Примерно такая же стена обустроена со стороны Израиля, но, как оказалось. она более хлипкая, и египтяне сделали свою домашнюю работу намного лучше израильтян, поскольку южные соседи палестинцев не поскупились обустроить минные поля и прочие сюрпризы, которые должны замедлить продвижение палестинцев до подхода танковых подразделений. А на заглавном фото к этой части – танк Абрамс, который входит в подразделения, прикрывающие именно палестинскую часть границы Египта. 

И заметим, население сектора Газа до 7 октября прошлого года составляло примерно 2,5 миллиона жителей, а Египет имеет стомиллионное население и потому такие меры предосторожности могут быть обусловлены только пониманием угрозы, которую несут соседи-мусульмане. Как видно, эту угрозу они оценили более высоко, чем израильтяне, поскольку Египет предусматривает разные варианты развития событий. В частности, прямо сейчас там готовят площадку, на которой могут быть размещены около 100 тыс человек. Она обносится семиметровой  стеной, рядами колючей проволоки, минными полями и другими архитектурными излишествами. По крайней мере, так все выглядит со спутников, а разные источники говорят о том, что все делается в крайне высоком темпе.

Точной информации о том, каково назначение этого «кармана» пока нет. Неофициально говорят о том, что в случае полного кризиса, Египет будет готов запускать в эту зону порции беженцев, но только тех, которые сами хотят выбраться в другие страны и которых эти страны готовы принять. У себя их оставлять никто не собирается даже в небольшом количестве. Но это – слухи, а губернатор Северного Синая в интервью саудовскому телеканалу «Аль-Арабия» опроверг сообщения о строительстве лагеря для палестинцев, заявив, что вблизи границы проводится только инвентаризация домов, разрушенных во время столкновений, которые несколько лет назад вела египетская армия в борьбе с террористами «Исламского государства», действующими на Синае.

Независимые эксперты же уверены в том, что Египет готовит план «Б», на случай негативного развития событий и что именно такие строительные работы говорят о том, что, наверное, Каир получил какие-то предварительные согласования от каких-то стран, готовых принять палестинских беженцев. Вслух об этом никто не говорит и более того, ряд арабских стран уже заявили о том, что палестинцам следует оставаться на месте и наводить там порядок своими руками и в общем, есть вполне правдоподобная версия того, почему так происходит, и почему Египет предпринимает более решительные пограничные меры, чем Израиль.

Те, кто бывал Шарм-аль-Шейхе, на юге Синая, прекрасно помнят о том, что на выезде из международного аэропорта, стоит стационарный блок-пост египетских военных, с пулеметами и всем прочим и наверное, по пути в отель все видели хотя бы один мобильный пункт проверки документов. Гиды поясняют, что военные обеспечивают безопасность курортного города от угрозы нападения террористов. Ну а террористы туда как раз и проникают из Газы, а не с территории Израиля. Египтяне это прекрасно знают, как знают и то, что в Газе с детского возраста прививается вкус к терроризму и что подростки – уже готовые террористы с промытыми мозгами и им эта публика даром не нужна.

А ведь федерация – слепок террористической Газы с промыванием мозгов детей. То есть, это – экзистенциальная угроза, и тем не менее, зеленые разоружали нашу армию, разминировали наши дороги, а Ермак регулярно хвастался тем, как лихо он отводит наши войска с укрепрайонов у линии фронта. Ну и конечно, Арахамия с его бодрыми речами о том, что войска надо разводить, несмотря на обострение ситуацию. И всё это до сих пор сидит на рыбных местах, а не на шконках…

24 коментар до “О стенах на границе (Часть 2)”
  1. Во как? Началось всё с “религиозной войны”…
    Давайте возьмём текст Корана, давайте просмотрими истрию мусульманских стран – всё по-быстрому. Докладываю: выбросив из Корана явный мистицизм-фэнтэзи, сразу виден мощный и уверенный Социалистический манифест. Вы все конечно же помните о Коммунистическом в 19 веке. А этот был в 7 веке, при распаде Восточной Римской империи, когда гопники из пустыни решили, что пробил их час.
    Особенно демонстративно вот такой не красный, а зелёный Социализм виден в Иране прямо сегодня. В мечетях там обычно немного людей и они более-менее спокойны. А на улицах, в подворотнях, в забегаловках, в магазинчиках и т.д. – СССР 1950-ых годов. Тут можно перечислять весьма много: портреты руководителей, лозунги на плакатах и всякие группы демонстрантов, за каждым пятым словом звучит “революция”, а девицы из непростых семей вообще без тряпок на голове ходят по центральным улицам городов и т.д.
    Иран это матёрая социалистическая страна с добавками собственности и прочего, но ведь и Китай с добавками. Понятно, что социалисты-коммунисты без врагов, репрессий, а затем и войны жить не могут.

  2. А хіба зелена шобла прийшла до влади не за підтримки кремлівського х@ла? Тому і працюють на кремль та власний карман.

  3. Первое без чего не могут жить социалисты – это без капитализма и его денег. А вот на пути к этой шалости и происходят “поиски врагов, репрессии, и войны”.
    P. S. Коранобиблейские рамсы никаким образом не трутся за эфемерные -измы, им это нахер не нужно, там базар только один – за бабки. А остальное – это для дремучих лохов (зачёркнуто) мечтателей.

  4. Немного не в тему, но очень приятная новость. ВСУ ликвидировали двух омерзительных пропагандонов русни – Пореченкова и Корчевникова! Слава ВСУ!

    1. Це фейк. І один і інший продовжують ненавидіти Україну та українців і закликають вбивати та знищувати нас.

  5. “зеленые разоружали нашу армию, разминировали наши дороги, а Ермак регулярно хвастался о том, как лихо он отводит наши войска с укрепрайонов у линии фронта”

    Так всё правильно! “Кто девушку… и так далее”.
    Для чего (и главное кем) поставлены, так они и действуют. А все эти разговоры о быдле, для которого “хоть поржём”, – это для прикрытия основной целенаправленной деятельности.
    Недавно в Интернете попалось откровение одного московита, который в числе прочего произнёс давно известный факт о том, что “учителя” (т.е. работники школ) всегда занималиь “вбросами” во время избирательных кампаний. Но именно это всегда было и у нас! А тем более, когда идиотам пообещали “четыре тысячи баксов”. Так что там запросто могло быть не “73%”, а все “146%” (кстати различие РОВНО в два раза – почему-то никому не бросилось в глаза).
    С таким же успехом можно говорить о том, что и Залужного вместе со всем руководством ЗСУ отстранили не непосредственно ставленники “рускага мира”, а “мудрый нарид”, прикрываясь теми самыми “73%” (или сколько они там себе нарисовали).

    1. Між іншим, і виборчі дільниці часто влаштовують саме у школах. І рулить на них керівництво шкіл. В тому числі тією частиною технологій фальсифікацій, яка відбувається безпосередньо на дільницях.

      1. Не пишіть дурнІ!
        За ВСЕ відповідає голова ДВК, а не якийсь директУр чогось. Так, директори шкіл можуть випихувати учІлок йти на вибори у якості членькинь ДВК, заробляти грОші.
        Задля запобігання фальсифікацій – запрошую панство прийняти участь в наступній виборчій компанії. Якщо доживемо до такого.
        Щодо фальсифікацій. Невже Ви не вірите в дУрість тих 73%, яким Порох надзюрив у кампот, убив брата бЄні, наживався на війні, ect…

        1. Ні не вірю!
          І маю для цього неабиякі підстави.
          Наведу Вам тільки те, що й так було оприлюднено. Аваков вихвалявся, що перемога Шмарклі-членограя – це заслуга його і Коломойського. Аваков – єдиний, кого “зелені” залишили у міністерському кріслі.
          Це на поверхні, але є дуже багато чого, що оприлюднювати зараз немає сенсу.
          Єдине, що знаю – фальсифікація була дуже значущою, а вплив Московії – набагато більшим, ніж на вибори в Америці у 2016-му.
          А вірити мені чи ні – це вже Ваша особиста справа.

          1. Ні не вірю!
            І маю для цього неабиякі підстави.
            Єдине, що знаю – фальсифікація була дуже значущою, а вплив Московії – набагато більшим, ніж на вибори в Америці у 2016-му.
            А вірити мені чи ні – це вже Ваша особиста справа.

            До чого тут віра?
            Фальсифікації ніяк не відміняють того факту, що навіть зараз багато хто вважає Зе найкращим президентом, й збираються голосувати за нього у наступних виборах.
            Можливо, що з фальсифікаціями боротися простіше, ніж з дурнями…

        2. Можливо. В мене маленький досвід участі в цьому процесі, тому вибірка може бути дуже зміщеною.

    2. Не совсем точно описана ситуация. Приход к власти Порошенка и команды (не все были единомышленниками, да и у самого Порошенка был блок) сдвинул с насиженных мест немало окопавшихся при кормушке. Хаотическая мобилизация (Украина ни одного дня не готовилась к войне, соответственно и подготовка к мобилизации не велась), необходимость отправки на передовую неподготовленных подразделений и частей (из-за отсутствия боеспособной армии и подготовленного резерва – за такую власть “мудрый нарид” все годы и голосовал) тоже не способствовали популярности Порошенка среди избирателей. Может кто и забыл, но люстрация в МВД тоже дала массу недовольных. Все эти действия были необходимы, но популярностью не пользовались. Были также ошибки с подбором кадров, межпартийные договорняки (коалиция, не забываем), было непонимание важности пропаганды и контрпропаганды. И тут вышел актер, который хорошо поставленным голосом убедительно заявил, что “надо просто прекратить стрелять” и прочую чушь. Часть народа поверила, часть захотела взять реванш за утерянные кормушки – вот и получили мы результат. Конечно, правильно организованная пропаганда “мышебратьев” этим воспользовалась и отыграла профессионально.

      1. Украина ни одного дня не готовилась к войне … тоже не способствовали популярности Порошенка среди избирателей.
        Якщо людина пише, що при Порошенко Україна не готувалася до війни – то вона або свідомий ворог, або особа з промитими мізками, нездатна думати самостійно та сприймати факти.

        1. шановний ЯрославКо
          ви неуважно читали текст.
          мова у дописувача йшла про те що ДО 2014 року Україна не готувалася до війни з кацапіею.
          так що ваш постріл – собі в ногу.
          ну то таке- всі ми іноді помиляємося.
          головне визнавати помилки аби їх не повторювати.
          на жаль мудрийнарід до цього ще не дорос а це значить що знов й знов будемо вивчати старі завдання історії та розраховуватися за це кров’ю найкращих.
          якось так…

          1. SoldatYdachi – я декілька разів перечитав допис, перш ніж прокоментувати. В одній фразі змішано все – тому спеціально додав цитату, з початком та закінченням. Хіба є якесь розмежування в реченні – це мова про часи до до війни, а це після початку? Ні. Та й взагалі допис починається з “Приход к власти Порошенка …” – тому тут без варіантів.
            Втім, якщо я помиляюся – нехай автор сам про це скаже. Я тоді вибачуся, якщо він почувається ображеним. Й побажаю надалі висловлювати думки більш коректно. Бо образи будуть заслужені.

          2. “Все идут не в ногу, один я в ногу” (с)

            Ну вроде как все поняли правильно что было сказано.

        2. “Якщо людина пише, що при Порошенко Україна не готувалася до війни”

          ДО Порошенко – идется о событиях 14-15 годов. Порошенко пришлось играть теми картами, которые ему достались.

  6. Пригадується, що одного разу пан Яценюк вже будував якусь там стіну. Хотілося б уточнити, наскільки допоміжною вона виявилася під час московитського вторгнення. Дивно, що навіть москалі її жодного разу не показували.

    1. Як показали подальші події – добре, що почали будувати, й дуже погано, що не закінчили.
      Більше того – потрібна не просто стіна, а повноцінні фортифікації, рови з крокодилами, мінні поля тощо.
      Відгородження від орди – це той напрямок робіт, де ініціатива заслуговує максимальної уваги, а той, хто втілює – заслуговує подяки.

      1. Шановний ЯрославеКо, тут відповідаю на Ваш коментар:
        “До чого тут віра?
        Фальсифікації ніяк не відміняють того факту, що навіть зараз багато хто вважає Зе найкращим президентом, й збираються голосувати за нього у наступних виборах.
        Можливо, що з фальсифікаціями боротися простіше, ніж з дурнями…”
        —-
        1. Не буду поглиблюватися у те, що значить віра взагалі, але я казав саме про підміну результатів виборів-2019. І одна справа весь час триндіти про “73%” і жалітися на “поганий народ”, а інша – розуміти, що “зелене” кодло отримало владу в Україні в результаті ефективної спецоперації країни-агресора.
        2. “Багато хто” – це скільки відсотків? Порахуйте, який відсоток українців вийшли на Майдан у 2014-му. Буде значно менше не тільки 25%, але й 16% (результат Порошенка у першому турі). Так що “багато” – це не показник.
        3. Неправда! Боротися з фальсифікаціями значно складніше, ніж з дурнями, тому що через фальсифікації навіть розумні втрачають здатність боротися. А дурні якраз завжди йдуть за тими, хто на той момент захопив їх увагу і щось пообіцяв – цією категорією дуже легко маніпулювати, треба тільки зняти “білі рукавички” і не зважати на “процедури”, які обмежують можливість захисту від ворога.

        1. Vadym Kuzmenko :
          1. Зелена пліснява (так мені здається точнішим) отримала владу в результати фальсифікацій та дурнів.
          Якщо ви вважаєте, що були тільки фальсифікації, а виборці були розумні та свідомо зробили свій вибір – я прийму вашу думку, хоча й не погоджуся з нею.
          2. Навіть один прихильник Зе після двох років з повномасштабного вторгнення – це вже багато. Але він не один. Тому можете вважати це не показником, не процентами, не статистикою тощо – але це дуже суттєвий чинник, який досі впливає на країну. Яка різниця, скільки процентів дурнів тягне у прірву – 5%, 73% чи 144%? На сьогодні точна цифра не має значення – бо на їх совісті вже є жертви, й будуть ще.
          3. Можливо. Не бачу можливості сперечатися за відсутності доведених фактів.
          ***
          P.S. Я вибачаюся, але на мою думку принципових розбіжностей у поглядах між нами немає, хоча місцями й сперечаємося. Тому мені соромно використовувати Лінію оборони як міні-чат для обговорення таких собі подробиць, які, як мені здається, не цікаві іншим. Тому, якщо ваша ласка – я на цю тему надалі писати не буду. Відповідь, звичайно, уважно прочитаю, якщо ви буде вважати за потрібне відповісти.

          1. “Я вибачаюся, але на мою думку принципових розбіжностей у поглядах між нами немає, хоча місцями й сперечаємося.”

            Це повністю відповіднає і моїй позиції.
            Дякую!

          2. Мне очень разостно слышать такую позицию!
            Гораздо лучше чем “все против всех”.

Коментарі закриті.