Но тут следует понимать, что это за документ был подписан. Соглашение это не имеет формы договора, а скорее, выглядит как меморандум. Проще говоря, здесь нет обязательного набора существенных условий договора и потому к нему следует относиться как более четкой форме, но все же меморандума. Отсюда следует, что рассказы о том, что это – гарантии безопасности Украины, которые дает Великобритания, было бы слишком самоуверенно и однозначно – безответственно, поскольку именно гарантий там как раз и нет.

Но если сравнивать этот документ с Будапештским меморандумом, то безусловно здесь имеются более четкие формулировки и тут хотя бы понятно, о чем идет речь. Это к тому, что в Будапеште, 30 лет назад, Украина подписала документ ни о чем, который сама исполнила, в части передачи стране-агрессору ядерного оружия и ликвидации большей части обычных вооружений, а как мы видим, остальные страны либо не выполнили условий меморандума либо, как это сделала помойная федерация, грубо его нарушили.

Кроме того, другой формат документа Великобритания вряд ли и могла подписать по трем причинам. Главная из них – слабая вменяемость правительства Украины. Оно постоянно демонстрирует неадекватность хотя бы тем, что высшие должностные лица, имеющие либо шпионский, либо коррупционный бэкграунд, остаются на своих местах. Просто поставим себя на место Сунака, Байдена или Шольца и попробуем смоделировать свой формат отношения с таким правительством, и что из этого получится. Следующая причина – очевидна. Любое военное обязательство, именно в виде гарантии безопасности, со всеми вытекающими последствиями, не может приниматься главой правительства, без ратификации такого договора парламентом. 

Это потому, что в данном случае затрагиваются вопросы войны и мира государства, дающего такие гарантии, а потому – ратификация обязательна. Получить нечто подобное прямо сейчас, когда ситуация с зеленью становится действительно шаткой и колаборанты явно стали прочищать горло для соответствующих речей, это выглядит не очень реальным, поскольку следом идет и третья причина.

Если речь идет о де-факто – союзнических отношениях, то любая страна, выходящая на принятие такого решения, должна согласовывать подобный шаг с уже имеющимися союзниками, поскольку в случае втягивания такой страны в военный конфликт, возникнут вопросы с обязательствами, связывающими существующий союз. Понятно, что такое решение все равно останется за такой страной, но в таком случае надо будет внести ясность именно в этот вопрос и без этого никто не станет предпринимать подобные шаги.

Тем не менее, Британия вносит некоторую ясность в свои намерения, указывая срок действия этого соглашения – 10 лет, а также – направления взаимодействия, для обеспечения безопасности Украины. Здесь речь идет о поставках необходимых вооружений и другой, чисто военной помощи, но что более важно, здесь изложены алгоритмы взаимодействия ВПК двух стран, включая совместные предприятия, обмен технологиями и другие крайне полезные вещи, которые уже развиваются с Германией. Это даст возможность нашей военной промышленности выйти на новый технологический уровень, минуя множество промежуточных инстанций, сразу переходя в высшую лигу. И вот именно этот кусок соглашения не требует ратификации парламента и будет успешно работать, если зелень опять не начнет быковать и топырить пальцы.

(Окончание следует)

12 коментар до “Важный визит (Часть 3)”
  1. Як нам можна передавати якісь технології, коли прийде чергове КРУ, витребує документи та зіллє їх на сторону?

  2. к нам приехал к нам приехал глава МИД Франции с первым своим заграничным визитом.

  3. Здається пішла нова атака на сайт – на головній сторінці і в розділі “Блоги” почали зникати новіші статті після 3-го січня.
    Дуже сподіваюсь, що помиляюсь!

  4. лонгрид но интересный Джон Смит
    55 мин. ·
    Попри пафосні вигуки, що “нарешті світові демократії відповіли світовим тираніям” і радість експертів з приводу чергового кроку в напрямку 3-ї світової війни, проаналізуємо війну з єменськими хуситами в контексті інтересів України.
    Чого намагається досягнути противник?
    Спершу хусити у відповідь на операцію в Газі намагалися запускати крилаті ракети по Ізраїлю. Всі ракети було збито, але тут цікаво, що в тих, кого називають “бойовиками”, є ракети з дальністю 2000 кілометрів. А от тих, кого називають “арміями” і “країнами” – нема. У України наприклад.
    100 тис бійців за найскромнішими оцінками і мобілізаційний резерв в 30-мільйонній країні з 30% безробіття – це ніякі не бойовики, це повноцінна армія.
    Також у хлопців вже є успішний досвід перемог над грізними супротивниками. Спершу будучи ще партизанським угрупуванням перемогли урядові війська в своїй країні. Далі з 2015 встояли під ударами коаліції на чолі з Саудівською Аравією під керівництвом до речі нинішнього лідера СА принца Салмана, а тоді – міністра оборони. В 2019 атакували “шахедами” уже термінали саудівської нафтової промисловості. Лише ця атака спричинила стрибок світових цін на нафту на 10%.
    У виграші тоді була РФ, яка отримала додаткові десятки мільйонів доларів на день, які вкинула на підготовку війни проти України, підкуп агентури в світі, виробництво зброї.
    Після цього хусити зрозуміли, як нанести болючий удар, що відізветься впливом на всю світову економіку.
    І тепер після початку операції в Газі хусити почали атакувати 15% морської торгівлі в Червоному морі. Кількість атак з листопада по грудень зросла на 500%. Великі судноплавні компанії, Mediterranean Shipping Company, Maersk, Hapag-Lloyd і нафтова компанія BP, заявляють про вивід суден з Червоного моря.
    Уже зараз набагато слабший у воєнному плані супротивник дешевими засобами лише за пару місяців бойових дій зумів нанести світові економічний удар, який обчислюють процентами світової інфляції.
    Попри радість від демонстрації воєнної міці США і Британії, нічого ці удари не дадуть. Росіяни в 2022 теж біля екранів раділи гарній картинці пусків ракет. Удари по ворожих портах, нафтобазах, складах не знищують здатність супротивника до продовження війни. А намагатися знищувати “позиції запуску “шахедів” по торговим кораблям” це взагалі смішно.
    Хусити після ударів США і Британії вже заявили:
    “Усі погрози американців й британців нас не злякали і не злякають, і не змусять нас відмовитися від виконання нашого обов’язку – підтримки наших братів у Газі, – заявив член керівництва хуситів Абдулкадер аль-Мортада. — Вони, радше, зміцнять нашу віру та нашу впевненість у правильності нашої позиції та правоті нашої справи”.
    “Хусити вже кілька років ведуть війну з коаліцією на чолі з Саудівською Аравією, у них є багаторічний досвід укриття своєї техніки від нальотів саудівців”, – сказав колишній військовий аташе США в Ємені Адам Клементс.
    От тільки зараз навіть традиційний супротивник Ірану і хуситів – Саудівська Аравія – негласно підтримує атаки донедавна свого найзлішого ворога на світове судноплавство.
    Зупинити пуски шахедів можна лише знищивши/захопивши їх виробництво. Але без наземної операції цього не досягнути. А США після провалу в Афганістані на нову окупацію пустельних барханів не підуть. Половина Ємена це така ж піратська держава, як і Афганістан, де США нещодавно обламали шию після 20 років війни.
    Як бачимо в Ірані теж є стратеги. Дуже невірно не розуміти мотиви супротивника і те, як він мислить.
    Ключове для Близького Сходу – палестинське питання. Саме солідарністю з “братами у вірі” ключові гравці в мусульманському світі часто ворожі одне до одного, які б в іншому разі з більшою охотою вирізали одне одного, можуть об’єднуватися і виправдовувати свої дії.
    Хто хоч трохи вміє в аналіз казали ще в жовтні: якщо Нетаньяху полізе в Газу, щоб врятувати свою політичну шкуру за провал 7 жовтня, ми станемо ближче до 3-ї світової війни. Численні вороги почнуть розсмикувати ресурси США на різні ТВД.
    Це і сталося. Уже зараз попри всі запевнення, що “ресурсів США вистачить і на Ізраїль, і на Україну” постачання снарядів в Україну на критичній відмітці. 155-мм снаряди пішли на перетворення Гази у Бахмут. Добова норма 5000 снарядів на день у квадраті 4 на 4 км це сильно крутіше за найкращі дні контрнаступу ЗСУ.
    Нестачею снарядів в ЗСУ уже скористалися Герасімов і Путін, які з жовтня перейшли у наступ.
    На черзі проблема з БК для наших майбутніх Ф-16 – з бомбами і протирадіолокаційними ракетами. 15000 бомб Ізраїль викинув на Газу лише з жовтня по листопад. З них 3000 – високоточних далекобійних JDAM. А щоб проривати ППО хуситів потрібні протирадіолокаційні ракети.
    Ми в Україні ризикуємо опинитися в ситуації, коли отримаємо Ф-16, але місяцями не буде БК під крилами. Проведення потужних, продовжених у часі повітряних наступальних операцій на путінську армію в цьому разі унеможливиться на місяці.
    Але є ще небезпечніша небезпека.
    Чим успішніше ворогам вдаватиметься розсмикати США, попри всі успіхи США і гарні картинки в цих зіткненнях, тим сильнішою стає загроза нападу Китаю на Тайвань. Лише проти розсмиканих сил США флот Китаю має шанси. Китайський флот за сумарним тоннажем вже обігнав флот США. Перевага США поки зберігається в оснащеності і технологічності. Але опертя на острови, розширення ракетної зони контролю за прилеглим океаном на 1000 км і більше, дозволяють китайському флоту врівноважити відставання. Якщо китайські флотоводці зуміють заспамити флоти США в Південнокитайському морі дешевими засобами, а потім зачепитися за узбережжя Тайваню, бойові дії змінять характер з баталій флотів і ударів ПКР на зіткнення сухопутних армій. От тут і вилізе нестача 155-мм снарядів і бомб JDAM.
    Наївно думати, що китайські генерали, стратеги, радикали в елітах цього не розуміють.
    Китай отримає можливість кинути на спину верблюда свою соломину, яку поки притримує.
    Заглядати в майбутнє нескладно. Чим би не закінчилося це потенційне зіткнення (тайванці швидше за все відіб’ються), для нас це обернеться зупинкою всіх поставок 155-мм снарядів і бомб на роки.
    Якщо це поєднається з нападом Ким Чен Ина на Південну Корею, і переходом численних бойовиків типу Хезболи в наступ на Ізраїль, то це сценарій катастрофічний.
    Війна на нашому фронті розтягнеться до наступного десятиліття.
    Про цей сценарій і мріють у Кремлі.
    Ключове в цій історії – ізраїльсько-палестинське питання.
    Стратегія демократів на Близькому Сході це ставка на співробітництво з ключовими арабськими гравцями, щоб ізолювати фанатиків в Ірані, тісна співпраця з Саудівською Аравією, а з Іраном укладання угоди про без’ядерний статус. “Ядерна угода” виведе на ринок іранську нафту, позбавить путіна значної частини нафтових доходів, а в Ірані посилить партію, що виступатиме за співпрацю і заробляння грошей, а не війну.
    Ізраїлю плювати на цю політику демократів. І від’явлений правий фашист Нетаньяху, і більш поміркований попередник Бенет двічі зірвали цю угоду. Спершу Нетаньяху руками Трампа домігся одностороннього виходу США з угоди на догоду Ізраїлю. Потім нове підписання угоди зірвав Бенет в 2022 році, коли ізраїльські спецслужби здійснили декілька провокацій проти представників КВІР Ірану. Це підірвало дипломатичні позиції США і зробили США ненадійною договірною стороною. В результаті, в 2022 році Іран на переговорах вимагав від США дати гарантії неповторення подібного в майбутньому, а коли переговори влітку 2022 провалилися – інших шляхів окрім силових дій не залишилося. Саме тут це і вдарило по Україні. Лише після цього почалися поставки “шахедів” із Ірану до Росії. Іран створює собі важіль переговорів створивши проблеми союзнику США (нам).
    Не думайте, що в США не розуміють, що праві фашисти в Ізраїлі і проізраїльський вплив на політиків США втягують США у невигідну війну за інтереси Ізраїлю. Війна ракетою за мільйон доларів по шахеду за 20 тис дол, проти дикунів в тапках, яким США вже програли попередню “війну з міжнародним тероризмом” після 11 вересня, безперспективна.
    Саме тому Блінкен, хоч і підтримував Ізраїль одразу після різанини 7 жовтня, і попри те, що ще 11 листопада відкидав вимоги Йордану і Єгипту зупинити різанину в Газі, уже 2 дні тому 11 січня в Єгипті заявив, що «Єдиний шлях це створення Палестинської держави”. Блінкен заявив про загрозу переростання війни Ізраїлю проти Гази до “ширшого конфлікту”.
    Хоч Блінкен там двічі чи навіть тричі єврей і після 7 жовтня примчав в Ізраїль з “солідарністю”, чим і поховав дипломатію США на Близькому Сході і сам привів до нинішніх атак хуситів, зараз він змушений виступати проти людоїдських пропозицій ізраїльських міністрів і законодавців щодо “виселення всіх палестинців з Гази”, які назвав “безвідповідальними” і “провокаційними”. “Лише зближення Ізраїлю з арабськими країнами це – єдиний найкращий спосіб ізолювати Іран та його поплічників». Ключове – створення Палестинської держави.
    Німеччина, а отже і Євросоюз, має аналогічну позицію.
    Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 9 січня заявила у Єгипті, що “Сектор Гази і Західний берег річки Йордан мають належати палестинцям”. Також вона заперечила фашистським ідеям і заявила, що “палестинці не повинні бути витіснені з цих територій”. І окремо висловилась на підтримку рішення про “створення двох держав між Ізраїлем і Палестиною”.
    Та Нетаньяху плювати на всі заклики.
    Нетаньяху гне свою лінію і веде “спеціальну воєнну операцію з демілітаризації і денацифікації” Палестини. Його нещодавні “три передумови для миру між Ізраїлем та палестинцями”: знищення ХАМАС, демілітаризація Гази і дерадикалізація всього палестинського суспільства – це копірка “денафицікації-демілітаризації” від путіна.
    Це обман з нездійсненними вимогами.
    Палестина міжнародно визнана держава навіть на сучасному етапі, з міжнародно визнаним правом на територію і навіть статусом держави-наглядача в ООН. Хоч там як вважає Ізраїль, для мусульман її статус такий же, як статус України для Заходу. Вона має всі права на власні військові сили. Вирізання терористів це одна історія. А от заборона мати власну армію яку палестинцям треба мати хоча б для захисту від геноциду з боку ізраїльських путінів, які постійно роблять погрози про масові чистки палестинського населення – безперспективна ідея, яку ніхто в світі не підтримає, бо всі розуміють потаємний мотив, що за нею стоїть.
    Бомби і 155-мм снаряди на житлові квартали, коли кожен день десятьом палестинським дітям ампутують одну або дві ноги, це – не моральна справа. А бомби і 155-мм снаряди на голови путінським зекам, коли кожен день сотні оркам ампутують ноги, от це – моральна справа.
    Війна в Газі безперспективна. 22 жовтня Ізраїль заявляв, що “СВО в Газі” “може тривати 3 місяці”. 27 грудня – уже “багато місяців”. 31 грудня ізраїльський представник ізраїльської армії адмірал Даніель Хагарі заявив, що “війна із терористичним угрупуванням ХАМАС триватиме протягом усього 2024 року”.
    Ізраїльська “сво” несе пряму загрозу безпеці України і всього світу.
    Підсумовуючи.
    Як би там не закликали любити інтереси Ізраїля на каналі 1+1 від власника ізраїльського паспорта, інтерес України і всього світу на Близькому сході прямо протилежний: позбавити росію союзника. Перетворити Близький Схід із союзника РФ уже в нашого союзника. Нафта з Близького Сходу на світовому ринку повинна витіснити нафту з Дикої Півночі. Це знищило Мордор в 80-х, це швидко і надійно знищить Мордор зараз.
    Виходячи з цього світ і Україна разом із ним мають закликати до припинення кровпролиття і до формули “дві держави для двох народів”.
    Лише це, а не радість з приводу красивих взльотів Томагавків, вибиває багатодесятилітній козир російської дипломатії на Близькому Сході з грою на арабо-ізраїльському конфлікті. Це позбавляє Іран союзників. Це дозволяє сконцентрувати сили світу на істинному світовому злі.

    1. Навіщо ви сюди тягнете це лайно? Після порівняння Гази з Бахмутом та “геноциду” мальчікаф в трусіках далі навіть сенсу немає читати

      1. Ну навіщо так категорично? Це ж не газета “Правда” і “єдіномисліє” до добра не доводить. А Джон Сміт непоганий автор і має право на власну думку.

        1. мати право це дуже мило.
          але якщо брати до уваги факти які у цій статті Джона “нашого” Сміта доволі перекручені то хай би він ̶т̶р̶и̶м̶а̶в̶ ̶с̶в̶о̶ю̶ запхав “свою” думку куди подалі та не вводив людців у оману.

          й ще одне, для заспокоєння тим хто вважає що можуть вдало “розсмикати США,”

          військова доктрина Сполучених Штатів ще з 80 років розрахована на ведення бойових дій у ДВОХ великих військових конфліктах віддалених один від другого на тисячі міль та ще й пари дрібних на додачу.
          навіть після розпаду срср вона не була змінена.
          деякі структурні зміни були в частині озброєнь але сама доктрина незмінною так й залишилася.

          ну а нам все одно своє робити – “не сцимо, стоїмо, єбошімо” (С)
          бо за нас це ніхто не зробить.
          якось так…

          ̶

      2. алекс :
        13th Січень 2024 о 16:02

        лонгрид но интересный Джон Смит
        55 мин.
        ======
        нічого цікавого.
        чергова пропагандонська жвачка начебто від іноземця.
        цікаво інше – навіщо лайно викопали та сюди притягнули?
        шановний Алекс!
        накидати на вентилятор ?
        на тих хто сюди часто заходить це не вплине аж ніяк.
        ви помилилися.
        але деяке ставлення до себе заробили.

    2. Не нужно копировать целые статьи, просто ссылка будет достаточной, задно можно оценить откуда эта ссылка пришла, с помойки или из уважаемого источника.
      Джон Смит вроде как всегда был разумным автором, но тут количество маркеров просто зашкаливает, хотя вроде бы как _формальная_ основная мысль правильная.

  5. “остальные страны либо не выполнили условий меморандума”
    ну, якщо вже і тут по диагоналі читають БМ… то що саме не виконали ВБ і США?
    Кравчук вже, гадаю, у котлі кипить за це, Кучма скоро приєднається до нього
    але – тим не менш

  6. volodymyr :
    14th Січень 2024 о 00:01

    Чи може, що треба нарешті виконати резолюцію Ради ООН про створення двох держав в Палестині?!
    ==============
    от скажіть мені (тільки спокійно, не нервуйтесь так) а хто забороняв “створенню аж двох держав” у палестині?
    й ще – вони що, дуже різні ці “палестинці” й ужитися разом ніяк не можуть у одній державі мирно та спокійно?
    ні, я розумію чому були деякий час аж дві Германії, але чому так сталося у палестині не можу збагнути.

Коментарі закриті.