Незвичний погляд. Про воду і не тільки

1. Шановна Світлано, Ваша друга стаття ще більш цікава.
   Щиро дякую!
   У Ваших рядках я з подивом побачив ще одну людину, яка не просто любить рідну мову, а живе нею.
   Як же не вистачає в Україні тих, хто б так лагідно ставився до рідного слова, а не спекулював ним на свою користь (геть не розуміючи, про що читає зі спеціально підготовлених текстів).
   Велика подяка також Автору “Лінії оборони” додатково за те, що сприяв появі на ресурсі такої потрібної тематики!
   А Вам, Світлано, зичу натхнення у започаткованій праці – вона дуже варта покладених на неї зусиль.
   Бережіть себе.
   PS. Вважаю, що було б корисно й на головній сторінці ввести рубрику “Рідне слово”.

2. от з цією ситуацією у пісні здається (як на мій хлопський розум – ні разу не філолог) усе просто – це запозичення з української
   ̶к̶і̶з̶я̶к̶и̶ предки кізяків таки жили колись в Україні

   1. Та невже?! І як же Ви до цьго дійшли? 🙂
      Ось тому і потрібно більше уваги приділяти цій тематиці.
      Адже дуже мало хто знає, що сам В.І.Даль, який і систематизував нову для московитів мову, розглядав її, як відгалуження РУСЬКОЇ (тобто української) мови. Саме про це свідчить перша назва його словника: “Словарь великоРУССКОго НАРЕЧИЯ русского языка”, яку згодом “спростили” – викинули з назви виділені мною літери.
      До речі, сам Даль бідкався, що населення Московії дуже погано розуміє нову мову, на відміну від “малоросів” (українців).
      P.S. Не забуваймо також слова Лесі Українки: “Свої твори я пишу виключно руською мовою”.

Коментарі закриті.