ИНДИЯ
В это же самое время начался процесс вытеснения на другой стороне земного глобуса – в Индии. Как известно, эта страна стала крупнейшим потребителем российской нефти, после введения год назад, санкций на жижу из федерации. Объемы закупок этой нефти ринулись в космос и по своим объемам переплюнули даже то, что закупал Китай. Но ситуация начала меняться и здесь, пусть еще не самым коренным образом, но все же.
Недавно мы писали о том, что в районе Шри Ланки дрейфует несколько танкеров с российской нефтью, которая была предназначена для разгрузки на индийских терминалах. По предварительным данным, индусы отказались принимать суда, попавшие в санкционный список США. Дешевая нефть – соблазнительный товар, но не настолько, чтобы потом получить себе санкционные проблемы от США. Но чуть позже, именно эту версию вытеснила другая, а именно – невозможность проведения платежей по уже устоявшейся семе.
Что бы это могло означать – сказать сложно, но скорее всего, таким образом пояснили тоже самое, ведь за разгрузкой нефти следует ее оплата, а таким образом замыкается сделка купли-продажи, в результате чего происходит подтверждение факта обхода санкций. Именно с этого момента и начинаются проблемы, глубину которых даже представить себе сложно. Ведь одно дело, когда речь идет о стране-изгое, которая плюет на любые нормы и правила, поскольку в этом случае она уже ничего не теряет, и совсем другое, когда речь идет о предприятии страны, которая нормально интегрирована в мировую экономику.
Что касается Индии, то она многократно увеличила потребление нефти потому, что у нее имелся резерв мощностей собственных нефтепереабатывающих заводов, что позволило резко нарастить производство нефтепродуктов, которые пошли в страны Запада. По сути, пусть и на российской нефти, но индусы активно отжимают у москвы остатки ее белого рынка нефтепродуктов. Так что в этом плане Дели есть что терять. Понятно, что они играют на грани, но сваливаться в яму непредсказуемых последствий им явно не улыбается.
И вот сейчас стало известно о том, что те самые суда, которые ждали разгрузки в индийских портах, ушли в неизвестном направлении, а индусы комментируют ситуацию несколько иначе и явно – обтекаемо, но тем не менее, то, что они выдают для прессы – вполне удовлетворительно. А пресса пишет такое:
«Два крупнейших государственных индийских НПЗ — Indian Oil Corp и Bharat Petroleum Corp — планируют приобрести 2 млн баррелей у саудовской госкорпорации Saudi Aramco с поставкой в феврале. Indian Oil обратилась к Эр-Рияду, а также рассчитывает на дополнительные поставки нефти из Западной Африки вместо российского сорта Sokol…»
В результате, не было разгружено как минимум 6 млн баррелей Sokol в ноябре и декабре: танкеры с нефтью, которая добывается на Камчатке, неделями стояли на рейде у берегов Южной Азии, ожидая разгрузки, а затем уплыли к новым покупателям. Москва поясняет это тем, что не смогла открыть счет в Объединенных Арабских Эмиратах, чтобы индийские клиенты расплатились в дирхамах. Но министр нефти Индии Хардеп Сингх заявил, что проблема с российской нефтью не в платежах, а в ценах: скидки на Sokol резко уменьшились, и НПЗ предпочитают других поставщиков.
Объемы закупок в россии — это «просто функция от цены, по которой готовы закупать наши заводы». По его словам, саудовская нефть отвечает индийским запросам: в январе королевство объявило о скидках для клиентов во всем мире, а для стран Азии уменьшило цену на $2 за баррель по своему основному сорту Arab Light.
Очевидно, что москва слишком долго демпинговала нефть из залива и в общем, было довольно интересно наблюдать за тем, когда там кончится терпение. Ну и плюс к тому, дедушка Джо пусть и не так быстро, как хотелось бы нам, все же закручивает гайки и это работает. Ну а в общем, помойку постепенно вытесняют из тех мест, где недавно она имела отношения «по деснам» или даже монополию на поставки будь то газа, нефти или оружия. Как ни крути, а поле деятельности для лаптей, неуклонно сужается и тот рынок сбыта, который им принадлежал априори, постепенно дерибанят другие товарищи. Такого «отрицательного роста» не было даже при совке. Как ни крути, а он свои рынки сбыта постоянно расширял. Так что любителям вкусного пломбира и колбасы по 2.20 есть о чем задуматься.
А “любителям” следует напомнить, что в комплекте с пломбиром обязательно идут продуктовые карточки. И заборы из колючей проволоки.
Е бізнес-план для кацапів.Видавати взимку усім зарплатню нафтой-нехай ій обігріваються,а як потеплішае платити газом-нехай роблять газовані,тонізуючі напоі “Байкал -Наш” чи, “Тамху…(н)”.
самый неудовлетворительный по скорости процесс вытеснения совка/русни происходит в головах.
Как во всем мире, так и в Украине
Медленно. ОЧЕНЬ МЕДЛЕННО!
А в головах процеси взагалі повільні, ще повільніші-в душах.Якщо взагалі відбуваються…
Саме так. Оскільки декілька десятиліть в оті самі голови, про які ви кажете, втиралось , вбивалось і впихувалось таке, що для нормальної людини, то ні на яку голову не налазило.
Але.
Повторене тисячі разів, воно закарбувалось практично на рівні інстинкту.
Всі вони однакові.
Всі хочуть до корита.
І так далі , і тому подібне.
Ця робота велась довго. Дуже довго. Практично всі тридцять років.
Та де там. майже сотню років тільки більшовиками та їх посіпаками…
Вишкрібати це треба буде і довго і наполегливо і досить обережно…
Наскоками і кавалерійськими атаками,то так не вийде. І час потрібен і розум.
так отож…
загалом, як кажуть лікарі, скільки часу хворобу набував, стільки її й лікувати треба
А ось ще цікаве з міжнародної панорами.
Зашкварилася новозеландська партія Зелених, а конкретно одне з облич партії Голриз Гахраман. Спочатку трохи передісторії, щоб розуміти про кого саме мова. Ця партія колись справді була “зелена”: пташки, травка і свіже повітря і все таке. Потім поступово воно виродилося в таку собі типову партію “за все добре, проти всього поганого”, ну а в останні роки вони вже повністю скурвилися в радикально-лівацьку партію. Тобто оте все “багаті грабують бідних”, “кривава ізраїльська воєнщіна не дає чумазим-худим палестинським діткам грати у футбол і вбивати людей, які їм не подобаються”, “Новій Зеландії не потрібна клята Америка, а Азіопа наше все”, “не жінки, а люди з менструаціями” та інше ментальне лайно. Травка якось відійшла на третій план, проблеми трансів на перший. Сказати що вони не партія зелених, а партія червоних, то не помилишся. Все це нелогічне божевілля почалося з просування у партійних ланках декількох молодих і дієвих “людей з менструаціями”, одною з яких була та Голриз. Якщо перефразувати відомий твір, то вона себе позиціонує, як “гігант мислі, мати новозеландського гуманітазізма. Общество мєча і орала. Восток нам паможет…”. Голриз за походженням іранка, батьки якої втекли в 90ті в НЗ і якимось чином отримали статус біженців, хоча історія їхнього переїзду більше схожа на звичайну міграцію. На цей біженський статус вона часто-густо посилається, бідкаючись на свої “митарства” і змахуючи сльозинки з щок, коли треба викликати жалість. За освітою – юрист, за покликанням – захисник слабких і знедолених. Поєднуючи освіту та поклик, вона захищала, як адвокат і представник ООН на загальних засадах, людей яким висувалися різні міжнародні звинуваченням, мовляв кожна скотинка має право на адвоката. Коли її спитали, а як так сталося, що ті “знедолені”, яких вона захищає, виявляються якимись нечуваними людожерами, винними у геноциді сотен тисяч руандійських тутсі, вона відповідала, щось в дусі знайомого нам “а не всьо так адназначна і ваабщє ізвєргі тоже люді”. А Твітер був тим майданчиком, на якому вона всіх моралізувала, травила тих, хто не вважає 150+ видів статі чимось здоровим, і боролася до піни у роті проти “мови ненависті” та за рівність прав. Авжеж, коли почалося повномасштабне ороче вторгнення, партія зелених вичавила з себе щось “Мизамир. Невсьотакадназначна.”, потім правда видалили через день чи два, коли їх в комментах нафо з лайном змішало. Ну а як пішов замес на Ближньому Сході, вся ця гамула з витріщеними очима виперлася на буйні мітинги, де рвучи на собі тєняшки і ламаючи об асфальт балалайки, вимагали інтифаду. Про “мову ненависті” якось комфортно забули, авжеж. Думаю, вже зрозуміло що більш скаженої і лицемірної курви знайти важко.
А тепер про зашквар. Підловили цю Голриз на шопліфтігу, тобто крадіжці в магазині одягу. На хвилинку – вона член парламенту! Магазин не дешевий, кожна рогожка там коштує тисячі доларів. Судячи з всього випадок був не поодинокий і власники магазину все це бачили і обережно складали до купи. Натягала вона звідти тисяч на 15, а декілька днів тому все це виплило на поверхню і винесли це все на публіку саме власники бізнесу. Схоже мирно залагодити проблему вони і не збиралися, бо розуміли, якого саме крокодила впіймали за ніздрі. Ця краля у білій бальній сукні гепнулася зі свого не менш білого коня моралізаторства прямо в рідну багнюку. Можливо це навіть ще не все, бо борцунья за права знедолених Голриз навіть втекла з країни (“живимі ми ім нє сдадімся! Ви умєєтє стрєлять? Я дам вам парабелум”). В партії її позбавили всіх постів і намагаються відхреститися від неї всіма силами. Така собі небесна кара на обличчя всього цього оонівського лицемірства і лівацьуого маразма, згодованого на орочі срібники. Бачити як її віртуальну недихаючу тушку тягають баграми і шпиняють ногами у Твітері – то окреме задоволення. І як тут не згадати Шуру Балаганова, який спалився на крадіжці одного рубля сімдесят копійок зі словами “Та шо ж таке.. Вєдь я машинально”. Тупішої ситуації просто важко вигадати. А Орбанам, Гутеррешам, Трампам приготуватися.
Max, дякую, дуже цікаво і дотепно подано
Не все жители Индии – Индусы.
А в головах процеси взагалі повільні, ще повільніші-в душах.Якщо взагалі відбуваються…