Пристрасті по НАБУ

Сегодня вокруг НАБУ и САП разгорелись нешуточные страсти, причем, сразу по двум направлениям. Первое направление – СБУ проводит задержания и обыски у представителей этих структур и утверждает, что громит российскую агентуру, при этом демонстрируются некоторые доказательства связей отдельных сотрудников с лицами, уличенными в работе на противника. Второе направление – ВР проголосовала за поправки в действующее законодательство, которые фактически убили независимость этих антикоррупционных структур.

По этому поводу будут высказываться разные точки зрения, но я выскажу свою, которую вряд ли кто-то будет озвучивать еще. Начну с того, что проголосовала ВР, а вернее – зеленое монобольшинство. Ни для кого не секрет, что эта шайка, собранная по принципу трускавецкого спецотлова, будет обслуживать нынешнюю власть и штамповать то, что что им скажут, даже не вникая в то, о чем идет речь. Более того, если бы случилось чудо и они прочли бы то, за что они давят «зеленую кнопку», подавляющее их большинство просто не поняло бы, что означают эти сочетания букв. Ведь всем прекрасно известно, что за шлак избрали те, кто действовал по принципу «хоть поржом».

И вот именно этот момент – крайне неприятный с чисто инстуциональной точки зрения. Если уже есть НАБУ и САП, они должны быть независимыми, а если их вводят в подчинение генеральному прокурору, то смысл их существования пропадает полностью. Как мы помним, создание этих структур было одним из требований ЕС для того, чтобы одобрить безвиз для Украины. И поскольку структура была создана, то ее статус нельзя было трогать в принципе. Если кого-то попалили на связях с москвой – надо паковать без вопросов, но изменение статуса структур – совсем другое дело.

То есть, здесь речь шла о форме, но форма – ничто, без содержания. Скажем так, по работе мне довелось общаться с людьми, которые лично знали еще самый первый состав указанных структур и еще до того, как они начали функционировать, а только формировали кадровый состав, практически все говорили о том, что это будет синекура, а сам антикоррупционный инструмент получится мертворожденным. Туда попали настолько яркие персонажи, имевшие шумный бэкграунд, что все напоминало назначение лисы для охраны курятника.

Собственно говоря, эти пророчества оказались верными буквально во всем. Бездарная и безрезультатная деятельность этих структур стала очевидной. Не стану перечислять позорные провалы этих организаций, но просто скажу о том, что за все время своего существования, они не смогли выдать ни единого громкого дела. Бездарные и безолаберные сотрудники клепали такой ширпотреб, что он разваливался даже до суда. То есть, более бесполезной и бестолковой структуры, с огромными зарплатами ее сотрудников просто сложно представить. Проще говоря, ни НАБУ, ни САП так и не запустили свою настоящую работу и действительно превратились в синекуру, которая давала хорошие заработки, открывала нужные связи и теперь – дала бронь от мобилизации.

То есть, наполнение этих структур было всегда отвратительным и они просто не должны были работать с таким персональным составом. Если бы в них привлекли иностранных специалистов, чтобы варяги могли работать, используя свой отдельный статус и широкие полномочия, то посадки шли бы просто конвейером. Ну а для постороннего и неискушенного наблюдателяьэти структуры оказались абсолютно бесполезными, поскольку рост коррупции только при зелени, уже переплюнул то, что было при Януковиче и в результате – полный ноль. Коррупция растет, НАБУ – жирует. 

Именно поэтому не могу без смеха читать речи Гончаренко, рассказывающего о том, что все это происходит потому, что НАБУ вышла на «кошелек» найвэлычнийшего и планировала его задержать и допросить. Вдумаемся в саму формулировку этой истории. НАБУ ничего не делала долгие годы, а тут у нее хватило духу замахнуться на такие фигуры? А что же Ермака с его братом не упаковали за продажу должностей? Кишка тонка, а на кошелек зимленского кишки хватило? В моем возрасте с таких историй даже не смеются.

Но на это можно посмотреть и с другой стороны. Да, кремлевскую агентуру надо выжигать каленым железом и тут нет двух мнений. Но если бы СБУ в понедельник пришла с обысками к сотрудникам ОПы, начиная с самого жирного крота, а во вторник – в НАБУ, я бы аплодировал стоя. А так, все это выглядит совсем не комильфо. Но с другой стороны, СБУ громит врага на его территории, одной только операции Паутина достаточно для того, чтобы снять перед этим шляпу. А что НАБУ сделала в этом направлении? Ну а то, что в этих мероприятиях принимало участие ДБР, только усугубляет ситуацию, поскольку именно оно точно сработало на руку агрессору, обездвижив системы ПВО южного, стратегического направления. И главное, что после начала вторжения, виновных в этом так и не наказали.

В общем, все это выглядит уныло и тупо, но еще тупее будет выглядеть тот, кто сейчас начнет рубить на этой истории свои политические дивиденды. Как-то так.

35 коментар до “Страсти по НАБУ”
  1. В последнее время сложилось у меня такое мнение, что нынешняя Украины разделена на три части.
    1. Зеленская кодла власть и силовики.
    2. Население в изгнании в странах Европы. Есть большое опасения, что вернётся обратно меньше половины.
    3. ВСУ которые показывает чудеса военного дела и переписывает науку побеждать на новый лад. Военная Разведка, волонтёры и Порошенко. Причем третья часть к сожалению в меньшинстве перед двумя первыми в списке. Остался открытым вопрос – кто, чем , когда будут утилизированы персонажи из первого пункта. Ибо первые множатся и жируют, а у третьих заметно снижается численность.

  2. Петро лично воздержался при голосовании. А в его фракции были как те, кто за, так и те, кто против.
    Не часто такое увидишь.

    1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=32008
       
      Причому в «Європейській Солідарності» проголосували «за» троє з 27 (тобто, 11 %), а в «Голосі», який тут як тільки не поливають, — лише одна з 20 (5 %)…
       
      А ще в «Європейській Солідарності» проголосував «за»… Мустафа Джемілєв. Добре хоч Ахтем Чийгоз утримався.
       
      P.S. Про «Юльківщину» я мовчу. Це традиційний розсадник корупціонерів та вурдалаків (на кшталт Лозинського).

  3. > То есть, здесь речь шла о форме, но форма – ничто, без содержания.
     
    Вам, як правникові, звісно, видніше. Але… це в ідеалі мають бути українські організації, а який матеріал для їх наповнення є в Україні? Випускники «академії» Підрахуя, так? Ну, трохи з Могилянки… Чи таки є?
     
    > Если бы в них привлекли иностранных специалистов, чтобы варяги могли работать, используя свой отдельный статус и широкие полномочия, то посадки шли бы просто конвейером.
     
    На мій хлопський (не фаховий) розум це теж був би ідеальний варіант, але… Але ми, українці, повинні вирости самі. Так, нас тягнуть і штовхають у цивілізованому напрямку зростання, нам викручують руки, щоби змусити зробити хоча би форми, які ми мали би шанс наповнити конструктивним вмістом… Європа вже зав’язала з колоніалізмом. Не прийдуть більше з Данії Рюриковичі, не прийдуть більше з Австрії Габсбурги, і не візьмуть все на себе. Треба рухатися і самим.

    1. > Європа вже зав’язала з колоніалізмом. Не прийдуть більше з Данії Рюриковичі, не прийдуть більше з Австрії Габсбурги, і не візьмуть все на себе.
       
      Бачу з інших ниток обговорення, що цю думку варто розкрити докладніше.
       
      Європа вирішила, що більше не «ощасливлюватиме» всілякі джолліджінкії встановленням їм ззовні власної системи юстиції (англ. justice, досл. укр. «справедливсіть»). Бо вони, бач, вважають, що їх пригнічують. На здоров’я. До побачення!
       
      Але Україна — не в Африці, як Джолліджінкія, Україна — на краю Європи. А Європа (Європейський Союз) вирішила, що будь-яка географічно європейська країна має право претендувати на приєднання до них, якщо відповідатиме Копенгагенським критеріям, тобто буде і ціннісно європейською.
       
      І що же? Україна почала претендувати на те, що вона таки цього прагне. І їй не стали встановлювати верховенство права ззовні, їй дали інструменти. Ну як дали… їй викручували руки, щоби вона їх взяла. І що зробила з цими інструментами Україна? Вона повелася з ними як мавпа з окулярами: https://казка.укр/mavpa-i-okuljary.html

  4. А щодо політичних дивідендів, Гоначенка там, чи ще когось, хто не мовчатиме… Той, хто щось робить, робить також і помилки. Здається, Митець про це достатньо чітко сказав:
     
    https://www.youtube.com/watch?v=n7KIIRfQNlU
    > Справа в тому, що ми всі хочемо, щоб наш начальник був такий справедливий, як Ісус Христос, красивий, як Ален Делон, щоб він був бідний, як Робін Гуд, але щоби він все роздавав. І ще ми хочемо, щоби він був майже янголом, і щоб був талановитий, такий як Наполеон. Такого не буває. Не буде такого. …

  5. Дивіденди треба накопичувати… Що там би собі не мріяли у “офісі”, ресурсів для керування “хаосом” у них недостатньо. Інформаційні примітиви вже не спрацьовують. Потрібна ідеологія, з цим у них туго.

  6. Тот случай, когда, казалось бы хорошее дело – разгон зажранных дармоедов, зелень произвела наиболее омерзительным способом. Остальные мысли формулируются только и исключительно в формате неприемлемом не только на ресурсе, а и вообще в сколь нибудь цивилизованном обществе.

  7. Если бы о необходимости существования какого либо госучреждения мы бы делали вывод по эффективности работы его сотрудников, у нас бы власти не было от слова совсем. Но я хочу сказать не об этом: создание независимых от власти органов борьбы с коррупцией было необходимым условием евроинтеграции Украины, в частности безвиза, который поставил нам Запад. Поэтому отдать их под управление карманному прокурору, как его называет сам Зеленский, означает очередной плевок хрипатого поца в сторону наших союзников. Грузии за аналогичные поступки сказали о Европе забыть и надолго. Нам это сейчас “на часі”?

  8. 🍁 У цю гру можна грати вдвох.
    Якщо прийняття та підписання 12414 на часі, то і критика влади на часі.
    На часі корупційні викриття. На часі політична конкуренція та опозиція.
    На часі обʼєктивно оцінювати неефективність наближених.
    На часі протести.
    Все це за один день стало на часі
    А влада втратила можливість називати тих, хто публічно критикує її, агентами Кремля. Бо сама виглядає такою.
    Молодь кричала сьогодні на акції протесту «Зеля чорт!» Та сама молодь, яка ще позавчора була прихильницею президента .
    Один день. Один закон. Один підпис.
    © Via Агія Загребельська.

    1. Libra :
      Якщо прийняття та підписання 12414 на часі, то і критика влади на часі.
      На часі корупційні викриття. На часі політична конкуренція та опозиція.
      На часі обʼєктивно оцінювати неефективність наближених.
      На часі протести.
      Все це за один день стало на часі

      В моєму розумінні якщо в країні працюють закони – то кількість та назви органів не принципові. Якщо закон НЕ працює – то байдуже, як переставляють ліжка, які створюють антикорупційні ради, кому підпорядковують та як називають.
      За шість років було багато причин протестувати. Конституцію та Закон порушували постійно, часто показово-демонстративно.
      Але іронія в тому, що народ вийшов захищати не Червіньских/Порошенко/опозиційні ЗМІ/волонтерів тощо, а вийшов за ще один корумпований орган, який по факту не діяв.
      На часі було вже давно… й не зараз. Раніше писав, що люди мають дозріти до змін. До людей має дійти.. ну, дуже багато речей, не буду перераховувати.
      Просто процитую пана Olexa: Але ми, українці, повинні вирости самі.

      А цей протест за НАБУ відволікає, та спрямовує народ в сторону, бо на мій погляд НАБУ – це одна з декорацій корумпованої влади. Можливо, це буде повінь, яка зачепить все. Але сумнівно.

      1. > А цей протест за НАБУ відволікає, та спрямовує народ в сторону, бо на мій погляд НАБУ – це одна з декорацій корумпованої влади.
         
        Ні, це був один із механізмів декорумпування України, нав’язаний з боку ЄС, до якого Україна удає що прагне. Але Україна перетворила його на декорацію. Спочатку шляхом просот незастосування належним чином, а тепер і шляхом унеможливлення належного застосування.

        1. Я так думаю, те, що НАБУ фактично скасовують – дуже погано. При тому, що до сьогоднішнього НАБУ в мене ніякого співчуття немає.
          Бо цей механізм (який так й не запрацював) був потрібен.
          Але важко сказати, що краще – ремонтувати поламаний механізм, й радіти, що він є хоч такий, чи створити новий.
          Можу лише повторити – якщо закон діє, то зовнішня форма не принципова. Якщо закону немає – то байдуже, яка декорація.

          1. Але запит від суспільства на інший механізм є – он про ту ж саму хунту багато мріють.
            Чи буде створено – невідомо

          2. Olexa
            А-а-а, хунта… чи «хлопці прийдуть»… Ну-ну.

            Саме так. Неодноразово попереджував, що невідомо, хто кого буде. Але мріють…
            Відносно інших механізмів – наразі конкретних запитів від того ж суспільства немає, але мають з’явитися, бо кажуть, що “Треба рухатися і самим.” (с)

          3. Що ж, такий варіант теж бував успішним. Можливо, він дійсно і наш.

  9. Прочитав у Петрушевського:
    “Буду не оригінальним, і опублікую інший погляд на закон від поважного адвоката Готіна:

    “Пішла розкрутка масового упадництва, на кшталт прийняли реєстр. № 12414, все рухне, нема кому буде боротися з корупцією.
    Здебільшого пишуть, хто його не читав.
    Декілька моментів.
    (1). Розширення компетенції САП за рахунок обмеження повноважень Генпрокурора відбулося з 01.01.2024 за законом № 3509-IX.
    Вважаю, це було помилкою.
    Згідно ст. 131-1 Конституції прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор. Його повноваження навіть частково не можуть бути передані іншому прокурору, зокрема САП. Тому нинішні зміни – повернення ситуації в правове поле.

    (2). Ліквідовується повальна деструктивна практика ходити на обшуки без судових ухвал.
    Проект залишає це право лише для випадків, коли треба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів.
    Такий підхід авторів законопроекту до збереження прав і свобод громадян України можна тільки привітати.
    (3). Передбачається низка додаткових гарантій для учасників провадження.
    Зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 міс. має погодити сам Генпрокурор; заступники не будуть мати такого права.
    Можна очікувати зменшення справ з надтривалими продовженнями.
    (4). Якщо повноваження було розширено з 01.01.2024, а тепер розкручується, що стане неможливо працювати, постає питання як працювали до 01.01.2024.
    (5). Щодо змін для НАБУ: реєстр. № 12414 надає широкий спектр законних можливостей даному антикороргану цивілізовано і продуктивно працювати.
    Тим більше, що зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних.”

    1. Гарні слова.
      Справа в тому, що ці поправки протягнуто в іншому законі, очевидно маніпулятивно.
      “Хорошее дело не назовут браком)”

  10. Робота НАБУ: Підсумки за 2015–2024 роки
    (почав рахувати сам, але виходило довго, й складно, загальних даних не знайшов, тому поросив зробити це ШІ, тож може бути похибка)
    🔍 Кримінальних проваджень відкрито понад 1700
    👤 Осіб, яким повідомлено про підозру понад 500
    📄 Обвинувальних актів до суду понад 600
    ⚖️ Вироків суду, що набули чинності ~100–120
    💰 Збитків, встановлених НАБУ понад 100 млрд грн (оцінка сукупно за роки)
    🏛️ Активів арештовано близько 18–20 млрд грн
    💵 Кошти реально повернуті державі ≈1,5–2 млрд грн
    📊 Загальна сума фінансування Разом (2015–2025): ≈ 11,05–11,1 млрд гривень
    ***
    По факту загальних підсумків – справ мізер, грошей повернуто в декілька разів менше, ніж пішло на бюджет НАБУ.
    Тобто сінекура, як було сказано.

    1. Було недостатньо — а тепер, при підпорядкуванні ОГП, не буде взагалі. Бо ОГП же сам і цього не робив, хоча міг. А тепер не робитимуть і вони. І крім того, їх же не ліквідували, а лише підпорядкували. Тобто, синекура не зникне, а стане стерильною. Стане своєю для… як там сказв очільник ОГП?.. для сім’ї. Приїхали. З поверненням.

      1. Точніше, не взагалі не буде, а буде своїм (“сім’ї”) — все, чужим — закон. З поверненням, українці, ьаких милих вам “понятійь”. Ви цього добивалися з часу вашого тотального реваншу 2019 року.

  11. Очевидно, що дії трускавецького спецвідлову направлені на заахист себе та гівняний піар, а також є приводом змити зелене гівно з дефективними менеджерами за всі свої оборудки Опозиції пора піднімати ЗСУ, а всю мусарню – на фронт. Можливо там від них хоч яка користь буде. Хоча сумнівно. Бо як показав час мусор це потенційний колаборант та зрадник.Крим це дуже яскраво висвітлив.

  12. я згоден
    я ходив у набу 2015 з матеріалами на лукаш
    там і злам реєстрів хакером (зара він працює в укрГТС чи шось таке, я з ним спілкувався півроку тому)
    і крадіжка коштів на реєстри
    але мене навіть не викликали на допит

  13. Дозволю собі бути цинічним.
    Питання скинути зелену шоблу назріло і перезріло!
    І яка різниця, що послугує іскрою.
    Що, до Врадіївки не було такого самого? Але тут пройшла іскра.
    Звісно, до останнього не хотілося Майдану – війна таки, як не крути…
    Разом з тим, це – шанс показати, що нІчого чекати, поки хлопці з фронту повернуться. Здорові сили є просто в самому суспільстві.

  14. Ще є одне питання, яке мало хто задає.
    А саме – навіщо це було зроблено.
    Який мотив зелених? Що саме вони хотіли отримати в результаті?
    Що це – один з послідовних кроків знищення України? Чи це внутрішні розборки, які не мали набути такого розголосу? Чи це показове покарання? Чи це хаотичне діяння, коли хтось зробив, бо може?
    Не знаючи причин – складно оцінити в повній мірі.

  15. Якщо вони аж такі непотрібні – то хоч собі дайте відповідь, чому найвеличніший 2 роки відбивався від призначення САП? Ну і результати – в нас антикор структура НАБУ+ВАКС+САП десь так роки три як накінець хоч якась виникла. З цього моменту можна результати перевірять.
    А, ну і традиційно – це не значить, що набуїни ідеальні. Це значить, що треба трохи об’єктивно.

  16. Так Зе-боневтік давно ПРОСРОЧКА і закони що він підписуе не дійсні?
    цікаво а гернератор законів Зелене шапіто ворье теж не має права друкувати закони бо теж просрочка?
    Може я не правий !?

    1. Конституційний термін передбачений Конституцією для перебування при владі обраного президента України вичерпано.
      Конституційний статус діючого президента України переходить в статус виконання повноважень передбачених ст 106 Конституції України до моменту вступу на пост новообраного президента (ст. 108).
      Даний статус не передбачає ПРАВА на видачу нормативних актів які є обов’язковими до виконання на території України.
      Конституція України не містить прямої заборони на проведення виборів президента України в період дії воєнного стану.
      Невиконання президентом України і Верховною Радою своїх обов’язків щодо забезпечення конституційних прав громадян обирати і бути обраними є неконституційною пролонгацією правління режиму Зеленського з елементами позаконституційного обмеження конституційних прав і свобод українського народу.

  17. Не було результатів ?
    То скоро будуть . Бо клоуни не дурачки таку структуру повністю ліквідувати , як непотрібну . Підпорядкують та нацькують на всіх , на кого вкажуть з шапіто .

Коментарі закриті.