Уже достаточно долгое время ходили различные слухи, более или менее подтвержденными фактическими данными о том, что НАСА постепенно пересматривает конфигурацию своего постоянного присутствия в космосе и вместо МКС, на которую были завязаны все пилотируемые программы, планируется смещение акцентов в направлении Луны.
Спутник Земли сам по себе является важным объектом исследования и даже коммерческого использования, но благодаря низкой гравитации, где-то там могут собираться крупные межпланетные корабли, которые будут уходить сначала к Марсу, а потом и к астероидам. Известно, что коммерческие компании уже проявили интерес к освоению других космических объектов и это предполагает формирование особых условий для такой постоянной деятельности.
В любом случае, точка опоры должна сместиться от орбиты Земли к Луне и в этом направлении уже предпринимаются конкретные шаги. Как уже было сказано ранее, в апреле пройдет подведение итогов конкурса на спускаемый лунный аппарат, когда из трех команд, готовящих свои аппараты, останется только одна. Но на самом деле, отправка на Луну первого экипажа будет скорее символической, чем практической, поскольку мероприятие будет ограничено по времени.
Но в этой эпопее были некие элементы, которые позволят работать как на Луне, так и на Марсе, но тоже – через Луну. Пока поверхностные станции находится в разработке, хотя некоторые элементы, в том числе и ядерные реакторы, которые будут питать энергией комплекс уже на финишной прямой, первой все же будет орбитальная станция «Lunar Gateway».
Саму станцию уже строит Northrop Grumman и это будет аппарат, массой в 14 тонн и около 15 метров в высоту и под такие массо-габаритные характеристики сейчас существует не так уж и много вариантов ракет, которые способны доставить на лунную орбиту такую полезную нагрузку. И вот стало известно о том, что SpaceX выиграла этот контракт и примерно в мае 2024 года ее ракета Falcon Heavy выведет на полярную орбиту с высотой от 3 до 70 тыс километров над поверхностью Луны.
Причем, это уже второй крупный конкурс, выигранный компанией после того, как была объявлена ее победа в программе вывода на орбиту Земли нового космического телескопа. Стоимость проекта – более 300 миллионов долларов и такая стоимость обусловлена необычно крупными габаритами полезной нагрузки, что сделает вид Falcon Heavy таким, каким мы ее еще не видели, с очень вытянутой секцией полезной нагрузки.
В SpaceX осторожно говорят о том, что параметры вывода конечной точки вывода станции, скорее всего позволят компании осуществить посадку всех трех ускорителей связки. Но в любом случае, это уже второй контракт на запуск Falcon Heavy и такое положение дел дает сигнал отрасли о том, что пора выводить в космос уже все то, что еще вчера списывалось в разряд фантастики как из-за дороговизны мероприятия, так и по причине ограниченных технических возможностей операторов космических транспортных систем. Похоже на то, что освоение Космоса все же переходит в свою новую ипостась. Ну а тем, кто привык прыгать на батуте с балалайкой, можно не беспокоиться, это их не касается.
Балалаечн-срепонутопроклятую мразоту это не просто не касается. Им ничего не остается, как гавкать на это, как гавкают беспризорные собаки на проезжающие автомобили. Донецк, Украина.
Как бы ни гавкали собаки, гонясь за машиной – за рулем им никогда не сидеть 🙂 (с)
Собаки, бегающие за авто, это души уволенных гаишников?
???
Балалаечный мусор в ответ загадит ютуб новой теорией заговора: “Луна плоская”:))
“Луная станция снята в павильенах Голивуда”
– пш-шшш-шш …Хьюстон , на связь , говорит ISS …
– пшш-шшш… ISS , Хюстон на связи … пшш-шшш…
– пшш-шшш… Хьюстон , у нас проблемы …. пшш-шшш… касманауты просят политического убежища … пшш.шшш… отказываются … пшш-шш… от посадки на территории … пш-шшш … бывшей раши …
– …ISS .. , это Хюстон , роджер … пш-шшш… чем они сейчас заняты ? … пш-шшш…
– … закрылись в своей “звезде” с запасами наших продуктов … пш-шшш … и едят без остановки …
– …пш-шш.. ISS , это Хюстон , роджер … всему составу астронавтов переходить на “Драгон” , … пш-шшш.. ISS включить режим автоматического схода с орбиты … пш-шшш … ждем вас дома , парни …пш-шшш… Слава Україні !
– Хюстон , это ISS , пш-шш.. Роджер , ISS сход с орбиты … пш-шшш… отстыковка и домой …
..пш-шшшш … Героям Слава ! Смерть ворогам !
Неймовірно!
Прямо Митець! 🙂
Так их та “звИзда” травит же воздух как дырявая калоша? Там даже с дареными продуктами долго не усидят, даже если будут изо всех сил “наддувать атмосферу собственными усилиями” 🙂 Ото сели быстро в свой “Союз нерушииый”, смахнули ржавчину и вперед на Землю пока еще и Союз не продырявился. Кстати, если “Земля – плоская”, то интересно было бы посмотреть как решаются навигационные задачи схода с орбиты на плоскую Землю 🙂
Окай. Довколамісячна станція буде. Питання одне: як захистити людей від часток високих енергій, для яких обшивка космічного корабля – не бар’єр? На навколоземній орбіті екіпажі захищені радіаційними поясами Землі, що простягаються максимум на 5-6 радіусів планети у пощині екватора. У місяця, як доречі й у Марсу, магнітного поля немає, а відповідно й радіаційних поясів. Якщо електроніку можна півбідово захистити титановими щитами, то з біологічними об’єктами – живими людьми, так не вийде… Іншими словами кажучи, астронавт на довколамісячній орбітальній санції за місяць-два отримає приблизно таку ж дозу радіації, як ліквідатори аварії на ЧАЕС за 40 хв.
Зрозуміло, що на поверхні Місяця можна окопатися, де ані потік заряджених часток від Сонця, ані галактичні промені не страшні. Інше питання: наскільки то є виправданим?
Та ж сама історя із польотом на Марс. Політ триватиме 7-8 місяців, а навіть якщо будуть розроблені нові двигуни, то ця епопея все рівне триватиме не менше, ніж 4 місяці. Людей треба захистити від радіації відкритого космосу, інакше на Марс прилетять уже пацієнти вражені променевою хворобою, а назад, не факт, що буде кому повертатись в принципі! НАСА роки 2 чи 3 тому так і заявили, що марсіянський політ – квиток в одну сторону. Маск же хоче щоб люди змотались туди і назад. То дуже амбітно, але корабель має бути дійсно епічним: мати джерело живлення, яке генеруватиме дуже потужне магнітне поле; щити, які поглинатимуть перенаправлені частки високих енергій; двигуни, які ту усю масу таки рухатимуть; баки з паливом, яке забезпечуватиме роботу двигунів; посадковий модуль або й два і житлову капсулу. Судячи з усього житлова капсула буде найменшою частиною цього космічного монстра.
Зрештою, ми побачимо як повернеться справа, але я вбачаю, що на якомусь етапі марсіянська місія зазнає невдачі. І тоді людство чекатиме зациклення і самозанурення, а космос буде відданий роботам і штучному інтелекту. Але в останніх немає внутрішнього прагнення до пізнання. Може саме тому ми не спостергаємо активності позаземних цивілізацій – вони не змогли покинути своїх материнських планет? Хто зна…
Вот что по этому поводу говорит НАСА:
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2019/how-nasa-protects-astronauts-from-space-radiation-at-moon-mars-solar-cosmic-rays
При всій повазі, але зайвий раз переконався я, що науково-фантастичні твори слід читати в дуже і дуже дозованих кількостях.
Особливо ті з них, де автори намагаються змоделювати принципи існування, психологію і суспільну організацію синтезованих їх уявою позаземних істот.
Відсутність, на думку дописувача, активності позаземних цивілізвцій, зумовлена, як я зрозумів, зовсім не припущенням, що наша цивілізація не має технологічних можливостей адекватно фіксувати таку активність.
Що я б не вважав за коректне хоча б з тієї точки зору, що відстань від Землі, яку на сьогдні змогли досягти вироби людських технологій, в порівнянні з міжпланетними, не говорячи вже про міжзоряні простори є мізерною.
Категоричне твердження про відсутність “внутрішнього прагнення до пізнання” стосовно штучного інтелекту, припускаю, може свідчити про деяку обмеженість обізнаності в можливостях навіть сьогодні вже майже рутинних ройових технологіях бойових дронів.
Окрім того,варто було б звернути увагу на те, що, існуючі на сьогоднішній день технології, які дозволяють спроектовані в сучасних програмих пакетах вироби передавати для виготовлення безпосередньо до відповідного технологічного обладнання, мабуть таки дають цілом правомірну можливість цікавого припущення. Чому б не існувати розумним формам, скажемо так, життя, що базується не на білковому, а на якомусь іншому фундаменті?
До того ж, варто взяти до уваги відкриття різноманітних екстремофільних форм життя в глибинах Світового Океану?
І так далі.
Цікаво почитати повчання для біолога про форми життя… Але ще більше дивно побачити зауваги щодо наукової і не дуже фантастики, хоча б в тій канві, що жодного слова про неї чи щось подібне мовлено не було. А от ваше наділення штучного інтелекту внутрішнім прагненням до пізнання, яке ґрунтується саме на філософських концепціях добра-зла, величі-ницості чи субєктивності судження – це якраз і є фантастика. Як тільки ШІ набуде цих властивостей, людство припинить своє існування назавжди, а людина як біологічний вид – зникне, вимре і далеко не зі своєї волі.
Нажаль філософські концепції занадто часто застосовувались там, де потрібі були суто матеріальні знання та розуміння базових законів природи. Стільки ж разів людство переживало масштабні трагедії.
Стосовно ж повчань, то викладення своєї думки з приводу достатньо категоричних висловлювань, аргументованих до того ж певними припущеннями, що подані з абсолютною впевненістю, навряд чи можна, як на мою думку, вважати такими.
Стосовно ж біології, то варто було б зазначити, що у певних сферах діяльності визначальною буде скоріше інженерна освіта і відповідний досвід. Саме по створенню різноманітних систем.
Взагалі не зрозуміло, навіщо та навколомісячна саме пілотована станція? Як евакуаційний/ транзитний хаб довгострокової місячної лабораторії. Хіба відпрацювання довгострокових перелітних місій(Марс/Венера тощо)