КАБы

Вчера противник совершил очередное военное преступление, которое уже никто не замечает и не фиксирует. Он откровенно отбомбился тяжелыми, корректируемыми авиабомбами по центру Харькова. Удар пришелся исключительно по жилой застройки и тут вообще не может быть никаких мнений о цели такой бомбардировки. Впрочем, нечто подобное регулярно происходит в Херсоне, Кривом Роге, Никополе, Запорожье и других городах, но Харькову достается особенно жёстко. 

Тем более, противник достает его тяжелыми авиабомбами, каждая из которых весом под тонну. Соответственно, и разрушения там катастрофические. Особенно, когда такой боеприпас прилетает по жилой застройке с панельными многоэтажками. Они вообще не способны выдерживать артиллерийских или бомбовых ударов, ну а когда речь идёт о тяжелых авиабомба, то тут и говорить не о чем.

Наверное, все уже читали различного рода отчёты по поводу погибших и раненых, и мы просто не будем повторять эту скорбную статистику. Но через несколько часов после этого бомбового удара полетело по Белгороду. И там начался жуткий вой, поскольку лапти уверены, что прилетать может только по Харькову, а в ответ по Белгороду лететь не должно, потому что у них там скрепы, щи, лапти и конечно же, иконы. Тем не менее, туда прилетело, и как всегда они стали с подвывом рассказывать о том, что у них там страдают невинные люди.

В данном случае мы не станем 10-й раз повторять о том, что такое невинные люди, и что такое соучастие в современном криминальном праве. Вместо этого, мы обратим внимание на другое. В одном из этих пабликов оказался необычный комментарий того, что случилось в Белгороде и он заставляет по-другому посмотреть на то, что там случилось. Вот этот текст:

«Что мы должны сказать по поводу вражеского удара по Белгороду и Белгородскому району. Понятно, что украинские нацисты стреляли и будут стрелять по нашим городам. Но при этом мы должны задать целых три важных и одновременно неудобных вопроса нашим властям и командованию армии.

Во-первых, сколько еще должно погибнуть мирных жителей, чтобы Белгород и Белгородскую область лучше прикрыли системами ПВО? Вопрос очень важный.

Во-вторых, кто слил врагу информацию о том, что недалеко от Белгорода будет проходить совещание офицеров, посвященное боевым действиям на Харьковском направлении фронта и защите Белгородской области от возможного вторжения ВСУ? Кто сдал офицеров, которые для конспирации собрались в обычном доме (эта информация проверена, ее нам сообщили три источника в Минобороны)? Диверсанты или местные предатели? Это нужно срочно выяснить.

В-третьих, в результате удара погибли семеро военных, четверо из них – офицеры. Неужели они не заслужили некрологов и того, чтобы факт их гибели от рук киевского режима не скрывали?»

Текст мы оставили в таком виде, в котором обнаружили, вместе с артикуляцией, но согласимся, вот эта их «трагедия» сразу заиграла новыми красками. Как это обычно бывает, их военные прикрываются мирняком в надежде на то, что ВСУ будут рефлексировать и не достанут их за таким прикрытием. Только в этот раз, когда они валили по Харькову, рефлексия слетела полностью и наши военные отработали на пятёрочку. Противник сам подтвердил, что военная цель была поражена и он понёс военные потери. Ну а то, что при этом случился сопутствующей ущерб, это уже их проблемы. Будут знать, как собираться посреди мирняка.

Особенно обратим внимание на пункт номер три, цитаты вражеского ресурса. Для того, чтобы скрыть свою подлость в виде прикрытия мирным населением, они даже некрологи не публикуют. Впрочем, это грязная сущность никогда не действовала в рамках правил и потому выковыривать её нужно с учётом этой особенности.

20 коментар до “Война в воздухе (Часть 2)”
  1. Якщо чесно з початком курськой операції ЗСУ кількість ударів по Харкову знизилась в рази. До 26 числа взагалі здається ударів кабами не було. Можливо це пов’язано з тим що наша авіація відволікається на шахеди, а в цей час їхня безнаказано бомбить той же Харків

    1. Тобто “знизилась”, це означає “перейшли на каби”? І пуски кабів відбуваються поза зоною доступності як нашої авіації, так і ПВО. Единий попереджувальний захід – атакувати аеродроми базування ворожої авіації на їх території.

      1. Тобто декілька тижнів взагалі не було пусків Кабів після початку курскької операції. І кількість і тривалість тривог теж знизилась. До цього тривоги могли триматись по 20+ годин, це із травня таке було після кцпського наступу на Вовчанськ.

  2. Пишу по поводу Никополя. Харьков конечно для русаков более жирная мишень, однако в Никополь, что на расстоянии всего около 7 км. от Энергодара по прямой, летит ЕЖЕДНЕВНО что ни попадая: то град, то арта. Дроны охотятся за людьми и велосипедистами. Бомбят и авто гражданских… Много побитых домов.
    Местные говорят, что на них “упражняется” вновь прибывшее пополнение. Как, блин, на полигоне. Выстрелят, отдохнут, и снова пуляют. Просто по городку, без особого прицела. Многие спят в подвалах, а днём стараются жить своей жизнью…
    Такая же ситуация и в прифронтовых Ореховое, Гуляйполе. Обстрелы ежедневно и многократно. Раненые и погибшие – еженедельно.
    Жаль всех, и Херсон и других.
    Я конечно не открыл Америку, но просто напоминаю, что Харьков не один так страдает. 😟

    1. Пока не отогнали от Харькова, то по Харькову постоянно била ствольная артиллерия и Грады. Салтовку именно так ровняли, и не только Салтовку. На выездах из Харькова вообще куча расстрелянных машин, на них практиковались как в тире. Я уж не говорю про авиацию с совершенно обычными бомбами, не кабами, которая постоянно бомбила Харьков.
      А вообще я давно и много говорил – гражданским не место вблизи линии фронта. Если ты не занят в обеспечении боевых действий – тебя тут не должно быть. Если тебе своя жизнь не важна, так хоть не заставляй военных отвлекаться от своих основных задач и спасать тебя, не подставляй жизни военных.

      1. Тобто харків’яни мають поїхати звідти галасвіта?
        Це і є метою хуйла!
        Харків – місто Героїв!
        Переможемо!

        1. Нет, нужно гулять в Парке Горького как будто войны нет и потом сильно удивляться когда туда прилетает.

          1. Все ви гарно пишете окрім того факту, що в нашій державі якось п**уй на людей. Не треба бути, не треба виходити, треба їхати, вам тут не місце.
            Звісно легко це писати, коли є куди їхати і на щось.
            А якщо твій дім забрали кацапи і твою малу батьківщину? Твоя родина родина розкидана по Україні, без збережень, без домівлі, без допомоги держави? Що тоді?
            Звісно можна кинути все і поїхати кудись…куди? В київ? Львів? Чи є в нас реально програма для тих хто хоче кудись поїхати? Хто хоче працювати і кому дадуть цю роботу? Хто хоче жити але кому дадуть це житло?

            Ні шановний. Нажаль немає і ти маєш здобувати, виживати і допомогати лише на власних морально- вольових якостях, на власній ініціативі і щодня ризикуючи.

            Я вам пишу на власному досвіді. Я не з 2022 року знаю що таке кацапи, зараз кацапи захопили мій дім, мої рідні вимушені жити перебиваючись, виживаючи, сподіваючись лише на себе. В цьому всьому ми знаходимо сили якось не втратити себе, допомогати ЗСУ кожного дня, донатити, волонтерити, працювати.

            Тому не треба так швидко казати фразу «люди самі винні» і точно не треба звинувачувати, що хтось десь ходить, гуляє тощо.
            Почитайте як жив Лондон часів другої світової і її початку, там теж люди намагались жити, працювати під бомбами, а увечорі представьте собі! Не те що гуляли! А навіть в паби ходили! І в паби ті прилітало, лагодили, якщо можна було, якщо ні відкривали нові….

            Не варто засуджувати когось за щось, не розібравшись і не включивши трошки критичного і рацілнального мислення.

          2. Я уже слышал такое. Еще до 22-го года из Крыма и Донбасса. Потом вот эти самые, которым “некуда ехать” были мобилизованы и пошли в качестве пушечного мяса против Украины.

            И да – каждый должен сам думать о своей собственной безопасности, а не ждать когда о нем царь побеспокоится. Когда в опасности жизнь твоих детей, рассуждения “нам некуда ехать, нас не обеспечили” за здравые мысли взрослого человека не принимаются. Когда в очередной раз прилетает в какое-нибудь полное детей детское кафе в Краматорске, я не никак не могу понять их родителей.

            И нет – Лондон не был прифронтовым городом.

            P.S. Только не нужно мне рассказывать про “некуда ехать”. Не дайте мне опять начать эту тему.
            P.P.S. И не нужно говорить что вот эти все люди работают на оборону и без них вот здесь и сейчас нельзя никак. Потому как уже давно предельно ясно, что таких исчезающее меньшинство, а для остальных войны нет.

          3. Хотів вам написати велику відповідь, але збився сайт, але я напишу востаннє 🙂

            Сприймаю це як сигнал, що з вами «каші не звариш». Але все ж я спробую.

            По-перше, знайте свої межі. Окрім того, що ви знецінили все що я писав про свою роботу, про людей які можуть і хочуть допомогати, про «ісчєзающєє меньшество» і інші речі які не ж конструктивними..не дає вам право писати, що ви «бачили такіх як я», шановний. Ви ніколи не бачили таких як я.
            Зворотнє судження лише свідчить про вашу зарозумілість.
            Конструктиву немає. Бачите те, що хочете бачити і пишете лише, щоб задіти за живе. Майте повагу і до вас вона буде.
            Перш ніж писати «бачив я таких», включайте мізки і трошки уважніше слідкуйте за тим, що пишете, це допоможе не шукати ворогів там, де їх немає.

            По-друге, в цю гру можна грати вдвох, ви вміло стрибаєте по темах де ви плаваєте, намагаючись зробити вигляд «придурковатий і ліхой» такого собі експерта (а тут вже я зазіхнув на ваші межі, різницю відчуваєте в спілкуванні?)
            Лондон, був під бомбардуваннями довгі роки, включно з останніми роками війни коли Англію (тільки англію) обстріляли більше 5000 разів з використанням Ракет (а тоді це було ноу-хау і реальні вундервафлі).
            Моє порівняння стосувалося великого міста на великій війні.
            Спеціально для вас можу знайти авторство і книгу, вам буде корисно.
            Екстпєрдно звісно можна написати, які всі дурні і як місто мільйонник має поїхати від ЛБЗ, бо ви ж експєрд і це ваша аргументована (ні) думка.

            А ще стосовно держави і державності. Автор тут писав вже багато разів про те що таке державність і для чого вона створюється людьми. І ось це аніяк не корелює з поняттям «сам кожен має подбати про свою
            Безпеку».

            І останнє – не треба маніпуляцій на тему, що я наче пишу, що немає роботи і житла на «умовно безпечній» території. Цього не було в повідомленні.

            Не треба судити всіх однаково, в цьому була суть мого повідомлення, з аргументацією. Ви побачили там лише привід «порівняти» з тими хто став потім «пушєчним мясом», більшого маразму я не чув 🙂
            І знову ж таки заципились за цифру 2022 в контектсі в якому захотіли побачити. Ну це важ вибір і ваша манера спілкуватись, але профіту з неї нуль.

            Моя думка – роби, що ти можеш в тому місті де ти можеш робити це, допомогай чим можеш.

          4. “з вами «каші не звариш»”

            У-у-у!!! Обидели мышку…

            “але я напишу востаннє”

            Какое облегчение.

            Уже миллионы людей сами, без помощи государства, эвакуировались сами и эвакуировали своих детей, нашли жилье и работу, а некоторые рассказывают что кто-то кому-то ничего не обеспечил.

            И нет, у меня нет никакого уважения к тем, кто “а куда же я поеду, у меня тут дом, корова”. Это не причина, это отговорка. А вот последствия этих действий могут быть весьма тяжелыми, но вам же не объяснишь, что в результате ваших действий могут погибнуть люди, от ваших же детей, до военных, которые вот таких спасали в Бахмуте и Северодонецке.

          5. > А ще стосовно держави і державності. Автор тут писав вже багато разів про те що таке державність і для чого вона створюється людьми.
             
            Створюється, чи повинна створюватися? Державу створюють люди. Вибір, для чого, — за людьми.
             
            > І ось це аніяк не корелює з поняттям «сам кожен має подбати про свою
            Безпеку».
             
            Це залежить від пріоритетів людей. Вони можуть обирати собі державу і для “поржать”, а не для безпеки. Це їхнє рішення, але тоді дійсно нема чого очікувати, що станеться те, від чого вони самі відмовилися.

        2. При тому при всьому я проти оцих всих лозунгів – місто герой! Незламність! Переможемо!

          Підпахує радянщиною.
          Місто без людей – ніщо.
          Незламність і потужність слова які вже викликають рвоту, завдяки викривленню політтехнологами ОПИ.

          В Харкові вистачає свого сюрреалізму – сюди ж і мерзотна влада міста, і ОДА ще гірші, сюди ж і відмивання на клумбах і вазонах і найменший процент на ЗСУ з усіх обласних центрів України…багато лайна.

          Але. Знаєте вчора я робив збір для товариша на планшети для підрозділу, і після прильоту який був від мене за 200м перше що я зробив це не виставив сторіс, які русня г**дони і як люди загинули, а попросив людей свою злість і гнів направите в гарну справу і допомогти ЗСУ. банку закрили за 8 годин. Ще потім 4 години зверху надходили кошти.

          Це багато чого вартує і значить.

          1. Стосовно “ніхто не чекає, держава не створила…” Я виїхав з Донецька в Закарпаття не сподіваючись на допомогу. Швидко знайшов і роботу і житло. Реально розумів що не є якимось супер фахівцем і не мав ілюзій стосовно власної цінності. З житлом важче, а з працевлаштуванням мав декілька варіантів. Врахуйте що в Закарпатті традиційно надлишок робочих рук та дефіцит робочих місць.

  3. Заголовне фото, це 12ти поверхівка в Індустріальному районі (ХТЗ) Харкова.
    Це не тайна, про це всі зають.
    За нею школа (номер не скажу), де я навчався в 7му та 8му класах.
    Там немає ані військових, ані промислових споруд! Дома та магазини, школи та дітсадки!
    Кляті кацапи!

  4. https://t.me/BerezaJuice/47900

    “на нас чекає “весела весна”. Головний виклик якої не Покровський фронт, не брак боєприпасів і навіть не критичний дефіцит мотивованих та навчених бійців – головний виклик цієї осені тріщина між владою та суспільством, яка ризикує перерости у прірву. І тоді трапиться біда.”

    1. > Україна за гамбурзьким рахунком виграє цю війну не коли стабілізує фронт чи навіть відвоює втрачені території, а коли скличе свій “Філадельфійський конвент” і домовиться, як, навіщо і за якими правилами нам далі жити разом. А також, як гарантувати дотримання цих правил. Одних і однакових для всіх.
       
      Чудово! І що, проблема тут лише у владі? Лише влада не готова і не хоче жити в правовій державі? Чи там мова за якісь інші правила — «понятія», але якимось чином однакові для всіх (якщо злочинність здатна існувати без жертв)?

      1. Там как раз написано “между властью и обществом”. И общество и власть должны измениться. Но прямо сейчас имеется большая проблема, которая может стоить поражения в войне.

        1. Так, а наступним реченням написано
           
          > Влада остаточно припинила говорити з суспільством як з партнером.
           
          Там весь посил в тому, що проблема нібито лише у владі.
           
          Але не може бути такого, що всі займаються корупцією, і при цьому всі — партнери. Це неможливо. Принаймні, без бездонної діжки нафти й газу, які можливо було би розкрадати разом «як партнери». Якщо готовності переходити до правової держави немає — можна здаватися кацапам: може, вдаватиметься щось потроху розкрадати з їхньої діжки.

Коментарі закриті.