Главное было: на фоне не прекращавшейся войны вектор, равнодействующая этого движения неизменно показывал на Запад, в цивилизацию. Вот я приехал в очередной раз на родину, к живым ещё друзьям, и за неделю получил заграничный паспорт, что означало – безвиз! Вот на глазах расцветает соседний свободный Мариуполь, куда приходилось ездить по пенсионным делам, и это результат реформы децентрализации. Вот укрепляется армия и потихоньку откусывает приличные куски у противника в серых зонах. Вот, наконец, страна получает свою настоящую церковь, и я, агностик, понимаю, насколько это важно. И уж совсем как на ладони было видно, кто является локомотивом этих изменений. Но тут пришли выборы, упырь из Кремля сказал: кто угодно, кроме Порошенко, и мой народ во время войны с упырем (!) с веселым смехом подхватил этот лозунг. Скажите: постижимо ли это нормальному рассудку?
А ведь этот “кто угодно” с первого появления в качестве претендента на руление был ясен как чистый лист, и здесь я полностью солидарен с автором эпиграфа. Не умевший связать двух слов без бумажки, имевший наглость выступить под Новый год с идиотским кривлянием по телевизору, он одним своим первобытным хамством внушал отвращение. Стадион, и прыжки перед соперником с бумажкой – “я ваш приговор”, провокация с наркоанализами с целью вывести соперника из равновесия, одна гнусность нанизывалась на другую. И вторила этому толпа грантоедов-антикоррупционеров, журналистов- расследователей, финансируемых из внутренних и внешних источников, и прочей швали, пролившая ушаты дерьма на Пороха. А то, что впоследствии ничего из этого не подтвердилось, – народу было уже неинтересно.
Ладно, хватит. Ничего нового я вам тут не рассказал, сами все помните, ну, у кого память длиннее памяти гуппи. Просто есть еще одна деталь. Представляется так: вот человек победил соперника в честной (хм, ну ладно) борьбе. Статус поединка предполагает последующее уважительное, рыцарское отношение к побежденному. Но наш герой продолжал и сейчас, через пять лет, продолжает ненавидеть Пороха едва ли не сильнее. Бояться и ненавидеть. Череда сфабрикованных обвинений, множество мелких подлых укусов, нескончаемое желание уничтожить навсегда. И это при том, что настоящая цена победителя – рубль в базарный день, и он глубоко внутри не может этого не понимать. Мелочная душонка.
Конечно, он сумел на непродолжительное время покорить разнообразные парламенты артистической мелодекламацией чужих текстов, и вряд ли для него это было сложнее игры на рояле. А все прочее, необходимое для управления большой страной, да во время войны, он не знал, не умел и не хотел уметь. Не царское это дело. В итоге имеем то, что имеем.
Намеренно не касаюсь здесь аспектов Большой войны, ибо считаю эту нашу внутреннюю опасность едва ли не большей, чем внешняя. Я снова живу в некотором отдалении от родной страны и могу помочь воюющей армии только своими небольшими деньгами. И я понимаю, что тема изъезжена, копий сломано – немерено, но не дает мне покоя эта мысль, точит ежедневно, ежечасно. Почему мои умницы друзья не видели всё так ясно, как это видел я? Я что, умнее всех? Так нет, обычные инженерные мозги и некоторый опыт прикладной политики. Почему криком кричит на страницах ЛО Готельер Бандеровец: люди, проснитесь! И сколько будет безмолвствовать народ, сам накликавший на себя эту беду?! Пять лет прошло, и Конституция намекает. Что дальше? У вас есть ответы?
Ваш Наблюдатель
“…Что дальше? У вас есть ответы?”.
Таке враження, що відповідей ні в кого нема.
“Таке враження, що відповідей ні в кого нема.”-відповідей могло бути дві: Майдан і хунта. Майдан в нинішніх умовах зібрати нереально, а хунта- бойових генералів прибрали зі своїх постів. Так що оте, що при владі, не наскільки воно і дурне, коли йдеться про власну шкірку!
Як крайній варіант розглядаю тиск наших союзників, щоб не допустити капітуляції.
Интересно, Роман Богданович читает dl-news? В пнд спрошу)
Мої вітання!
Відносно Геттописця.
Пам’ятаю.
Поважаю.
Тримайтесь!
✊
Все інше – згідний.
Друзі такі ж.
Не здамся! І Ви не здавайтесь!
Слава Україні!
Боженька прибере? Знову хтось-тікі не я.
“….Почему мои умницы друзья не видели всё так ясно,…”
=================================================
значит были не умницы, могу сказать так. Моя теща, простая сельская жительница ЗУ, в 82 года проголосовала за Пороха, хотя ее подружки ей говорили -“Боронь боже!” И мы ее на это не нацеливали, сама.
“…Что дальше? У вас есть ответы?” – ждем, пора уже кое кому в истории Украины сказать свое веское слово.
Всі слова вже сказані:
– єднаємося
– ніяких виборів до закінчення війни
– всі хто проти легітимності Лідора після 20.05.24 – зрадники та ідіоти
Все.
На кого ще надіятися – хз.
тінь Лі Харві починає блукати проміж печерських пагорбів. Сумно їй, сумно…
не там та не того зарано прибрала
Моя бабушка в 90 лет ходила со мной голосовать за Порошенко и всех своих немногочисленных подруг агитировала.
Люто “не любла” зеленского, ее смачные эпитеты в его адрес приводить не буду 🙂
Если сравнить цивилизацию с человеческим телом , её рождение , становление , развитие , плодотворный период жизни , счастливая и беззаботная старость ….. , по всей видимости приближается тот момент когда уже ещё здоровые клетки организма не в состоянии поддерживать нормальное функционирование всего организма и начинается разложение , медленное но уверенное , предоставляя собой массу для любителей посмаковать с « душком» …..
“У вас есть ответы?”
Ответ подразумевает четкий план действий.
А при неработающем нормально парламенте, судах, прессе, во время военного положения, ограничивающего действие и без того несовершенной конституции выработать четкий план действий почти невозможно.
Но и этого мало: необходимо, чтоб этот план был поддержан по меньшей мере большинством. А у нас “публика 73” никуда не делась. Может чуть скукожилась, но осталась в большинстве.
Силовой метод (как его здесь многие называют “хунта”) ? Кто-то серьезно думает, что в армии публики-73 намного меньше, чем в тылу? При этом, если учесть, что за окном война – это не решение.
Ответ очевиден – ответа (пока!) нет.
Ключевое слово ПОКА
Общаемся, думаем, делаем, кто что может, не ср*мся, ищем ответы.
PS
респект Автору
Найбільше виражає власні хвилювання з причини: ‚А як же тепер нам діяти?», це група осіб х, які рівно сиділи на посадах в ГПУ, ДБР, СБУ, СЗР, та ще з десяток державних органів, установ, організацій….
Конституція є, і треба її положення чи норми, виконувати цим посадовцям!!
Бо в іншому варіанті, це буде кваліфікуватися Кримінальним Кодексом України, як АНТИ Конституційний переворот!! А за такі діяння, по голові не погладять…
Наслідки цього, ЯкунОвощ може роз’яснити, з олівцем у руках…
Вихід з цього, Уряд Національного Спасіння України, за підтримки його АВТОРИТЕТНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ, Зіхідними Партнерами!
По іншому, велосипед не поїде… А уже після початку роботи нового Уряду, і попередників заслухають, слідчі відповідних структур під контролем та за безпосередньої участі у цьому процесі, Захисників України з передової!
Ну і далі у правовому полі, але без участі тих, хто з 2019 року, своїми діями/рішеннями, призвів до смертей Українців, як від КОВІДУ19, так і від повномасштабки воєнного злочинця …втрати Півдня… знищення інфраструктури України через відсутність сил та засобі щодо її прикриття! Цього вимагали, норми законодавства!
Наверное 40 лет мало водить Украину по мукам, прежде чем вымрут дураки и рабы.
А неумный народ вымрет естественным образом.
О том горюю постоянно, и только оптимизм ЛО держит в тонусе.
От і мені ті 40 років згадались.. І виглядає, що їх для України замало.
11 листопада 1947 р. в Палаті громад, В.Черчілль:
Багато форм правління випробовувалися і ще будуть випробувані в цьому світі гріхів і страждань. Ніхто не стверджує, що демократія досконала або є панацеєю від несправедливості. Насправді, можна сказати, що вона найгірша з форм правління, якщо не брати до уваги всіх інших, що були випробувані з плином часу. Однак існує думка, і вона широко поширена в нашій країні, що народ повинен бути суверенним, причому спадкоємним чином, і що громадська думка, що виражається всіма конституційними засобами, має формувати, направляти і контролювати дії міністрів, які є служителями, а не господарями.
– кінець цитати –
Ну так громадська думка в Україні і керує міністрами. А як в кого інша думка, то і шлях свій.
Навіть коли ця громадська думка в Україні йде в розріз з конституцією тієї ж самої України ?
Аналогічна ситуація. Різниця в тому, що у 2019 році всі мої друзі перебували на території, як не перебували в зоні окупації РФ.
Але, коли у 2022, за один день (!) війська РФ дійшли до Каховки, а за де-який час були вже біля Енергодару, мій один з найкращих друзів, який мешкав в Енергодарі і працював на ЗАЕС, так і не зрозумів, що його вибір у 2019 році (“дайте йому час, день, тиждень, рік ….”) привів до цієї ситуації.
І що зараз? Мій друг на вільній території України, його жінка в Енергодарі стереже нажите майно.
Ви думаєте, що в його голові щось змінилося? Навряд чи…
Другий приклад: вибори 2019 року, з жінкою йдемо після волевиявлення, назустріч сусіди –
– Ну що, ви проголосували за свого земляка?” (мався на увазі крихітка цахіс)
– Ні
– От ви дурні…
Так хочеться прийти зараз до сусідів та спитати:
– Так хто дурний?
Але все далі впевнююсь, що ..”не поймут-с, …Азіа-с”
мій один з найкращих друзів, який мешкав в Енергодарі і працював на ЗАЕС, так і не зрозумів, що його вибір у 2019 році (“дайте йому час, день, тиждень, рік ….”) привів до цієї ситуації.
І що зараз? Мій друг на вільній території України, його жінка в Енергодарі стереже нажите майно.
========
якщо це Алік то схоже я його таки теж знаю…
там таких аліків, та не тільки в Енергодарі!!! Це не суттєво, хто саме, бо ім’я їм – легіон
30-ти летняя шпана, прячась под юбкой жены от призыва, в восторге от янелоха, что как он смог стать президентом. Их не волнуют последствия! Им важен факт. Смотришь на это животное и понимаешь, что Украина обречена на ликвидацию. Отсутствие системы образования и воспитания принесли свои плоды. Лучшие гибнут, а дерьмо резвиться. Янелоха привели во власть подготовить вторжение и подписать капитуляцию. Подготовку провели папередники – кучма… и порох, своими системными ошибками. Почему оппозиция не подымает вопрос о выборах?
Вы Пороха не пачкайте. Он в тех условиях сделал как никто много. Но даже вы не в состоянии оценить это.
Порох в своё время в тех условиях сделал колоссально много. А условия были аховые. Это действительно так. Но я против того, чтобы из него делать икону. Помнится, примерно год назад, на этом ресурсе я весьма критически отнёсся к Залужному. Тогда на меня попытались здесь наехать, типа – не трогай нашего Главкома. И – что же? Как у меня были вопросы к Залужному по поводу его работы до большого вторжения, так они и остались, и ещё прибавилось. Порох делал ошибки? Безусловно. Вот об этом и надо говорить. Если будем делать из человека икону, то ничего хорошего не получится.
В данном случае это свинство выставлять Пороха в таком ряду виновных. Я сам немало нарекал на неудачные действия пятого. Критиковать нужно, но не пачкать.
А армию сейчас критиковать вообще нельзя. В том числе Залужного, пока он командовал. Мы слишком мало знаем о реальной ситуации, а армия по понятным причинам объясняться не станет
Тут мне возразить нечего. Действительно, ставить Пороха на одну доску с Медведчуком – это ж надо додуматься до этого.
Как описать период правления Зе в одном предложении?
-Два года позора и три года предательств.
“И вторила этому толпа грантоедов-антикоррупционеров, журналистов- расследователей, финансируемых из внутренних и внешних источников, и прочей швали, пролившая ушаты дерьма на Пороха.”
І ось тут у мене з’явилася надія, що нарешті автор зверне з наїждженої за 5 років колії і не згадає про дурний народ і недолугих друзів, а скаже чесно: це була грандіозна за розмахом ІПСО, проведена РФ за підтримкою тодішньої адміністрації США, жертвами якої стали десятки мільйонів українців…
Але, ні. Даремно. Знову вперся в критику недолугих друзів. Шкода😢
Будь народ поумнее, имей он чувство самосохранения, никакая ипсо не сработала бы.
Ишь чего захотели, уважаемый!
Народ, видите ли должен быть умнее…
Народ точно такой же (не хуже), чем в любой другой стране.
Посмотрите на Америку. Неужели влияние Московии на украинцев меньше, чем на американцев?
Но о вмешательстве в американские дела постоянно трубят, а по-поводу украинцев – виноват “мудрый нарид”.
“Тут читать, тут не читать, а тут рыбу заворачивали…”
А вот с вами я не могу согласиться. Действительно, наш народ не хуже, в целом, любого европейского и американского. Но есть нюанс: для такого испытания, которое выпало украинскому народу, просто “быть не хуже” явно не достаточно. Мы далеко не соответствуем тем вызовам, которые перед нами. Это может оказаться фатальным для Украины. Вот почему я всегда говорю, что “стакан наполовину пуст”, а не “наполовину полон”.
Так, а в чём Вы со мной несогласны?
Я ведь не говорил, что украинцы “соответствуют” имеющимся “вызовам”, а лишь только о том, что списывать на украинский народ все грехи – это в стиле жалоб плохого танцора, которому всегда “что-то мешает”.
А куча фанатов Трумпа?
Браво Док. Солідарен. Зазвичай люди бачать в інших себе («в критику недолугих друзів»). Пиняти на недолугий «нарід», то як звинувачувати школяра , що не має дітей і мало заробляє. Він просто ще не «доріс» в своїй свідомості до «дорослого». Самоусвідомленого. Як політична нація українці доростуть, після цієї важкої кризи. Про роль «зеленого буратіни», ще багато буде висновків. Та ось на прикладі Хуйла, можна зробити хоча б такий висновок. Якщо б замість конкретного «мілкого» Путіна, була більш розумна істота і не карманила добутки від продажу нафтогазу, а запустила в розвиток промисловості. То українцям (і не тільки) були б ще більші «непереливки». Це так про неявні причинно наслідкові і як вони відображаються в цивілізації. Тому можу зробити висновок. Дякую, що кацапське «ХУЙЛО», то Путін.
Вітаю шановного Геттописця! Як все знайомо та близько. З однією різницею – перебрався з рідного Донецька на захід країни ще в 2015му році. Більше нема що казати – ви вірно описали цей дурдом.
“Что дальше? У вас есть ответы?”
Вы просто не закончили свою мысль до конца. Не решились? Я попытаюсь это сделать. Украина окончательно состоится как независимое демократическое государство только в том случае, если США и ЕС вдруг решат, что членство нашей страны в ЕС и в НАТО отвечает их жизненным интересам. В любом другом случае Украине гарантирован крах. Когда-то Зе сказал Пороху: “Я ваш приговор”. Украинскому населению это жутко понравилось. Но это безмозглое население не поняло, что слова Зе относятся в первую очередь к ним самим.
“Безмозглому населению” глубоко наплевать, кто ему даст работу, обеспечит сносное существование, развлечения по ТВ, шансон, пиво, сигареты и т.д. Оно и сейчас, в Донецке, не плохо живет. А на свободы и безвиз им вообще начхать. Так что ценности, из-за которыех началась война еще в 2014 году, для большинства населения абсолютно неочевидны. Если бы не было сопротивления со стороны Украины, и кацапы зашли без боев, некоторые из “населения” вообще узнали бы об этом, только когда бы им новый паспорт, с курицей на обложке, выдали.
Я дуже сподіваюсь, що з понеділка це рояльне непорозуміння стане брудом з під ногтей, для міжнародних друзів України.
Митець вже давно сказав словами пророка:
Пророк Самуїл: А шо буде? Нічого не буде – Пі….ц буде!!!
Таке враження, що чим більше технічний прогрес надає можливостей для освіти та пошуку інформації, тім тупіше сапієнси по всьому світові.
Стосовно Зю, повністю згоден з автором, що все було зрозуміло з самого початку. Всі його п’ять років – нічого, що могло б здивувати. Інколи читаю тг канал “печерський холм” – Знаю, це не наші “єноти”, а щось таке ригівське-розумківське. Так от, вони на каналі кажуть, що ніби то існував інший Зю, який зовсім не той що зараз – НЕ вірю!. Це лише неоковирне виправдовування своєї тупості, або хитрості.
Newr : 29th Березень 2024 о 22:52
Всі слова вже сказані:
– єднаємося
– ніяких виборів до закінчення війни
– всі хто проти легітимності Лідора після 20.05.24 – зрадники та ідіоти
—
Схоже, що у Петра Олексійовича все йде “по плану”.
Мабуть, у нього “план” такий…
План, кажете? А може Порошенко “Категорично проти виборів” не тому, що проти виборів, як таких, а тому, що у сьогоднішніх умовах НЕМА ЖОДНОЇ МОЖЛИВОСТІ ПРОВЕСТИ ДЕМОКРАТИЧНІ ВИБОРИ? І проблеми тут не тільки у самому дні голосування – як організувати голосування в окопах, як голосуватимуть ті, хто виїхав з країни, як убезпечити людей від ракетних і дронових атак на виборчих дільницях у тилу, забезпечення присутності спостерігачів на виборчих дільницях (і в окопах також) тощо. А і у самому виборчому процесі до дня голосування – вільна агітація, наприклад, у тих самих окопах або за кордоном, складання і уточнення списків виборців (а тут – раз – і підрозділ перевели в інше місце…). Робота виборчих дільниць з підготовки виборів (а воно треба у військових частинах і хто ті люди, може кроти?). Окреме питання – висування кандидатів. І це лише те, що на поверхні.
Проведення ж недемократичних виборів може мати наслідком згортання допомоги від партнерів.
Можу, звісно, помилятися, але – так бачу усе це без огляду на воєнний стан, Закон України “Про правові особливості воєнного стану”, ст.108-112 Конституції України. (І ст.77 “Стаття 77. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради України.”, згідно якої, вибори до ВР мали відбутися 29 жовтня 23 року). Посилання ж на “п’тирічний термін повноважень” може призвести до колапсу місцевої влади, бо повноваження місцевих рад і голів місцевих громад також “днями” спливуть через той самий “п’ятирічний термін”.
Знов-таки, це – те, що на поверхні. Що ще знає або розуміє Петро Олексійович, мені не відомо. Але відомо, що він набагато краще розбирається у законодавстві, ніж більшість місцевих експертів, на кшталт світанів-швеців, разом узятих.
Та де-кому ж головне – накинути на вентилятор. Бо у них “план такий”.
“Та де-кому ж головне – накинути на вентилятор.”
—
Ага-ага, головне (у Вашому розумінні) – це обісрати того, чиї слова не подобаються.
Якщо Порошенко не розумів, що станеться після передачі влади ставленикам Хуйла, то виникає питання щодо його компетентності. А якщо розумів (і вихвалявся тим, що провів ДЕМОКРАТИЧНІ ВИБОРИ), то з наявною навалою “зеленого” гівна знищенням “вентиляторів” справи не поліпшиш.
Можна, правда, й далі співати: “Всьо харашо, прікрасная маркіза”, але це варіант не для мене.
“Ага-ага, головне (у Вашому розумінні) – це обісрати того, чиї слова не подобаються”.
Повертаю Вам вашу фразу. Бо Вас вона, схоже, стосується більше. Ви, звісно, “у білому фраку”, на відміну від усіх інших (у Вашому розумінні).
Якщо Вам таке цінне досягнення мети усупереч закону, то чому ж тоді Ви особисто не стали у 19-у біля виборчої дільниці і у будь-який не завадили бажаючим проголосувати за зЕ це зробити? Вам Порошенко не давав?
Я бачу, що порівняння Вас з рибками гуппі є образою для рибок.
Ну що ж, насолоджуйтесь своїм сьогоденням! Вам же невідомо, що той, хто забуває історію, не має майбутнього.
І співайте й надалі про “маркізу”, в якої “всьо харашо”.
Чомусь ніхто (можливо й пропустив) не ставить питання, що робити, коли зе почне відверто узурповувати владу, а лише обговорюється те, що буде після 31.03 чи 20.05. А до цього йде. Звернули увагу на послідовність його дій після звільнення Залужного? Очевидно, що зачищає своє оточення з концентрацією в руках свого памперсоносця (за аналогією з чемоданоносцями Хуйла) впливу на стратегічні рішення. Ось за тим дєрьмом треба слідкувати. А щодо ставлення наших захисників до цієї влади, то тривожними є думки, які виникають у виснажених воїнів, що “нехай би вже оркам віддали те, що вони хочуть, аби все нарешті закінчилось”. Ось така у нас шахівниця, і відповіді, якщо хтось їх має, не озвучить, скільки кожного дня відбуваються на ній зміни, які настають за своїми законами: Крокус-Ігіл-таджики-медведчук, тепер вже буде нелегітимний зе + недієздатна ВР. Надія залишається лише на гросмейстерів, навіть декого з них знаємо.
зе почне відверто узурповувати владу
Хоче, але не почне, миттєво відвернеться Захід, зіллють і будуть накачувати Польщу і Балтію. А в середині не так все для нього гарно, Він вже не влаштовує нікого, раша його прибере дуже швидко, якщо все понесеться в провалля приберуть наші, якщо прийдуть наші прибере його оточення. Він свій вирок. У ноього є єдиний вихід йти до Пороха, але він ним не скористається. Бачу так.