Распределенная мощь (Часть 3)

Примерно то же самое решили осуществить и на флоте, но тут – несколько другая проблема. Пусковые ракетные установки и их размещение в корпусе корабля изначально закладывается в конструкцию корабля, и если начинаешь создавать новый корабль, то ты все равно выходишь на конструкцию эсминца или фрегата, а это – совсем другие деньги, чем авиационный дрон или самолет четвертого поколения, который можно обвесить кучей оружия.

Но вот решение нашлось и оказалось оно удивительным по своей простоте и дешевизне. Военными моряками изначально была поставлена задача разработать концепцию именно морской пусковой платформы для ракет, не создавая дорогой корабль с его радарами, системами боевого управления и прочего, что сразу превращает его во все тот же фрегат или эсминец. Только оружейники пошли дальше и предложили нечто совсем необычное.

«BAE Systems» разработала адаптируемую палубную пусковую установку «Adaptable Deck Launcher», в которой использованы стандартные пусковые модули Mk-41. Смысл этой разработки сводится к тому, что она легко и быстро монтируется на на любом подходящем ровном пространстве палубы, включая в себя пакеты пусковых установок на 4, 8, 16 и более ракет. Благодаря своей модульности, установку легко вписать в палубу любого судна, которое имеет свободное пространство палубы.

Благодаря тому, что управление пуском ракет происходит удаленно, со специализированной морской платформы типа эсминца, то именно здесь не нужен комплекс радаров, датчиков и всего того, что необходимо для любого боевого корабля. Система самодостаточна, поскольку имеет собственный канал связи с центром управления и может быть установлена как на боевых кораблях, так и на вспомогательных судах, наподобие танкера или сухогруза. Там не нужен большой штат военных, поскольку нужно обеспечить лишь линию связи, исправность оборудования и технику безопасности экипажа данного судна, и все.

В таком случае, ордер АУГ может получить десятки дополнительных пусковых установок, что в принципе может удвоить ракетный залп всей группировки. Между прочим, это не такая уж и новая технология. Подобная концепция была применена при оснащении линкоров класса «Айова», современным ракетным оружием. Но тогда там же монтировалась и система управления огнем, со всей инфраструктурой радаров и датчиков. Здесь же об этом нет речи.

На данный момент уже проведены испытания системы в составе пусковых модулей Mk-41иMk-25 различными типами ракет и результат оказался положительным. В принципе, эта концепция позволяет очень быстро сделать из десантного корабля или из судна снабжения мощную ракетную платформу.

Более того, в случае необходимости, их легко развернуть и на коммерческих судах различного класса. Причем, сделать это можно таким образом, чтобы со стороны такое судно вообще ничем не выдавала то, что на самом деле, оно – ракетоносец с сотней или больше ракет на борту.

В общем, прямо на наших глазах происходит некая трансформация самой концепции ведения боевых действий. На море, а особенно в воздухе, уже присутствуют боевые системы, не просто способные управлять оружием, расположенным на внешних платформах, но изначально спроектированные так, чтобы иметь эти возможности.

Таким образом «избыточность» передовых боевых платформ, на самом деле, ни что иное, как формирование ядра совершенно новых боевых конгломератов. Центральные элементы уже созданы, а теперь к ним подтягиваются вот такие платформы, либо требующие минимального присутствия человека, либо вообще – исключающие его. А это значит, что кроме всего прочего, потеря такой импровизированной пусковой платформы или летающей «дронофермы» будет хоть и неприятной, но не критической потерей, что в свою очередь, изменит сам рисунок боя.

11 Comments on "Распределенная мощь (Часть 3)"

  1. Проти кого ця красота буде вживатися?
    Мокшаньскі не змогли відбити атаки й попереднього варіанту, що стався проти найманців вагнера.
    І ще, теоретично, хакери можуть знешкодить все це натиском на пару кнопок? Тоді ракети не полетять нікуди, або полетять туди, де їм вкажуть хакери.
    Я цього не бажаю, але це може статись.

    • …..Але, ще ж є кітайці!

    • Наївне запитання, вибачте. Людина своїм куцим розумом не може передбачити майбутнє навіть на сьогоднішній вечір, тому питання «проти кого?», яке нині не має відповіді, завтра може стати зрозумілим для всіх без будь-яких пояснень.

    • При правильному застосуванні шифрування каналів передачі даних, хакери не являють собою загрози. Та і взагалі — імідж цієї «професії» занадто переобтяжений страшилками 🙂 Є умови, при яких ніякий хакер нічого не зможе зробити. Наприклад, ніяк неможливо «залізти» у вимкнений з електричної мережі комп’ютер 🙂 Це звісно жарт, але по суті — так воно і є. Хакери страшні для наших побутових комп’ютерів, особливо коли за ним сидить людина, яка вміє тим компом тільки користуватися. Вже мінімальне знайомство з проблемою та методами її вирішення, робить хакерам вторгнення в у вашу машину набагато важчим, не кажучи вже про системи управління бойовими ракетами, там навряд чи використовують нашу улюблену «вінду» :). Так що «не так страшний чорт, як його малюють» 🙂 При хорошому шифруванні каналу ніякий хакер не зрозуміє яка команда зараз надходить системі, а тим більш не зможе сам подати шкідливу команду. А «там» впевнений — розробляли люди, які про оце, про що говоримо, добряче подумали.
      Прекрасна ідея! Хай кацапєтовка підсмажується від відчуття що будь який торговий корабель в океані може вмить перетворитися у вулкан вогню «по кому треба». До речі, пуск ракет з тактичним ЯО навряд чи складніший пуску ракет протиповітряної оборони — оце достойна відповідь на обіцянки Хуйла підвести ядерну торпеду до узбережжя і знищити ударом цунамі прибережні міста. То будь який великий «мирний» корабель у акваторії світового океану може поставити крапку на цій лапотній недолугості! Чудово…

  2. Цікава ідея, загалом, і я впевнений, її вже максимально обміркували штатівські військові. Є певне обмеження ефективності такого рішення — наприклад, якщо на сухогруз поставити модуль із 12 томвгавками, і при раптовій потребі їх можна задіяти навіть при відстані до сухогруза 500-1000 км, то це одне питання, але при ракетній атаці авіаносця цей сухогруз випадає, навіть із самими сучасними протиракетами. А давати йому модулі із 50-100 ракетами — можливо, що немає змісту, так як тоді методами гібридної війни буде йти полювання не на авіаносці, а на такі носії (вартість ракети, помножити на їх кількість, + сухогруз — надзвичайно болісна втрата) . Спеціалізований же корабель має як мінімум бронювання, яке в багатьох випадках захистить від грубої сили (банальне ЗУ-23 на швидкісному катері пошматує сухогруз на клапті, а для фрегата — це укус комара). Можливо, американці розроблять ще новий тип корабля — спрощений ракетний есмінець, позбавлений всіх складних систем, який може ходити лише у складі АУГ, користуючсь її захистом, проте який буде нести потужне багаточисельне ракетне озброєння лише із каналами зв’язку, без можливості самостійно виявляти, супроводжувати цілі. Цим будуть займатись інші платформи — фрегати, авіаносець, літаки, підлодки.

    • Ви помиляєтеся. Сучасні кораблі не мають бронювання. Зушка і їх може розпанахати. Сучасні кораблі мають захищені тільки певні модулі. Справа в іншому, сучасні кораблі не дають підійти лоханці з зушкою

    • Іще, росіяни теж відпрацювали це питання ще років десять тому. Гуглимо «калібр — к». Але є ще морське право, тому ризик паралічу морської торгівлі і мільярдних втрат переважає вигоди від застосування замаскованих пускових

  3. Варто звернути увагу на те, що американці в 30 роки минулого століття поставили на конвеєр виробництво підприємств для Радянського союзу. За чотири місяці створювали завод збирали його, розбирали і монтували в союзі. Так, що поставити на конвеєр масове виробництво ракет для США не проблема.І ракети будуть , при цьому зовсім дешеві.

  4. Варто звернути увагу на те, що американці в 30 роки минулого століття поставили на конвеєр виробництво підприємств для Радянського союзу. За чотири місяці створювали завод, збирали його, розбирали і монтували в союзі. Так, що поставити на конвеєр масове виробництво ракет для США не проблема.І ракети будуть , при цьому, зовсім дешеві.

  5. Так, перетворити будь-який корабель на ракетний крейсер можна, але це все-одно, що одразу погодитись на сучасний варіант «необмеженої підводної війни», коли кожний цивільний корабель під будь-яким прапором буде вважатись озброєнною ціллю до моменту, доки він не доведе протилежне, або до моменту його затоплення як легітимної військової цілі.

    На війні, ясна річ, всі засоби дозволені. Однак до встановлення безперечної переваги на морі однієї зі сторін протистояння, це вб’є морську торгівлю. Бо, наприклад, 100 000 тонного водовміщення контейнеровоз чи супертанкер зі скрапленим газом/нафтою, не матимуть навіть теоретичного шансу вижити під час подібного роду конфліктів. А використання малих швидких торгових кораблів перетворить вартість товарів на золоту. Звичайна торгівельна війна між США та КНР вже завдала удару по світовій економіці. А що буде, коли щя війна перейде у повноцінний військовий конфлікт?

  6. Это своеобразная альтернатива ядерному оружию, и даже дополнение его, если такие платформы будут его нести. Основная задача ЯО, это фактор сдерживания. И если китайцы или мокшане будут знать что на любом контейнеровозе в любой момент может раскрыться пара-3йка контейнеров и оттуда на них посыпется град возмездия, то 7 раз подумают как мутить очередной беспредел. А особенно если этот град упадёт на головы какой-то ИГИЛ или Хезболлы, незаметно. Никаких крейсеров и эсминцев не было, контейнеровоз дэсь там плыл и якись пара игрушечных дронов жужжало на горизонте.)) А может даже и не дронов, спутников хватит шоб Томагавки или чего полегче навести. Вокруг такая тишина, птички поют, сидят себе террористы отдыхают, кальян курят, обсуждают неспешно чего бы где в Афгане на свадьбе взорвать — и бац и нету их! И дальше такая тишина, птички поют…))

Leave a comment

Your email address will not be published.


*